Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №4 (88)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005:5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/88.091
Мова статті:Українська
Сторінки:91-101
Заголовок:Синергія креативності та адаптації підприємств в умовах невизначеності
Автори:Міро І. М., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Іванова М. І., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування таких методів: логічного аналізу – під час побудови ланцюга перетворень форм мислення на креативні рішення та забезпечення поведінкової гнучкості підприємств; наукової абстракції – для визначення змісту поняття «резильєнтність персоналу», а також виокремлення її характерних рис стосовно певного підприємства; загального й особливого – для виявлення подібних і відмінних рис латерального, дивергентного та креативного мислення персоналу; узагальнення – для визначення векторів управління персоналом підприємств Групи Метінвест; кількісного аналізу – при дослідженні показників динаміки результативності діяльності підприємств Групи Метінвест, а також індикаторів, що характеризують розвиток його персоналу. Результати Дослідження демонструє, що глобалізація, технологічний розвиток, політична нестабільність та полікриза спричиняють непередбачувані наслідки для функціонування бізнесу, створюючи умови постійної невизначеності та мінливості. Традиційні підходи до управління часто виявляються неефективними, оскільки не забезпечують достатньої гнучкості для реагування на виклики. Розкрито зміст поняття «резильєнтність персоналу» та її значущість у разі виникнення викликів та загроз діяльності підприємства. Охарактеризовано основні риси резильєнтність персоналу. Розглянуто схожі та відмінні риси латерального, дивергентного та креативного мислення персоналу. Доведено існування синергії креативності та адаптації в умовах невизначеності. Новизна. Розкрито сутність поняття «креативність». На основі ланцюга перетворень форм мислення на креативні рішення та забезпечення поведінкової гнучкості підприємств встановлено зв’язок між креативністю та адаптацією. Доведено його значимість для збереження і подальшого посилення конкурентних позицій підприємств. Практична значущість. Результати дослідження, які доводять існування синергії між креативністю та адаптацією підприємств в умовах динамічних змін, висвітлюють важливість політики управління персоналом, вказують на необхідність здійснення інвестицій та організації навчання протягом життя. Розуміння існування такого взаємозв’язку дозволить підприємствам реалізовувати більш ефективну політику в сфері управління персоналом і у такий спосіб досягати кращих адаптивних можливостей і більш високого рівня конкурентоспроможності. 
Ключові слова:Конкурентні позиції, Креативність, Адаптація, Синергія, Резильєнтність персоналу, Креативне мислення, Креативне рішення
Файл статті:EV20244_091-101.pdf
Література:
  • 1. Batiuk, B.B., & Hirniak, K.M. (2024). Kreatyvni rishennia v systemi upravlinnia personalom v umovakh viiny: vyklyky ta perspektyvy. Ekonomika ta suspilstvo, 59. doi: 10.32782/2524-0072/2024-59-80
  • 2. Maksymchuk, N. (2024). Motyvatsiia kreatyvnosti personalu, yak vazhlyvyi chynnyk innovatsiinoho rozvytku pidpryiemstva. Modern Engineering and Innovative Technologies, 2(32-02), 132-137. doi: 10.30890/2567-5273.2024-32-00-077
  • 3. Stasovskyi, Yu. (2023). Tekhnika kreatyvnosti ta aktyvizatsii rozvytku innovatsiinoho pidpryiemnytstva. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (6), 150-157. doi: 10.31891/2307-5740-2023-324-6-24
  • 4. Sheshliuk, O.S. (2024). Stratehichnyi rozvytok kreatyvnosti personalu v konteksti innovatsiinykh zmih ta pidpryiemstvi. Ekonomika ta suspilstvo, 64. doi: 10.32782/2524-0072/2024-64-162
  • 5. Drahan, O.I., & Rudova, A.Ya. (2021). Formuvannia kreatyvnosti personalu v upravlinni talantamy pidpryyemstva. Ekonomika ta suspilstvo, 30. doi: 10.32782/2524-0072/2021-30-38
  • 6. Saukh, I., Saukh, P., & Solodovnyk, A. (2024). Kreatyvnist yak kliuchova kompetentnist ta intehralnyi rezultat yakosti upravlinskoho protsesu v osvitnii sferi. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurna, (2), 90-103. doi: 10.32405/2411-1317-2024-2-90-103/
  • 7. Bondar, A. (2024). Kreatyvni tekhnolohii v suchasnii systemi menedzhmentu. Stalyi rozvytok ekonomiky, 3(50), 316-322. doi: 10.32782/2308-1988/2024-50-47
  • 8. Ivanova, M., Varyanichenko, O., Sannikova, S., & Faizova, S. (2018). Assessment of the competitiveness of enterprises. Economic Annals-XXI, 173(9-10), 26-31. doi: 10.21003/ea.V173-04
  • 9. Faizova, S.O., Ivanova, M.I., Faizova, O.L., Smiesova, V.L., Parshyna, O.A., & Zavhorodnia, O.O. (2020). Use of Balanced Scorecard for Enterprise Competitiveness Assessment. Journal of Advanced Research in Law and Economics, 11(2), 349-361. doi: 10.14505/jarle.v11.2(48).08.
  • 10. Hulyk, T., Zhukova, Ya., & Zhukov, V. (2024). Rozvytok kreatyvnosti yak konkurentnoi perevahy pidpryiemstva. Ekonomika ta suspilstvo. 59. doi: 10.32782/2524-0072/2024-59-53
  • 11. Kapranov, M.A., & Shatalov, A.S. (2024). Vplyv kreatyvnosti myslennia na rozvytok innovatsiinoho pidpryiemnytstva. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, 1(53), 142-151. doi: 10.31558/2307-2318.2024.1.15
  • 12. Kapinos, H.I. (2024). Rol ta znachennia kreatyvnoi ekonomiky dlia formuvannia stratehichnoho rozvytku biznesu. Development Service Industry Management, (1), 88-96. doi: 10.31891/dsim-2024-5(12)
  • 13. Tkachenko, A., Levchenko, N., Shyshkanova, G., Shvets, V., & Ivanova, M. (2021). Evaluation of the efficiency of social investments of metallurgical enterprises according to the decoupling approach. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 147-153. doi: 10.33271/nvngu/2021-5/147
  • 14. Lipych, L.H., & Kushnir, M.A. (2024). Kontseptsiia stratehichnoho liderstva: vyklyky, evoliutsiia, pryntsypy. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsii, 8. doi: 10.5281/zenodo.13166294
  • 15. Vasylyk, N. (2024). Creative management system in an organization: essence and components. International Science Journal of Management, Economics & Finance, 3(6), 80-89. doi: 10.46299/j.isjmef.20240306.08
  • 16. Verbytska, O. (2024). Kontseptualnyi dyzain kre-atyvnoi ekonomiky. Ekonomichnyi prostir, 190, 128-131. doi: 10.32782/2224-6282/190-24
  • 17. Bohdanov, L. Rozvytok kreatyvnoho myslennia v kompanii 2021 roku: shcho, dlia choho y navishcho. NRG. Retrieved from https://newrealgoal.com.ua/razvitie-kreativnogo-myshleniya-2.html
  • 18. Khilukha, O.A. (2024). Kliient yak innovator: kreatyvnist ta vidkryti innovatsii u rozvytok pidpryiemstva. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsii, (9). doi: 10.5281/zenodo.13284291
  • 19. Nechaieva, I., & Pankova, A. (2024). Upravlinnia pidpryyemstvamy v umovakh nevyznachennosti: intehratsiia suchasnykh pidkhodiv menedzhmentu ta pryntsypiv VUCA-svitu. Stalyi rozvytok ekonomiky, 3(50), 452-457. doi: 10.32782/2308-1988/2024-50-68
  • 20. Mironenko, T. (2023). Taiemna syla peremozhnykh komand. Yak kompanii Kormotech, balbek bureau, EPAM ta Intellias rozvyvaiut ta vymiriuiut kreatyvnist. Forbes. Retrieved from https://forbes.ua/leadership/taemna-sila-peremozhnikh-komand-yak-kompanii-kormotech-balbek-bureau-epam-ta-intellias-rozvivayut-ta-vimiryuyut-kreativn
  • 21. Rezylientnist yak naivazhlyvisha navychka suchasnoho zhyttia. Supervumen. Retrieved from https://yousuperwoman.com/blog/psychology-resilientnist-yak-nayvazhlyvisha-navychka-suchasnogo-zhyttya
  • 22. Runco, M.A. (2022). Positive Creativity and the Intentions, Discretion, Problem Finding, and Divergent Thinking That Support It Can Be Encouraged in the Classroom. Education Sciences, 12(5), 340. doi: 10.3390/educsci12050340.
  • 23. Strutynska, O.V., & Romero, M. (2023). Dosvid otsiniuvannia umin kreatyvnoho vyrishennia problem z vykorystanniam modulnoi robototekhniky. Proceedings from MIIM ’23: Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia «Teoriia i praktyka vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii v umovakh tsyfrovoi transformatsii osvity». Kyiv: Vydavnytstvo UDU imeni Mykhaila Drahomanova.
  • 24. Minenko, O.O., & Mamchur, I.V. (2023). Dyverhentne myslennia yak skladova osobystisno-profesiinykh yakostei upravlinskoho konsultanta. Vcheni zapysky TNU imeni Vernadskoho, Ser. : Psykholohiia, 34(73), 26-32. doi: 10.32782/2709-3093/2023.4/05
  • 25. Metinvest: richnyi zvit 2023. (2024). Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/36/ua/ar2023.pdf
  • 26. Obiednanni na vsikh frontakh: richnyi zvit 2022. (2023). Metinvest. Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/35/ua/Metinvest_AR2022.pdf
  • 27. ANNUAL REPORT 2021. (2022). Metinvest. Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/33/ua/Metinvest_AR2021.pdf
  • 28. Zvit zi staloho rozvytku 2019-2020. (2021). Metinvest. Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/29/ua/Metinvest_2020_SR.pd.
  • 29. Liudyna ta stal: sotsialnyi zvit 2017-2018. (2019). Metinvest. Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/24/ua/Metinvest_social_2019.pdf
  • 30. Bilshe nizh stal: sotsialnyi zvit 2015-2016. (2017). Metinvest. Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/22/ua/%20Report_2015-2016_ru.pdf
  • 31. Mitsnishe stali: sotsialnyi zvit 2013-2014. (2025). Metinvest. Retrieved from https://metinvestholding.com/Content/Entities/Report/1/ua/Social_Report_Metinvest_2013-2014.pdf

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.