Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №1 (85)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.48
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/85.022
Мова статті:Українська
Сторінки:22-33
Заголовок:Кризовий реінжиніринг бізнес-процесів як сучасний метод забезпеченні якості туристичних послуг
Автор:Бондаренко Л. А., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Під час проведення дослідження особливостей впровадження кризового реінжинірингу бізнес-процесів у сфері туристичних послуг було застосовано наступні методи наукового пізнання: аналіз і синтез – при виокремленні актуальних методів, інструментів та заходів з впровадження кризового реінжинірингу бізнес-процесів, зокрема з урахуванням специфіки сфери туризму; структурування – при характеристиці факторів впливу, елементів, характерних рис та проблем реалізації кризового реінжинірингу бізнеспроцесів; порівняння – при співставленні підходів до визначення терміну кризового реінжинірингу бізнес-процесів підприємства. Результати. Досліджено теоретико-методологічні основи впровадження реінжинірингу бізнес-процесів, узагальнено наукові підходи до дефініції терміну «кризовий реінжиніринг бізнес-процесів». Охарактеризовано основні цілі та завдання кризового реінжинірингу, відокремлено складові елементи процесу його впровадження на підприємстві. Виокремлено специфіку роботи з кадровими ресурсами у процесі кризового реінжинірингу. Досліджено фактори впливу на успішність проведення реінжинірингу бізнес-процесів підприємства, відокремлено загрози і ускладнення, які виникають у процесі реінжинірингу. Проаналізовано специфічні особливості функціонування бізнес-процесів у сфері туризму. Охарактеризовано особливості та можливі проблеми кризового реінжинірингу бізнес-процесів підприємств туристичної галузі. Новизна. На основі дослідження науково-методичних підходів до визначення сутності терміну «кризовий реінжиніринг бізнес-процесів» сформовано власне тлумачення даної категорії, яке, на відміну від існуючих, поєднує у собі як вітчизняний, так і зарубіжний досвід вивчення особливостей кризового реінжинірингу. Сформовано єдину систему взаємопов’язаних елементів, що у комплексі складають основні завдання кризового реінжинірингу бізнес-процесів. Відокремлено базові принципи і можливі ризики у процесі впровадження кризового реінжинірингу на підприємствах туристичної галузі. Практична значущість. Запропонований автором комплекс інструментів та заходів з успішного впровадження кризового реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві сфери туризму враховує специфічні умови ведення господарської діяльності у даній галузі та є надійним підґрунтям підвищення якості туристичних послуг і зміцнення конкурентоспроможності підприємства. 
Ключові слова:Реінжиніринг, Бізнес-процеси, Сфера туризму, Кризові умови, Кризовий реінжиніринг, Підвищення якості, Ефективність бізнес-процесів, Туристичний бізнес
Файл статті:EV20241_022-033.pdf
Література:
  • 1. Trots, I.V. (2019). Kryzovyi reinzhynirynh na pidpryiemstvi: sutnist, problemy ta perspektyvy vprovadzhennia. Instytutsionalna transformatsiia rozvytku ekonomiky Ukrainy. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», (pp. 237-254).
  • 2. Osypova, Ye.L. (2019). Kryzovyi reinzhynirynh biznes-protsesiv yak instrument efektyvnoho upravlinnia pidpryiemstvamy vodnoho transportu. Vodnyi transport, Issue 1(28), 159-165. DOI: https://doi.org/10.33298/2226-8553/2019.1.28.25
  • 3. Kostina, O.M. (2018). Reinzhynirynh biznes-protsesiv yak instrument antykryzovoho upravlinnia pidpryiemstvom. Intelekt XXI, Issue 8, 158-164. Retrieved from http://www.intellect21.nuft.org.ua/journal/2018/2018_3/33.pdf
  • 4. Prodius, O.I., & Naida, Ye.D. (2018). Reinzhynirynh biznes-protsesiv yak suchasna kontseptsiia upravlinnia. Ekonomika i suspilstvo, Issue 19, 573-577. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-89
  • 5. Website «Fingent», article «Why business process re-engineering is a must-have for organizations». Retrieved from https://www.fingent.com/blog/business-process-re-engineering-facing-crisis-with-confidence/
  • 6. Jana Gregusova (2020) Business process reengineering as way out of crisis. Bratislava: Minit, 30 p.
  • 7. Website «LinkedIn», article «Business Process Reengineering (BPR)». Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/business-process-reengineering-bpr-baayer-aziz-ph-d
  • 8. Website «Radix», article «A Sound and Practical Guide to Business Process Re-Engineering». Retrieved from https://radixweb.com/blog/guide-to-business-process-reengineering#What
  • 9. Website «Slovo i dilo» [Word and deed], article «Vtorhnennia rosii - zbytky kultury ta turyzmu sklaly ponad 19 mlrd dolariv». Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2024/02/29/novyna/suspilstvo/shmyhal-ozvuchyv-sumu-zbytkiv-sferi-kultury-ta-turyzmu-cherez-vijnu
  • 10. Piliaieva, O.V. (2017). Reinzhynirynh biznes-protsesiv na pidpryiemstvi. Proceedings from MIIM ‘17 Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia doktorantiv, molodykh uchenykh ta studentiv «Rozvytok yevropeiskoho prostoru ochyma molodi: ekonomichni, sotsialni ta pravovi aspekty». (pp. 685-690). Kharkiv: FOP Panov, A.M.
  • 11. Lyzanets, A.H., & Roman S.A. (2018). Reinzhynirynh biznes-protsesiv yak metod vdoskonalennia vedennia biznesu. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu, Issue 2(10), 54-59. DOI: https://doi.org/10.31339/2313-8114-2018-2(10)-54-59
  • 12. Melnyk, A.O., & Soloviova, T.M. (2020). Osoblyvosti zastosuvannia reinzhynirynhu biznes-protsesiv na vitchyznianykh pidpryiemstvakh. Ekonomichnyi forum, Issue 1(3), 63-70. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-10
  • 13. Pashko, V.V., & Ilin, O.A. (2020). Reinzhynirynh biznes-protsesiv yak sposib pidvyshchennia efektyvnosti upravlinnia. Visnyk SNT NNI biznesu i menedzhmentu KhNTUSH, Issue 1, 86-89. Retrieved from https://khntusg.com.ua/wp-content/uploads/2019/11/visnik_snt_nnibm_hntusg_2020_1.pdf
  • 14. Kotsko, T.A., & Shekhovtsova, I.A. (2017). Reinzhynirynh biznes-protsesiv yak tekhnolohiia antykryzovoho upravlinnia pidpryiemstvamy palyvno-enerhetychnoho kompleksu. Ekonomika i suspilstvo, Issue 9, 466-472. Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/journals/9_ukr/80.pdf
  • 15. Nazarov, N.K. (2012). Pobudova kadrovoho biznes-protsesu v modeli reinzhynirynhu personalu pidpryiemstva. Visnyk Donbaskoi derzhavnoi mashynobudivnoi akademii, Issue 1(26), 157-161.
  • 16. Sakun, L.M., Sukhomlyn, L.V., Riznichenko, L.V., & Vielkin, B.O. (2020). Reinzhynirynh biznes-protsesiv yak suchasnyi metod upravlinnia stratehichnymy zminamy na pidpryiemstvi. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, Issue vol. 2(38), 81-97. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.2.7
  • 17. Palyvoda, O.M. (2020). Teoretychni aspekty reinzhynirynhu biznes-protsesiv transportnykh pidpryiemstv. Efektyvna ekonomika, Issue 9. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.9.11
  • 18. Komelina, O.V., & Stepanenko Ye.V. (2017). Osoblyvosti zastosuvannia reinzhynirynhu biznes-protsesiv na suchasnomu pidpryiemstvi. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia, Issue 6(11), 129-134. Retrieved from http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/11_2017/27.pdf
  • 19. Prodius, O.I., & Hyzhytsia, M.V. (2019). Sutnist reinzhynirynhu biznes-protsesiv pidpryiemstva v suchasnykh umovakh hospodariuvannia. Infrastruktura rynku, Issue 34, 167-173. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct34-24
  • 20. Kreidych, I.M., Ivata, V.V., & Shvets, K.M. (2015). Kontseptualni polozhennia reinzhynirynhu biznes-protsesiv na pidpryiemstvakh. Efektyvna ekonomika, Issue 12, 1-6. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5059
  • 21. Hutsaliuk, O.M., Bondar, Yu.A., & Tsaturian, R.O. (2023). Osoblyvosti formuvannia systemy reinzhynirynhu biznes-protsesiv pidpryiemstv z vykorystanniam tsyfrovykh tekhnolohii. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, Issue 2 (72), 40-47. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-40-47
  • 22. Hryban, S.V. (2015). Otsinka efektyvnosti reinzhynirynhu biznes-protsesiv yak instrumenta antykryzovoho upravlinnia. Ahrosvit, Issue 2, 50-54. Retrieved from http://www.agrosvit.info/pdf/2_2015/11.pdf
  • 23. Bobrytska, N.D., & Kyrylova, O.V. (2014). Marketynhove antykryzove upravlinnia turystychnymy pidpryiemstvamy v suchasnykh umovakh. EKONOMIKA: realii chasu, Issue 5(15), 41-46. Retrieved from https://economics.net.ua/files/archive/2014/No5/41-46.pdf
  • 24. Barvinok, N.V., & Barvinok, M.V. (2022). Vplyv rosiisko-ukrainskoi viiny na turyzm v ukraini ta perspektyvy yoho rozvytku v maibutnomu. The Russian- Ukrainian war (2014-2022): historical, political, cultural- educational, religious, economic, and legal aspects: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, (pp. 24-32). DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-4
  • 25. Hyshchuk, R.M. (2021). Determinovanist vplyvu turyzmu na rozvytok i upravlinnia hotelnoiu infrastrukturoiu rehionu v kryzovyi period. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu, Is- sue 1 (81), 8-25. DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2021-1.81.01
  • 26. Honcha, L.O., & Batchenko, L.V. (2020). Upravlinnia zminamy u sferi posluh. Kyiv: Lira-K.
  • 27. Kyfor M.V. (2020). Analiz sezonnosti ta minlyvosti turystychnykh potokiv na prykladi zakhidnykh rehioniv Ukrainy. Biznes Inform, (5), 154-160. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-154-160
  • 28. Dzhyndzhoian, V.V. (2018). Vprovadzhennia produktovykh ta protsesnykh innovatsii u zbutovu diialnist turystychnykh pidpryiemstv. Investytsii: praktyka ta dosvid, Issue 9, 39-45. Retrieved from http://www.investplan.com.ua/pdf/9_2018/9.pdf
  • 29. Tkachenko, T., & Hladkyi, O. (2018). Reinzhynirynh servisnykh biznes-protsesiv u mizhnarodnomu turopereitynhu. Scientia Ructuosa, T.121, Issue 5, 59-70. DOI: https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2018(121)05

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.