Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №4 (84)
Рубрика:
УДК:330.322
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/84.197
Мова статті:Англійська
Сторінки:197-200
Заголовок:Розвиток інноваційних кластерів Європи у порівнянні з кремнієвою долиною
Автор:Мосін О. О., Засновник «OM-Sales»
Анотація:Методологія дослідження. Для досягнення результатів дослідження застосовано такі наукові методи: абстрагування – для визначення сутності інноваційних кластерів; індукції та дедукції – для виявлення першопричин відставання європейських інноваційних кластерів від аналогічних структур у Силіконовій долині; узагальнення та конкретизації – для розмежування різних підходів до розвитку економіки стартапів. Результати. Проведене дослідження дозволило запропонувати деякі рекомендації щодо подолання помітного відставання інноваційних кластерів у Європі від кластерів Силіконової долини. Наприклад, рекомендується посилити транскордонне співробітництво та координувати регуляторні дії для сприяння розвитку та масштабування венчурних підприємств по всій Європі. Першим кроком для цього є створення спільного корпоративного кодексу, особливо для швидкозростаючих підприємств. Ще однією важливою рекомендацією є створення умов для чесної конкуренції в Європі. Це допоможе новим стартапам у їхніх цілях стати поряд з гігантськими корпораціями і конкурувати по всьому світу. Моніторинг конкуренції з іноземними компаніями також матиме важливе значення для забезпечення безпечної гавані для європейських стартапів, щоб вони могли вийти на міжнародний ринок і зменшити напругу від інтенсивної фрагментації та конкуренції. Новизна полягає в розширенні змістовного наповнення поняття «інноваційний кластер» шляхом акцентування уваги на факторах, які впливають на розвиток економіки стартапів у сучасних умовах. Практична цінність полягає у встановленні факторів, які можуть впливати на розвиток інноваційних кластерів у Європі. Це може слугувати підґрунтям для реалізації державної політики, спрямованої на прискорення економічного зростання за рахунок стартап-економіки. 
Ключові слова:Інноваційні кластери, Економічне зростання, Кремнієва долина, стартапекономіка, процес кластеризації, інновації
Файл статті:EV20234_197-200.pdf
Література:
  • 1.Fairlie, Robert W. and Aaron K. Chatterji. (2013). High-technology entrepreneurship in Silicon Valley. Journal of Economics and Management Strategy, 22, 365-389. https://doi.org/10.1111/jems.12015.
  • 2. Boekholt, P. (1997). The public sector at arms length or in charge? Towards a typology of cluster policies. Technopolis, Innovation Policy Research Associates, 23.
  • 3. Porter, M. (1998). Clusters and the new economics of competition. . Harvard Business Review, Vol. 76(No. 6), 77-90.
  • 4. Crescenzi, R., Rodríguez-Pose, A., & Storper, M. (2007). The territorial dynamics of innovation: a Europe-United States comparative analysis. Journal of Economic Geography, 7(6), 673.
  • 5. Feldman, M.P., Francis, J., & Bercovitz, J. (2005). Creating a cluster while building a firm: Entrepreneurs and the formation of industrial clusters. Regional Studies, 39(1), 129-141. https://doi.org/10.1080/0034340052000320888
  • 6. Klepper, S. (2010). The origin and growth of industry clusters: The making of Silicon Valley and Detroit. Journal of Urban Economics, 67(1), 15-32. https://doi.org/10.1016/j.jue.2009.09.004
  • 7. Halder, G. (2004). How does globalisation affect local production and knowledge systems? The surgical instrument cluster of Tuttlingen, Germany. In Schmitz, H. (Ed.) Local Enterprises in the Global Economy, pp. 200-232.
  • 8. Menzel, M. -P., & Fornahl, D. (2010). Cluster life cycles: Dimension and rationales of cluster evolution. Industrial and Corporate Change, 19(1), 205-238.
  • 9. Giordano, M., Dorner, K., Flottotto, M., & Henz, T. (2023). Reinventing our economy from within. McKinsey & Company, 1-23.
  • 10. Morrison, A., & Boschma, R. (2019). The spatial evolution of the Italian motorcycle industry (1893-1993): Klepper’s heritage theory revisited. Industrial and Corporate Change, 28(3), 613-634.
  • 11. Alvedalen, J., & Boschma, R. (2017). A critical review of entrepreneurial ecosystems research: Towards a future research agenda. European Planning Studies, 25(6), 887-903. https://doi.org/10.1080/09654313.2017.1299694
  • 12. Andersson, M., & Hellerstedt, K. (2009). Location attributes and start-ups in knowledge-intensive business services. Industry and Innovation, 16(1), 103-121.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.