Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №1 (89)
Рубрика:Менеджмент
УДК:[005.42+005.521]:339.166.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/89.068
Мова статті:Українська
Сторінки:68-80
Заголовок:Тенденції та перспективи взаємодії науково-освітніх установ та бізнесу в системі управління трансфером технологій
Автори:Трифонова О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Баранець Г. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Іванова М. І., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати наукового дослідження, викладені в статті, одержані із застосуванням таких методів наукового пошуку: теоретичного узагальнення – для дослідження взаємодії науково-освітніх установ  продуцентів «академічних» наукових розробок та бізнесу в системі управління трансфером технологій; систематизації  для виявлення переваг академічного трансферу технологій; кількісні (статистичні, економетричні) методи аналізу – для оцінювання результативності трансферу знань, виявлення тенденцій основних показників та взаємозв’язку між ними; критичного аналізу та синтезу  для виявлення причин низького рівня взаємодії представників науки та бізнесу. Результати. У статті продемонстровано важливість трансферу технологій як сполучної ланки між науково-освітніми установами та бізнесом. Визначено переваги академічного трансферу технологій з точки зору бізнесу, університетів як продуцентів наукових розробок, студентів, країни та суспільства. Охарактеризовано підходи до оцінювання результативності трансферу знань та на основі статистичних даних США визначено тенденції та взаємозв’язки основних показників такого трансферу, а також виявлено особливості формування трендів з огляду на специфіку наукових досліджень та комерціалізації їх результатів. Визначено та охарактеризовано основні причини низького рівня взаємодії представників науки та бізнесу в системі управління трансфером технологій. Новизна. На основі визначених закономірностей зміни та взаємозв’язків основних показників результативності трансферу знань та виявлених переваг для його учасників визначено причини низького рівня взаємодії представників науки та бізнесу. Практична значущість. Одержані наукові результати можуть бути корисними для всіх учасників трансферу знань, зокрема для держави в частині формування політики підтримки університетів як центрів генерації наукових розробок, для університетів  для удосконалення роботи офісів трансферу знань, а також для зацікавленого бізнесу, що прагне розвиватися відповідно до світових трендів. 
Ключові слова:Трансфер знань, Академічний трансфер технологій, Управління, Об’єкти інтелектуальної власності, Ліцензії, Патенти, Стартапи, Витрати на дослідження та розробки, Тенденція, Кореляція, Авторегресія
Файл статті:EV20251_068-080.pdf
Література:
  • 1. Understanding University Technology Transfer. (2011). Association of American Universities. Retrieved from https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED517264.pdf.
  • 2. The role of European universities in patenting and innovation. A study of academic inventions at the EPO. October 2024. Retrieved from https://surl.lu/nkewqu.
  • 3. Draghi, M. (2024). The future of European competitiveness. European Commission. Retrieved from https://surl.li/tveciv.
  • 4. Rybnicek, R., & Königsgruber, R. (2019). What makes industry-university collaboration succeed? A systematic review of the literature. Journal of Business Economics. Vol. 89. 221-250. https://doi.org/10.1007/s11573-018-0916-6.
  • 5. Atta-Owusu, K., Fitjar, R. D., Rodríguez-Pose, A. (2021). What drives university-industry collaboration? Research excellence or firm collaboration strategy? Technological Forecasting and Social Change. Vol. 173. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2021.121084.
  • 6. Farah, A., Tahir, FM., Rizwan, AS., Noor, ER. (2022). Strengthening the Bridge Between Academic and the Industry Through the Academia-Industry Collaboration Plan Design Model. Frontiers in Psychology. Vol.13. 1-11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.875940.
  • 7. O'dwyer, M., Filieri, R., O'Malley, L. (2023). Establishing successful university-industry collaborations: barriers and enablers deconstructed. The Journal of Technology Transfer. Vol. 48. 900-931. https://doi.org/10.1007/s10961-022-09932-2.
  • 8. Sych, T.V. (2022). Rol uriadu shchodo vprovadzhennia tretoi misii v ukrainskykh universytetakh v umovakh yevrointehratsii. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia. Spetsvypusk, prysviachenyi yevrointehratsiinii tematytsi. 123-128. https://doi.org/10.32782/2310-9653-2022-spec.20.
  • 9. Lipych, L., Khilukha, O., Kushnir, M. (2021). Lohistychna pidtrymka transferu znan zi sfery nauky do sektoru malykh ta serednikh pidpryiemstv. Pidpryiemnytstvo ta innovatsii. (18). 40-45. https://doi.org/10.37320/2415-3583/18.7.
  • 10. Duma, O.I. (2021). Akademichnyi transfer tekhnolohii: mekhanizmy realizatsii ta yevropeiskyi dosvid. Efektyvna ekonomika, (11). https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.11.203.
  • 11. McDevitt, VL., Mendez-Hinds, J., Winwood, D., Nijhawan, V., Sherer, T., Ritter, JF., & Sanberg, PR. (2014). More than Money: the Exponential Impact of Academic Technology Transfer. Technology & Innovation. Vol. 16 (1). 75-84. https://doi.org/10.3727/194982414X13971392823479.
  • 12. Campbell, A., Cavalade, C., Haunold, Ch., Karanikic, P., Piccaluga, A., & Dinnetz, M. (2020). Knowledge Transfer Metrics. Towards a European-wide set of harmonised indicators. Publications Office of the European Union. doi:10.2760/907762.
  • 13. Official site of Association of University Technology Managers (AUTM). Licensing Activity Surveys. Retrieved from https://surl.li/mxcgdf.
  • 14. Ofitsiinyi sait Tsentru mizhnarodnykh proektiv «Ievroosvita». Retrieved from https://euroosvita.net/.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.