Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №2 (86)
Рубрика:
УДК:338.48
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/86.184
Мова статті:Українська
Сторінки:184-196
Заголовок:Економічні стратегії розвитку інклюзивного туризму для реабілітації та реінтеграції ветеранів: сучасні виклики та перспективи
Автори:Острянин С. О., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Безугла Л. С., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Бєлобородова М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Кулівар В. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Під час дослідження використано потребо-орієнтований підхід для оцінки потреб ветеранів та визначення шляхів, якими інклюзивний туризм може задовольнити ці потреби. Аналіз моделей соціального підприємництва за допомогою методу аналогії дозволив адаптувати успішні підходи з інших галузей до розвитку інклюзивного туризму. Застосовано мережевий аналіз для оцінки зовнішнього середовища та взаємозв'язків між стейкхолдерами, а також аналіз ресурсів (Resource-Based View, RBV) для оцінки внутрішніх ресурсів галузі. Порівняльний аналіз міжнародного досвіду допоміг визначити найкращі практики, що можуть бути адаптовані до українських умов. Результати. Виявлено, що інклюзивний туризм є ефективним інструментом реабілітації та реінтеграції ветеранів, забезпечуючи їх соціально-економічну адаптацію в повоєнний період. Аналіз потреб ветеранів показав, що основні з них (доступ до медичної та психологічної підтримки, професійної реабілітації та соціальної інтеграції) можуть бути частково задоволені завдяки розвитку інклюзивного туризму. Адаптація моделей соціального підприємництва до умов інклюзивного туризму дозволила визначити ефективні механізми його фінансування, Мережевий аналіз виявив, що успішна реалізація цих механізмів потребує тісної співпраці між державними органами, приватним сектором та неурядовими організаціями. Новизна. Встановлено, що розвиток інклюзивного туризму в Україні, який зорієнтований на реабілітацію та реінтеграцію ветеранів, може бути значно посилений через використання моделей соціального підприємництва, що раніше не застосовувалися в цьому контексті. Виявлено, що адаптація цих моделей, зокрема впровадження соціальних облігацій та податкових пільг, може забезпечити стійкий фінансовий розвиток інклюзивного туризму і на цій основі задовольнити специфічні потреби ветеранів. Практична значущість. Запропоновано рекомендації для економічної політики, спрямованої на розвиток інклюзивного туризму в Україні з особливим акцентом на реабілітацію та реінтеграцію ветеранів. Впровадження моделей соціального підприємництва, зокрема через соціальні облігації та податкові пільги, надає можливість створення стійких економічних умов для розвитку цього сектору. Це сприятиме не лише задоволенню потреб ветеранів, але й активізації участі приватного сектору та громадянського суспільства в економічному розвитку країни. 
Ключові слова:Інклюзивний туризм, Соціальне підприємництво, Реабілітація ветеранів, Соціальні облігації, Податкові пільги, Реінтеграція ветеранів, Економічний розвиток України
Файл статті:EV20242_184-196.pdf
Література:
  • 1. Demers, A. (2011). When Veterans Return: The Role of Community in Reintegration. Journal of Loss and Trauma, 16, 160-179. https://doi.org/10.1080/15325024.2010.519281.
  • 2. Slozanska, H., Horishna, N., Bybyk, D., & Krynytska, I. (2023). Social support of veterans of the Russian-Ukrainian war and their families during the war and post-war period. Social Work and Education. https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.1.5.
  • 3. Zakharina, T. (2023). Reintegration potential of veterans as a factor of successful reintegration of them into society. Social Work and Education, 10(3), 263-275. https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.3.1.
  • 4. Verbytska, A. (2023). The Role of Business as a Catalyst for the Development of Social Entrepreneurship in the Reintegration Process of Military Servicemen, Veterans and Their Family Members. Herald UNU. International Economic Relations and World Economy. https://doi.org/10.32782/2413-9971/2023-49-1.
  • 5. Verbytska, A., Dyvnych, H., & Petryk, O. (2023). The Potential of Local Business Involvement as a Determinant of Social Entrepreneurship Development in the Process of Veterans' Reintegration. Baltic Journal of Economic Studies. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2023-9-4-58-64.
  • 6. Bіelousova, N., & Lyubitseva, O. (2019). Prospects for Introducing Inclusive Rehabilitation and Social Tourism in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 28, 631-639. https://doi.org/10.15421/111960.
  • 7. Wewiorski, N., Gorman, J., Scoglio, A., Fukuda, S., Reilly, E., Mueller, L., o’Connor, M., Penk, W., & Drebing, C. (2018). Promising practices in vocational services for the community reintegration of returning veterans: The individual placement and support model and beyond. Psychological Services, 15(2), 191-199. https://doi.org/10.1037/ser0000177.
  • 8. Kirillova, Y., Znoviak, V., & Kazanska, A. (2023). Needs of Veterans in 2023: Online Report. Retrieved from https://veteranfund.com.ua.
  • 9. Kravchenko, O., Shvets, V., & Melnyk, L. (2024). The Role of Veteran Organizations in Reintegration and Psychological Rehabilitation of Veterans with Disabilities in the Conditions of War and Post-War Times. Psykholohìchnyi zhurnal, 11, 37-44. https://doi.org/10.31499/2617-2100.11.2023.298401.
  • 10. Dyvnych, H., & Petryk, O. (2024). Implementation of State Support for the Professional Self-Fulfillment of Veterans and Their Family Members as a Prerequisite for the Reintegration of This Category of Citizens in the Context of Implementation of Their Ideas of Social Entrepreneurship. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-436-8-8.
  • 11. Geraci, J., Dichiara, A., Greene, A., Gromatsky, M., Finley, E.P., Kilby, D., Frankfurt, S.B., Edwards, E.R., Sokol, Y., Sullivan, S.R., Mobbs, M., Seim, R.W., & Goodman, M. (2023). Supporting Servicemembers and Veterans During Their Transition to Civilian Life Using Certified Sponsors: A Three-Arm Randomized Controlled Trial. Psychological Services. https://doi.org/10.1037/ser0000764.
  • 12. Department of Veterans Affairs. (2017, October). Community Programs Help Veterans Reintegrate into Society. VA Research Currents. Retrieved from https://www.research.va.gov/currents/1017-Community-programs-help-Veterans-reintegrate-into-society.cfm.
  • 13. Magellan Federal. (2024). Solutions. Magellan Federal. Retrieved from https://www.magellanfederal.com/what-we-do/solutions/.
  • 14. Defourny, J., & Nyssens, M. (Eds.). (2021). Social Enterprise in Western Europe: Theory, Models and Practice (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429055140.
  • 15. Zeyen, A., Beckmann, M., & Akhavan, R.M. (2014). Social Entrepreneurship Business Models: Managing Innovation for Social and Economic Value Creation. In Social Innovation: Solutions for a Sustainable Future (pp. 107-132). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-658-02523-6_7.
  • 16. Hendrati, D.M. (2021). Social Entrepreneurship Model Based on Quadruple Helix Collaboration: Economic Empowerment in Disabilities Community. Journal of Social Entrepreneurship and Theory Practice, 1(1), 1-11. https://doi.org/10.31098/JSETP.V1I1.647.
  • 17. Kravchenko, O. (2022). Inclusive Tourism as a Technology of Social and Psychological Rehabilitation of Children and Youth Resulting from Military Action. Scientific Journal of Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, 155-165. https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2022.262955.
  • 18. Andrushchenko, O., & Kharasandzhiants, O. (2022). Using the Potential of Inclusive Tourism Benchmarking in Domestic Practice. Black Sea Economic Studies. https://doi.org/10.32782/bses.78-21.
  • 19. Biletska, N. (2024). Investment Potential of the Tourism Industry of Ukraine in the System of Strategic Management of Its Development. Business Inform, 5(556), 175-181. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-5-175-181.
  • 20. Moghadam, S.T., Pignatelli, M., Collin, A., & Lombardi, P. (2022). Renaissance of Villages for the Revitalization of Marginal Areas. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1122(1), 012018. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1122/1/012018.
  • 21. Barvinok, N.V. (2023). Assessment of Tourist and Recreational Potential and Tourist Infrastructure in Individual United Territorial Communities of Kirovograd Region. Economic Horizons, 2(24), 4-20. https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(24).2023.281149.
  • 22. Shabliĭ, O., Zastavetska, L., Dudarchuk, K., Illiash, I., & Smochko, N. (2018). The Main Problems of Healthcare and Wellness Tourism in Ukraine. Journal of Geology, Geography and Geoecology. https://doi.org/10.15421/111858.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.