Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №4 (88)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:339.137.2:32
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/88.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-25
Заголовок:Світовий досвід реалізації конкурентної політики
Автори:Уманців Ю. М., Державний торговельно-економічний університет,
Ємець В. В., Державний торговельно-економічний університет,
Трамана В. С., Державний торговельно-економічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Загальнонауковий підхід покладено в основу аналізу передумов та закономірностей становлення й розвитку конкурентної політики у низці країн світу. Діалектичний підхід дозволив виявити сучасні тенденції у сфері конкурентної політики та розкрити домінантні напрями її реалізації. Метод аналізу дозволив дослідити структурні особливості та функції конкурентних відомств різних країн у контексті вивчення їхньої інституційної спроможності. Визначення організаційних засад стимулювання конкуренції на ринках здійснювалося за рахунок з’ясування можливих перспектив їх використання в українських умовах на основі використання методу порівнянь, а також поєднання логічного й історичного. Результати. Проведено аналіз світового досвіду реалізації конкурентної політики. Здійснено порівняльний аналіз моделей реалізації конкурентної політики низки країн, зокрема США, Німеччини, Японії та України. Систематизовано види порушень, що були виявлені у процесі реалізації конкурентної політики. Визначено основні детермінанти впливу конкурентної політики на національний економічний розвиток. Обґрунтовано стратегічні напрями формування та реалізації конкурентної політики у контексті повоєнного відновлення української економіки з урахуванням зарубіжного досвіду. Новизна. На основі порівняльного аналізу практики реалізації конкурентної політики національними відомствами низки країн виокремлено домінантні напрями її реалізації. Здійснено систематизацію порушень законодавства про захист економічної конкуренції, які були виявлені конкурентними відомствами країн. Обґрунтовано напрями адаптації світового досвіду конкурентної політики до українських реалій. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані національними відомствами у процесі здійснення конкурентної політики. 
Ключові слова:Конкурентна політика, Національні конкурентні відомства, Порушення конкурентного законодавства, Антимонопольне регулювання
Файл статті:EV20244_009-025.pdf
Література:
  • 1. Caliskan, K., Mackenzie, D., & Rommerski- rchen, C. (2024). Strange Bedfellows: Consumer Protection and Competition Policy in the Making of the EU Privacy Regime. Journal of Common Market Studies, Vol. 62, № 5, P. 1296-1313. doi. 10.1111/jcms.13552
  • 2. Loozen, E. EU Antitrust in Support of the Green Deal. Why Better is not Good Enough. (2024). Journal of Antitrust Enforcement, № 12, P. 75-97. doi.org/10.1093/jaenfo/jnad005
  • 3. Crescioli, T. (2024). Reinforcing Each Other: How the Combination of European and Domestic Reforms Increased Competition in Liberalized Industries. European Journal of Political Economy, Vol. 83, 102552. doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2024.102552
  • 4. Gohin, A., & Matthews, A. (2024). Ensuring Farm Minimum Prices: Economic Impacts of Trade vs Competition Policies. International Economics, 180. 100549. doi.org/10.1016/j.inteco.2024.100549
  • 5. Colangelo, G. (2024). Trendy Antitrust for Digital Markets: are Market Investigations the New Black? Journal of European Competition Law & Practice, Vol. 15, Iss. 5, P. 289-298. doi.org/10.1093/jeclap/lpae043
  • 6. Pantelidis, K. (2024). Quality Control in the DMA Procedure: the Exclusion of the Hearing Officer. European Competition Journal, 1-29. doi.org/10.1080/17441056.2024.2379136
  • 7. Mazaraki, N., Herasymenko, A. (2024). Kryteriy povnofunktsionalʹnosti yak determinanta sposobu kontsentratsiyi rynkovoyi vlady. Zovnishnya torhivlya: ekonomika, finansy, pravo, (1), 60-74. doi.org/10.31617/3.2024(132)05
  • 8. Yasko, Yu. (2022). Mekhanizm realizatsiyi konkurentnoyi polityky derzhavy. Scientia Fructuosa, (5), 29-41. doi.org/10.31617/1.2022(145)02
  • 9. Herasymenko, A., & Hanovskyy, V. (2024). Evolyutsiya rehulyuvannya monopoliy. Scientia Fructuosa, (4), 29-40. doi.org/ 10.31617/1.2024(156)02
  • 10. Shcherbakova, T., Yasko, Yu., Moskaliova, S. (2024). Advokatuvannya konkurentsiyi u mizhnarodniy ta vitchyznyaniy praktytsi. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsiyi, (11), https://doi.org/10.5281/zenodo.13959738
  • 11. Kulish, L. (2019). Konkurentna polityka u sferi instrumentiv derzhavnoho rehulyuvannya ekonomiky. Ekonomika ta derzhava, (1), 126-131. doi:10.32702/2306-6806.2019.1.126
  • 12. Umantsiv, Yu., & Zolina, D. (2020). Konkurentna polityka derzhavy za umov hlobalʹnykh transformatsiy. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya «Ekonomika», (2), 52-61. doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).52-6
  • 13. Yasko, Yu. (2020). Instytutsiyne zabezpechennya konkurentnoyi polityky derzhavy. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (19-20), 74-79.
  • 14. Fylyuk, H.M. Konkurentsiya i monopoliya v epokhu hlobalizatsiyi: monohrafiya. Zhytomyr: ZHDU imeni Ivana Franka.
  • 15. About the FTC. Federal Trade Commission. Retrieved from https://www.ftc.gov/about-ftc
  • 16. Federal Trade Commission Act 15 U.S.C. §§ 41-58. Retrieved from https://www.ftc.gov/legal-library/browse/statutes/federal-trade-commission-act .
  • 17. Sherman Antitrust Act. U.S. Congress. Re- trieved from https://www.archives.gov/milestone-documents/sherman-anti-trust-act
  • 18. Clayton Act 15 U.S.C. §§ 12-27. Federal Trade Commission. Retrieved from https://www.ftc.gov/legal-library/browse/statutes/clayton-act
  • 19. Bureaus & Offices. Federal Trade Commission. Retrieved from https://www.ftc.gov/about-ftc/bureaus-offices
  • 20. Anticompetitive Practices. Enforcement. Federal Trade Commission. Retrieved from https://www.ftc.gov/enforcement/anticompetitive-practices
  • 21. FTC Refund Programs. Federal Trade Commission. Retrieved from https://www.ftc.gov/enforcement/refunds
  • 22. Mission. Department of Justice. United States Department of Justice. Retrieved from https://www.justice.gov/atr/mission
  • 23. The Antitrust Laws. Department of Justice. United States Department of Justice. Retrieved from https://www.justice.gov/atr/antitrust-laws-and-you .
  • 24. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2013. Federal Trade Commission | Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/36th-report-fy2013/140521hsrreport.pdf
  • 25. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2014. Federal Trade Commission | Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-bureau-competition-department-justice-antitrust-division-hart-scott-rodino.s.c.18a-hart-scott-rodino-antitrust-improvements-act-1976/150813hsr_report.pdf
  • 26. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2015. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-bureau-competition-department-justice-antitrust-division-hart-scott-rodino/160801hsrreport.pdf .
  • 27. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2016. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-bureau-competition-department-justice-antitrust-division-hart-scott-rodino/p110014_fy_2016_hsr_report_final_october_2017.pdf
  • 28. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2017. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-bureau-competition-department-justice-antitrust-division-hart-scott-rodino/p110014_fy_2017_hsr_report_c.pdf
  • 29. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2018. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-bureau-competition-department-justice-antitrust-division-hart-scott-rodino/fy18hsrreport.pdf
  • 30. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2019. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-bureau-competition-department-justice-antitrust-division-hart-scott-rodino/p110014hsrannualreportfy2019_0.pdf
  • 31. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2020. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/documents/reports/hart-scott-rodino-annual-report-fiscal-year-2020/fy2020-hsr_annual_report-final.pdf
  • 32. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2021. Federal Trade Commission. Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/ftc_gov/pdf/p110014fy2021hsrannualreport.pdf
  • 33. Hart-Scott-Rodino Annual Report Fiscal Year 2022. Federal Trade Commission | Protecting America's Consumers. Retrieved from https://www.ftc.gov/system/files/ftc_gov/pdf/FY2022HSRReport.pdf
  • 34. Civil Enforcement. Department of Justice. United States Department of Justice. Retrieved from https://www.justice.gov/atr/civil-enforcement
  • 35. Criminal Enforcement. Department of Justice. United States Department of Justice. Retrieved from https://www.justice.gov/atr/criminal-enforcemen
  • 36. Litigation Program. Department of Justice. United States Department of Justice. Retrieved from https://www.justice.gov/atr/litigation-program
  • 37. Policy and Advocacy Program. Department of Justice.| United States Department of Justice. Retrieved from Retrieved from https://www.justice.gov/atr/about-division/other-offices
  • 38. German Competition Act. Bundeskartellamt. Retrieved from https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_gwb/index.html
  • 39. Bundeskartellamt. Bundeskartellamt. Re- trieved from https://www.bundeskartellamt.de/EN/Information_Service/LegalFramework/Bundeskartellamt/rechtsgrundlagen_Bundeskartellamt_node.html .
  • 40. Aufgaben. Bundeskartellamt. Retrieved from https://www.bundeskartellamt.de/DE/Aufgaben/aufgaben_node.html
  • 41. The Federal Cartel Office. Annual Report 2018. Bundeskartellamt - Startseite. Retrieved from https://www.bundeskartellamt.de/SharedDocs/Publikation/EN/Jahresbericht/Jahresbericht_2018.pdf?__blob=publicationFile&v=3
  • 42. The Federal Cartel Office. Annual Report 2019. Bundeskartellamt - Startseite. Retrieved from https://www.bundeskartellamt.de/SharedDocs/Publikation/EN/Jahresbericht/Jahresbericht_2019.pdf?__blob=publicationFile&v=2
  • 43. Bundeskartellamt. Annual Report 2020/21. Bundeskartellamt - Startseite. Retrieved from https://www.bundeskartellamt.de/SharedDocs/Publikation/EN/Jahresbericht/Jahresbericht_2020-2021.pdf?__blob=publicationFile&v=2
  • 44. Bundeskartellamt Annual Report 2021/22. Bundeskartellamt - Startseite. Retrieved from 3 https://www.bundeskartellamt.de/SharedDocs/Publikation/EN/Jahresbericht/Jahresbericht_2021-2022.pdf?__blob=publicationFile&v=3
  • 45. Bundeskartellamt: Annual Report 2022/23. Bundeskartellamt - Startseite. Retrieved from https://www.bundeskartellamt.de/SharedDocs/Publikation/EN/Jahresbericht/Jahresbericht_2022-2023.pdf?__blob=publicationFile&v=4 .
  • 46. Shvydka, T.I. (2020). Ekonomichna konkurentsiya: suchasnyy stan zakonodavchoho zabezpechennya ta perspektyvy yoho modernizatsiyi: monohrafiya. Kharkiv: Pravo.
  • 47. Holub, N.O. (2022). Svitovyy dosvid pravovoho zabezpechennya kontrolyu za ekonomichnymy kontsentratsiyamy subʺyektiv hospodaryuvannya. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalʹnoho universytetu, Seriya PRAVO, Vyp. 74, Ch. 1, 142-146. doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.24
  • 48. Japan: Competition law fact sheet. Norton Rose Fulbright. Global law firm. Retrieved from https://www.nortonrosefulbright.com/de-de/wissen/publications/9d1779c2/japan-competition-law-fact-sheet.
  • 49. FY 2022 (April 2022-March 2023). Japan Fair Trade Commission. Retrieved from https://www.jftc.go.jp/en/about_jftc/annual_reports/2022.html .
  • 50. Pylypenko, H.M. (2012). Instytutsionalni chynnyky spivvid-noshennya derzhavnoyi i rynkovoyi koordynatsiyi ekonomichnoyi diyalnosti: monohrafiya. D. : Natsionanyy hirnychyy universytet.
  • 51. Pylypenko, H.M., & Huzenko. I.Yu. (2017). Problemy natsionalnoho rehulyuvannya hlobalnoyi ekonomiky. Ekonomichnyy prostir, (128), 16-24.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.