Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №1 (85)
Рубрика:
УДК:331.1:658.3
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/85.128
Мова статті:Українська
Сторінки:128-141
Заголовок:Розвиток системи кадрового потенціалу підприємства на прикладі машинобудівної галузі України
Автор:Бессонова А. В., Приазовський державний технічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Під час проведення дослідження проблем розвитку системи кадрового потенціалу машинобудівних підприємств було застосовано наступні методи наукового пізнання: аналіз і синтез – при виокремленні сучасних тенденцій розвитку машинобудування та динаміки кінцевих результатів економічної діяльності підприємств, що належать до цієї галузі; структурування – при характеристиці ринку продукції машинобудування; групування – при здійсненні класифікації підприємств за матрицею «9 Box Talent Matrix»; порівняння – при співставленні систем кадрового потенціалу, що існують на металургійних підприємствах України; індексний метод – при створенні інтегрального показника розвитку кадрів підприємства. Результати. Проаналізовано сучасний стан розвитку машинобудування в Україні і світі та виокремлено основні його тенденції. Охарактеризовано структуру сучасного світового ринку машинобудування, показано в ній місце України. Проведено порівняння специфіки умов, в яких здійснюють свою діяльність зарубіжні й вітчизняні фірми-представники галузі. Виявлено проблеми функціонування вітчизняних машинобудівних підприємств, акцентовано увагу на неефективності притаманних їм систем кадрового потенціалу. На вибірці десяти українських підприємств металургійної промисловості проаналізовано фінансово-економічні показники їхньої діяльності, зокрема: загальну прибутковість, рух і використання робочої сили, частку витрат на персонал у загальній структурі витрат, рівень оплати праці. За допомогою матриці «9 Box Talent Matrix» оцінено кадровий потенціал досліджуваних підприємств. Новизна. На основі дослідження діяльності десяти підприємств машинобудівної галузі України сформовано уявлення про наявний стан кадрових ресурсів та чинників, які формують кадровий потенціал підприємства і впливають на його розвиток. Удосконалено методику розрахунку кадрового потенціалу підприємства, яка на відміну від існуючих, ґрунтується на розрахунку запропонованого автором інтегрального показника розвитку кадрів підприємства, а також створених індикаторів рівня рентабельності кадрового потенціалу та потенціального доходу від використання кадрового потенціалу на підприємстві. Практична цінність. Запропонована автором удосконалена методика розрахунку кадрового потенціалу може бути запроваджена на будь-яких підприємствах України і слугувати інструментом для оцінки рівня розвитку кадрів та величини кадрового потенціалу, своєчасного виявлення проблем та розробки ефективних рішень щодо їхнього вирішення. 
Ключові слова:Кадри, Кадровий потенціал, Розвиток кадрів, Персонал машинобудування, Продуктивність праці, Індекс розвитку персоналу, Рентабельність кадрового потенціалу, Розвиток кадрового потенціалу, Заробітна плата, Потенційний дохід
Файл статті:EV20241_128-141.pdf
Література:
  • 1. Sokolova, L.V., & Stoyka, O.V. (2019). Suchasnyi stan mashynobuduvannia Ukrainy ta tendentsii yoho rozvytku za umov nezbalansovanoi ekonomiky. Efektyvna ekonomika, Issue 11. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.11.5
  • 2. Clarity Project. Servis monitorynhu reiestratsiinykh danykh ukrainskykh kompanii: veb-sait. Retrieved from https://clarity-project.info/
  • 3. Sait Novokramatorskoho mashynobudivnoho zavodu: veb-sait. Retrieved from http://nkmz.com/personal/
  • 4. Kriukivskyi vahonobudivnyi zavod: veb-sait. Retrieved from https://www.kvsz.com/index.php/ua/personal
  • 5. Kharkiv Machine-Building Plant «Svitlo Shakh- tarya»: veb-sait. Retrieved from: https://www.shaht.kharkov.ua/files/forShareholder.html
  • 6. AT «Dniprovantazhmash»: veb-sait. Retrieved from http://ucap.dp.ua/00168076/index.php?tp=1
  • 7. Lvivskyi lokomotyvoremontnyi zavod: veb-sait. Retrieved from https://lvivlrz.com/reports.php
  • 8. Zaporizkyi elektrovozoremontnyi zavod: veb- sait. Retrieved from http://zerz.pat.ua/emitents/reports/year
  • 9. Berdychivskyi mashynobudivnyi zavod «Prohres»: veb-sait. Retrieved from https://www.progress.zt.ua/%d1%96%d0%bd%d1%84%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%82%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0/
  • 10. SMIDA: veb-sait. Retrieved from https://smida.gov.ua/
  • 11. Baranov, V.V. (2004). Dosvid zarubizhnykh krain shchodo stymuliuvannia personalu. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, Issue 6, 65-69.
  • 12. Lekhovitser, V.O. (2016). Osoblyvosti rozvytku mashynobudivnoi haluzi v suchasnykh umovakh. Efektyvna ekonomika, Issue 5. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4974
  • 13. Problemy ta perspektyvy rozvytku stratehichnykh haluzei promyslovosti Ukrainy. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen: veb-sait. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/problemy-ta-perspektyvy-rozvytku-stratehichnykh-haluzey-promyslovosti
  • 14. Martin Placek (2021). Leading countries in machine tool production by market share 2021. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/264213/leading-countries-in-machine-tool-production-based-on-market-share/
  • 15. Palina Shauchuk, & Kincsö Izsak (2021). Advanced Technologies for Industry - Sectoral Watch. Tech- nological Trends in the Machinery Industry: report. DOI:10.2826/885867
  • 16. Zolotukhina, L.O., & Arnautov, B.S. (2019). Pratsevlashtuvannia vrazlyvykh verstv naselennia v Ukraini. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, Issue 6, 184-187. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-6/42
  • 17. Ishchuk, S.O. (Ed). (2022). Rozvytok mashynobuduvannia v Ukraini: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia. (Ser. «Rehiony: monitorynh, prohnozy, modeli»). Lviv: Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy.
  • 18. Diialnist vitchyznianykh pidpryiemstv pid chas viiny v Ukraini: doslidzhennia realnoho stanu ta potreb. (2022). Kyiv: Tsentr resursoefektyvnoho ta chystoho vyrobnytstva.
  • 19. Sardak, S.E., & Novosolova, A.S. (2018). Finansuvannia upravlinnia ta rozvytku personalu. Ekonomika i suspilstvo, Issue 19, 927-935. DOI: http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-139
  • 20. Website «LinkedIn», article «HR Guide: Managing Talent and Succession Planning Using the 9-Box Talent Grid». Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/hr-guide-managing-tal-ent-succession-planning-using-9-box-aribisala
  • 21. Sydorova, A.V., & Hontiuk, V.A. (2019). Otsiniuvannia kadrovoho potentsialu pidpryiemstv na osnovi kompetentnistnoho pidkhodu. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, Issue 2(34), 37-45. DOI:10.31558/2307-2318.2019.2.4
  • 22. Libruk-Lipkevych, S.Ya. (2019). Diahnostychnyi analiz finansovoho stanu: teoriia ta metodolohiia. Issue 22. Scientific notes of Lviv University of Business and Law. Series: Economics. Series: Law DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.3551232
  • 23. Kovalska, L.L. (2017). Potentsial i rozvytok pidpryiemstva. Lviv: LNTU.
  • 24. Horbokon, V.Yu. (2016). Do pytannia otsinky kadrovoho potentsialu pidpryiemstva. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, Issue 17, Part 1, 64-69.
  • 25. Kindzerskyi, Yu.V. (2022). Povoienne vidnovlennia promyslovosti Ukrainy: vyklyky ta osoblyvosti polityky. Ekonomichnyi analiz, T. 32, Issue 2, 101-117. DOI: 10.35774/econa2022.02.101
  • 26. Boyko, O.M., & Kucherenko, S.Yu. (2023). Suchasni vyklyky innovatsiinoho rozvytku promyslovykh pidpryiemstv. Ekonomichnyi visnyk universytetu, Issue 57, 5-15. DOI: https://doi.org/10.31470/2306-546X-2023-57-%D0%A5%D0%A5-%D0%A5%D0%A5
  • 27. Hudz, P.V, Hudz, M.V., Cherniatin, M.V. (2022). Otsinka efektyvnosti upravlinnia promyslovoho pidpryiemstva na osnovi finansovykh pokaznykiv diialnosti. Upravlinnia zminamy ta innovatsii, Issue 3, 27-32. DOI: https://doi.org/10.32782/CMI/2022-3-5
  • 28. Rynok pratsi v umovakh viyny: tendentsii ta perspektyvy. Natsionalnyi instytut stratehichnykh dosli- dzhen. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komen-tari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
  • 29. Skoruk, O.V. (2016). Teoretychni osnovy formuvannia ta vykorystannia kadrovoho potentsialu subiektiv pidpryyemnytstva. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Issue 7, Part 3, 95-98.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.