Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №1 (85)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.341
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/85.015
Мова статті:Англійська
Сторінки:15-21
Заголовок:Структурний капітал: сутність та роль у забезпеченні техніко-технологічного розвитку
Автори:Січінава А., Грузинський технічний університет,
Дубєй Ю. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження базується на використанні таких методів як: абстрагування – при встановленні сутності категорії «структурний капітал», логічного й історичного – при дослідженні витоків теорій технологічного детермінізму, групування – при здійсненні класифікацій теорій технологічного детермінізму і складових структурного капіталу, структурно-функціонального – при визначенні впливу кожної із складових останнього на техніко-технологічний розвиток суспільства. Результати. В роботі визначено методологічні витоки теорій технологічного детермінізму й еволюційних концепцій технологічних змін. У межах теорій технологічного детермінізму виокремлено дві групи концептуальних підходів до дослідження техніко-технологічного розвитку, а саме: теорії економічної футурології і трансформації економіки. Останню групу теорій визнано найбільш конструктивною при вивченні чинників техніко-технологічного розвитку, оскільки саме в них розглядаються зміни структурних і організаційно-правових чинників. Продемонстровано різну сутнісну наповненість категорії «структурний капітал». Запропоновано розглядати складові структурного капіталу з огляду на його матеріальні і нематеріальні характеристики. До матеріальних активів віднесено результати діяльності людей, які можуть бути кодифіковані, документально оформлені і юридично захищені. До нематеріальних активів залучено елементи, які відображають нематеріальну сторону виробничих процесів і об’єднують всі ті елементи, які не можна кодифікувати, документально оформлювати та юридично захищати. Новизна. З огляду на характер змін, що викликані дією техніко-технологічних чинників, здійснено поділ теорій технологічного детермінізму на концепції економічної футорології і теорії трансформації економіки. Використання методологічного потенціалу останніх дозволило розмежувати матеріальні і нематеріальні складові структурного капіталу та встановити роль організаційних чинників на техніко-технологічний розвиток суспільства. Практична значущість. Удосконалені методологічні підходи до класифікації теорій технологічного детермінізму і групування елементів структурного капіталу дозволяють більш точно ідентифікувати фактори впливу на техніко-технологічний розвиток та прогнозувати наслідки для функціонування економічної системи суспільства. 
Ключові слова:Теорії трансформації суспільства, Теорії технологічного детермінізму, Структурний капітал, Матеріальні активи, Нематеріальні активи, Людський капітал, Техніко-технологічний розвиток
Файл статті:EV20241_015-021.pdf
Література:
  • 1. Castells, M. (1999). Information Technology, Globalization and Social Development. UNRISD Discussion. Paper № 114. P. 15.
  • 2. Pylypenko, H.M., & Chornobaiev, V.V. (2005). Mekhanizm initsiiuvannia innovatsiynoho rozvytku v Ukraini. Ekonomichnyi visnyk NHU, (4), 7-12.
  • 3. Pylypenko, H.M., & Chornobaiev, V.V. (2010). Innovatsiyno-investytsiyna diialnist ta yiyi rehuliuvannia v ekonomitsi Ukrainy. Dnipropetrovsk: Natsionalnyi hirnychyi universytet.
  • 4. Boschma R. (2005). Proximity and Innovation: A Critical Assessment, Regional Studies, 39:1, 61-74. DOI: 10.1080/0034340052000320887
  • 5. Veblen, T. The theory of business enterprise. New York: Charless Scribners Sons 1915. 408 p.
  • 6. Stewart, T. (2001). The wealth of knowledge: Intellectual capital and the twenty-first-century organizations. N. Y. : Doubleday Business. 400 p.
  • 7. Edvinsson L., Malone M. (1997). Intellectual capital: Realizing Your Company’s True Value by Finding Its Hidden Brainpower. New York, N. Y. : Harper Collins Publishers. 240 p.
  • 8. Bozbura F., Beskese A. (2007). Prioritization of organizational capital easurement indicators using fuzzy AHP. International Journal of Approximate Reasoning. 44 (2). Pp. 124-147. https://doi.org/10.1016/j.ijar.2006.07.005
  • 9. Sullivan, P. (1998). Profiting from Intellectual Capital Extracting Value from Innovation. New York: John Wiley & Sons Inc.. 384 p.
  • 10. Brooking A. (1996). Intellectual capital. Core asset for the third millennium enterprise. - London: International thomson business press, 1996. 204 p.
  • 11. Sveiby, K. (1997). The Intangible Assets Monitor. Journal of Human Resource Costing & Accounting . 2 (1). Pp. 73-97. https://doi.org/10.1108/eb029036
  • 12. Saint-Onge. (1996). Tacit knowledge: the key to the strategic alignment of intellectual capital. Strategy and Leadership, 24 ( 2 ). Pp. 10-14. https://doi.org/10.1108/eb054547
  • 13. Brooking, A. (1996). Intellectual capital. Core asset for the third millennium enterprise. London: International thomson business press. 204 p.
  • 14. Sveiby, K. (1997). The Intangible Assets Monitor. Journal of Human Resource Costing & Accounting. 2 (1). Pp.73-97. https://doi.org/10.1108/eb029036
  • 15. Petrash, G. (1996). Dow’s journey to a knowledge value management culture. European Management Journal. 14 (4). Pp. 365-373. https://doi.org/10.1016/0263-2373(96)00023-0
  • 16. Fedulova, I.V. (2010). Intelektualnyi kapital yak transformovanyi resurs innovatsyinoho potentsialu. Naukovi pratsi ONAKhT, (38), T. 1, 425-430.
  • 17. Yereshko, Yu. (2021). Ekonomichnyi zmist i struktura intelektualnoho kapitalu yak faktoru vyrobnytstva. Ekonomichnyi analiz, T. 31, (1), 105-113. https://doi.org/10.35774/econa2021.01.0105
  • 18. Wójcik M. (2021). Structural capital and its importance for the intellectual capital of an organization.. Retrieved from https://www.e-mentor.edu.pl/artykul/index/numer/92/id/1543

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.