Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №3 (87)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.003
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/87.120
Мова статті:Українська
Сторінки:120-130
Заголовок:Управління ефективністю роботи проєктних команд в організації
Автори:Швець В. Я., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Шуляр Р. В., НУ «Львівська політехніка»,
Богач К. С., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Міхєєв Д. С., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Під час проведення дослідження особливостей управління ефективністю роботи проєктних команд було використано сукупність загальнонаукових методів пізнання, зокрема методи загального й особливого – при встановленні специфіки організації роботи проєктних команд з урахуванням впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища; метод порівнянь – для співставлення переваг застосування каскадних та гнучких методів планування та організування проєктних робіт. Результати. У статті проаналізовано основні підходи до організації роботи проєктних команд. Визначено роль, яку відіграють керівники проєктів у досягненні її стратегічних цілей. Виокремлено специфіку управління їхньою ефективністю та продемонстровано важливість для менеджера постійного відстежування змін внутрішнього і зовнішнього середовища, систематичного оновлення інформації, на основі якої приймаються ключові управлінські рішення. Актуалізовано доцільність використання менеджментом організації тих інструментів впливу, які притаманні методології еджайлу (гнучкого керування проєктами). Запропоновано варіанти управлінського впливу для підвищення ефективності роботи проєктної команди, а також представлено ознаки її ефективної роботи. Новизна. Визначено особливості застосування гнучких методологічних підходів до організації роботи людей в організаціях з урахуванням ресурсних обмежень. Надано рекомендації щодо роботи зі стейкхолдерами у процесі трансформації бізнес-моделі організації та створення продукту, що має кінцеву споживчу цінність. Практична значущість. Результати дослідження, представлені в статті, дозволяють обирати напрямки концентрації зусиль управлінського персоналу організації в залежності від контексту діяльності та наявних в організації ресурсів. 
Ключові слова:Менеджмент, Проєктний менеджмент, Ефективність, Організація, Проєктна команда
Файл статті:EV20243_120-130.pdf
Література:
  • 1. Vaskiv, R., & Veretennikova, N. (2024). Analysis of trends in the formation and functioning of distributed teams. Computer-integrated technologies: education, science, production, (54), 255-267. Retrieved from http://www.citjournal.com.ua/index.php/cit/article/view/550 https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-54-32
  • 2. Kokhan, V.K., Khmel, P., & Zachko, O.B. (2014). Kompetentnisnyi pidkhid do otsinky efektyvnosti proiektnykh komand v systemi tsyvilnoho zakhystu. Proceedings from MIIM ’14: X Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «Upravlinnia proiektamy: stan ta perspektyvy». Mykolaiv: NUK. Retrieved from https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/123456789/1533/1/30079.pdf
  • 3. Ivanovska, K.A. (2021). Otsinka efektyvnosti metodiv pry pidtrymtsi pryiniattia rishen u protsesi formuvannia proiektnykh komand. Proceedings from MIIM ’21 Konferentsii «Informatsiini tekhnolohii ta informatyzatsiia-2021». (pp. 310-312). Odesa: Vydavnytstvo ONAKhT. Retrieved from https://card-file.ontu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c4b2c36a-bfa6-4ac6-83fa-207df330913a/content
  • 4. Kovalchuk, O.I., Zachko, O.B., & Kobylkin, D.S. (2023). Metod ekspertnoho otsiniuvannia kandydativ u proiektni komandy bezpeko-oriientovanykh system. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, (55), 55-60. Retrieved from https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/13388/1/291134-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-672698-1-10-20231118.pdf DOI: 10.32447/20784643.24.2021.16
  • 5. Kohut, I. (2022). Analiz faktoriv motyvatsii, yaki vplyvaiut na komandy v innovatsiinykh proiektakh pid chas kryzy ta viiny. Eknomika ta suspilstvo, (40). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-16
  • 6. Novakivskii, I.I., & Vysotskyi, A.L. (2019). Formuvannia proiektnoi komandy z urakhuvanniam typolohichnykh kharakterystyk menedzheriv. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska Politekhnika», Ser. «Problemy ekonomiky ta upravlinnia». Issue 3, 113-121. https://doi.org/10.23939/semi2019.03.113
  • 7. Myshynskii O. (2024). Osoblyvosti up- ravlinnia proiektnymi komandami v hibrydnomu seredovyshchi. Ekonomika ta suspilstvo, №60. Retrieved from https://www.economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3547 https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-5
  • 8. Halaz, L.V. (2023). Applied aspects of project management team development. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, (39), 80-86. Retrieved from https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/970 https://doi.org/10.5281/zenodo.10122483
  • 9. Janice S. Miller, Robert L. Cardy (2000). Self-monitoring and performance appraisal: rating out-comes in project teams. Journal of Organizational Be- haviuor. Volume 21, Issue 6. 609-626. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/1099-1379%28200009%2921%3A6%3C609%3A%3AAID-JOB42%3E3.0.CO%3B2-K https://doi.org/10.1002/1099-1379(200009)21:6%3C609::aid-job42%3E3.0.co;2-k
  • 10. Susanne G. Scott, & Walter O. Einstein. (2001). Strategic performance appraisal in team-based organizations: One size does not fit all. Academy of Management Perspectives, Vol. 15, (2). https://doi.org/10.5465/ame.2001.4614990
  • 11. Soltani, E., Wilkinson, A. (2020). TQM and Performance Appraisal: Complementary or Incom- patible? European Management Review. Vol- ume17, Issue 1, 57-82 https://doi.org/10.1111/emre.12317
  • 12. Silva, A., Varajão, J., Pereira, J. L., & Pin- to, C. S. (2017). Performance appraisal approaches and methods for IT/IS projects: A review. International Jour- nal of Human Capital and Information Technology Pro- fessionals (IJHCITP), 8(3), 15-28. https://doi.org/10.4018/ijhcitp.2017070102
  • 13. Bardas, A.V., Bohach, K.S., & Dudnyk, A.V. (2022). Zastosuvannia proiektnoho menedzhmentu pry upravlinni vysokotekhnologichnymi pidpryiem- stvami. Ekonomichnyi prostir, №180, 82-88. https://doi.org/10.32782/2224-6282/180-13
  • 14. Bardas, A.V., Boichenko, M.V., Bohach, K.S., & Dudnyk, A.V. (2022). Proiektne upravlinnia kompaniiami-«iedynarohami» v umovakh tsyfrovizatsii. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, (2), 171-179. https://doi.org/10.33271/ebdut/78.169
  • 15. Krykun, O. Mapuvannia steikholderiv: prezentatsiia. Retrieved from: https://study.ucu.edu.ua/course/programa-dlya-navcannya-lideriv-cifrovoyi-transformaciyi-v-universitetax/lesson/lekciya-mapuvannya-steikgolderiv-ta-biznes-procesi-oksana-krikun
  • 16. Rudenko, D.O. (2022). Evolutsiia kntseptsii proiektnoho mnedzhmentu v konteksti hnuchkoho upravlinnia v IT-organizatsiiakh. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, (3), 139-147. https://doi.org/10.33271/ebdut/79.139
  • 17. Bardas, A.V., Boichenko, M.V., & Dudnyk, A.V. (2012). Menedzhment. Dnipropetrovsk: Natsionalnyi hirnychyi universytet.
  • 18. Villanova University. Product Scope vs. Project Scope. Retrieved from https://www.villanovau.com/articles/project-management/product-scope-vs-project-scope/
  • 19. Bardas, A.V., & Rudenko, D.O. (2023). Upravlinnia masshtabuvanniam diialnosti IT-kompanii v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 3(83), 74-87. https://doi.org/10.33271/ebdut/83.074
  • 20. Project Management Institute. «Agile practice guide». Project Management Institute, 2017.
  • 21. Vse, shcho vy khotily znaty pro liderstvo sluzhinnia. Retrieved from https://cpls.kubg.edu.ua/hromada/statti/655-vse-shcho-vy-khotily-znaty-pro-liderstvo-sluzhinnia.html
  • 22. A Guide to the Project Management Body of Knowledge/ 7th Edition And The Standard for Project Management. (2021). Project Management Institute

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.