Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №3 (87)
Рубрика:
УДК:658:330.341
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/87.169
Мова статті:Українська
Сторінки:169-178
Заголовок:Методичний підхід до оцінювання корпоративної відповідальності підприємств в умовах інноваційності бізнесу
Автор:Говсєєв Д. Д., Національний авіаційний університет
Анотація:Методологія дослідження. Теоретико-методологічний підхід, який запропоновано у даній статті, передбачає здійснення процедури оцінювання корпоративної відповідальності підприємства на основі інфологічного методичного підходу з використанням семантичної мережі на етапі вибору значимих показників соціальної відповідальності. Це дозволяє спростити та логічно обґрунтувати процедуру визначення оптимального складу необхідних індикаторів. Безпосередньо інтегральний показник рівня корпоративної відповідальності отримано на основі використання пакета прикладних програм Microsoft Excel. Результати. Зазначено, що у сучасному динамічному середовищі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, бізнес-середовище зазнає кардинальних змін через впровадження передових технологій, які відкривають перед підприємствами можливості для економічного зростання та підвищення ефективності свого функціонування. Впровадження принципів корпоративної відповідальності та інновацій в бізнес-процеси пов’язане з необхідністю значних інвестицій та зміни корпоративної культури, що стимулює підприємства приділяти увагу корпоративній відповідальності як ключовому фактору для досягнення стійкого розвитку в умовах інноваційності. Отримано індикатор оцінки корпоративної відповідальності підприємства, який базується на п’яти групових інтегральних показниках, що характеризують взаємовідносини з персоналом та власниками підприємств, ефективність функціонування, фінансову надійність та інвестиційну привабливість для корпоративних клієнтів. Новизна. Сформовано інтегральний показник рівня корпоративної відповідальності і прийняття управлінських рішень щодо застосування засобів підвищення економічної стійкості та подальшого сталого розвитку підприємства в умовах інноваційності. Практична значущість. Використання для оцінки корпоративної відповідальності сформованого інтегрального показника є обґрунтованим і відповідає представленому підходу до визначення поняття корпоративної відповідальності як комплексного, який охоплює всі сфери діяльності підприємства та рівні взаємодії з різними стейкхолдерами. Це дозволяє отримати більш повну картину його соціальної відповідальності та відображає інтереси певної групи стейкхолдерів (співробітників, власників, клієнтів тощо). Групові інтегральні показники ґрунтуються на застосуванні системи показників, які дозволяють об’єктивно вимірювати складові корпоративної відповідальності підприємства, встановити динаміку і взаємозв’язок загальних та індивідуальних тенденцій економічної стійкості та сталого розвитку. 
Ключові слова:Підприємство, Корпоративна відповідальність, Стейкхолдери, Підхід, Інноваційність бізнесу
Файл статті:EV20243_169-178.pdf
Література:
  • 1. Arefieva, O.V., & Kovalenko, N.V. (2022) Strategichni oriyentyry sotsialno-vidpovidalnoho biznesu v umovakh zelenoi ekonomiky. Elektronne naukove fakhove vydannya «Adaptyvne upravlinnya: teoriya i praktyka», Ser «Ekonomika», Issue 13, (26). Retrieved from https://amtp.org.ua/index.php/journal2/article/view/482 https://doi.org/10.33296/2707-0654-14(28)-02
  • 2. Arefieva, O.V., Arefiev, S.O., & Zyz, D.O. (2021). Adaptyvne upravlinnia kapitalizatsiieiu intelektualnoho potentsialu pidpryiemstva. Infrastruktura rynku, (61), 58-65. https://doi.org/10.32843/infrastruct61-11
  • 3. Borshch, V., & Zhmai, O. (2021). Analiz korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti pidpryemstv energetychnoi sfery Ukrainy v konteksti tsiley staloho rozvytku OON. Rynkova ekonomika: suchasna teoriya i praktyka upravlinnya, 20(1(47), 70-97. Retrieved from https://doi.org/10.18524/2413-9998.2021.1(47).226927
  • 4. Bocharova, N.A, & Shchepylina, A.K. (2018). Integralna otsinka rivnya korporatyvnoyi sotsialnoyi vidpovidalnosti pidpryiemstva. Ekonomika transportnoho kompleksu, (31), 45, 45-62. Retrieved from https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2018.31.0.45
  • 5. Budko, O.V., & Galatov, B.M. (2023). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist yak instrument biznes-strategiyi rozvytku pidpryyemstv. Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy, 1(3), 49-57. DOI: https://doi.org/10.31319/2709-2879.2023iss1(6).282985pp49-57
  • 6. Vakhrusheva, O.B., & Khakhonova, N.N. (2022). Otsinka efektyvnosti korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti [Evaluation of the effectiveness of corporate social responsibility]. Intelekt. Innovatsii. Investytsii, (3), 20-27.
  • 7. Yevtushenko, V.A. (2013). Otsinka korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti: metody, obiekty, pokaznyky. [Assessment of corporate social responsibility: methods, objects, indicators.]. Visnyk NTU “KhPI”. No. 46 (1019). pp. 53-63. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcpitp_2013_46_8.
  • 8. Melnykova, O.A. (2023). Problemy vprovadzhennya ta otsinky efektyvnosti korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti.. Vcheni zapysky: zb. nauk. pr. Kyiv: KNEU, Issue 31, 156-172. https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42036
  • 9. Orlova, N.V., & Zhmai, O.V. (2020). Otsinka korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti v sistemi vzayemovidnosyn zi steykholderamy. Rynkova ekonomika: suchasna teoriya i praktyka upravlinnia,
  • 19(2(45), 169-187. https://doi.org/10.18524/2413-9998.2020.2(45).201429
  • 10. Pysmenna, O.O., Somova, L.I., & Papusha, Ye. (2018). Intehralna otsinka korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti promyslovoho pidpryyemstva. Ekonomika i suspilstvo, Issue 19, 548-551. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-84
  • 11. Iarmosh, O., Prokhorova, V., Shcherbyna, I., Kashaba, O., & Slastianykova, K. (2021). Innovativeness of the creative economy as a component of the Ukrainian and the world sustainable development strategy. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 628(1). Retrieved from https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85100727399&origin=resultslist&sort=plf-f
  • 12. Korytko, T., Piletska, S, Arefieva, O, Pidhora, Ye, & Pryimakova, Yu. (2020). Formation of organizational and economic mechanism of motivation of increase of investment activity of the enterprise. Financial and credit activity: problems of theory and practice,. 4(35), 418-425. Retrieved from doi:10.1088/1755-1315/628/1/012042
  • 13. Korytko, T., Piletska, S., & Bohutska, O. (2022). Mechanizm zarządzania potencjałem innowacyjnym przedsiębiorstw w warunkach gospodarki cyfrowej. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu, Issue 97, (2), 71-80 https://doi.org/10.5604/01.3001.0016.2113
  • 14. Lepeyko, T., Lohinova, K., & Omarov, E. (2023). Enhancing enterprise management systems through conflict management technologies. Development Service Industry Management, (3). DOI:10.31891/dsim-2023-3(12)
  • 15. Piletska, S., & Arefiev, S. (2020). The mechanism of corporate management of the enterprise financial capacity. Journal of corporate responsibility and leadership, Vol. 7, Issue 4, 43-58. Retrieved from http://jcrl.umk.pl/journal/archive
  • 16. Pohrebniak, A., Arefieva, O., Arefiev, S., Boiarynova, K., & Davydenko, V. (2021). Management of Attracting Investment Resources of Enterprises to Ensure Their Economic Security in Circular Economy. International Journal of computer science and network security, Volume 21, Issue 10, 302-309. DOI:10.22937/IJCSNS.2021.21.10.43.
  • 17. Popelo, O., Arefiev, S., Rogulska, O., Rudnitska, K., & Derevianko, D. (2022). Higher education as a determinant of sustainable development. Journal of the University of Zulia, 13(38), 734-746. https://doi.org/10.46925//rdluz.38.40

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.