Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №1 (89)
Рубрика:Економіка підприємства
УДК:330.341.1:656
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/89.148
Мова статті:Українська
Сторінки:148-156
Заголовок:Особливості методичного інструментарію організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств транспорту
Автори:Гречан А. П., Національний транспортний університет,
Сахацький Д. С., Національний транспортний університет
Анотація:Методологія дослідження. У процесі дослідження використано методи системного аналізу й синтезу для визначення ключових напрямів і відповідних інструментів впровадження методичного інструментарію в рамках організаційно-економічних механізмів підтримки інноваційного розвитку транспортного підприємства, порівняльного аналізу – для співставлення методичних підходів щодо організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств, метод узагальнення дозволив виділити основні напрями інноваційного розвитку підприємств транспорту. Результати. На основі проведеного дослідження визначено ключові напрями впровадження методичного інструментарію в рамках організаційно-економічних механізмів підтримки інноваційного розвитку транспортного підприємства. Узагальнено методичні підходи до організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств у зарубіжній та вітчизняній теорії і практиці, проведено їх порівняльний аналіз. Обґрунтовано напрями розвитку методичних підходів до організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств транспорту, адаптованих до специфіки національної економіки та галузевого середовища. Встановлено, що під час розробки та впровадження методичного інструментарію в рамках організаційно-економічних механізмів підтримки інноваційного розвитку транспортного підприємства необхідно враховувати як чинники зовнішнього середовища, так і внутрішні, що безпосередньо впливають на його інноваційну діяльність. Новизна. У процесі дослідження обґрунтовано, що методичний інструментарій організаційно-економічних механізмів підтримки інноваційного розвитку транспортних підприємств першочергово необхідно сфокусувати на такі пріоритетні напрями, як зниження витрат на транспортування, підвищення якості послуг, забезпечення сталого розвитку та залучення інвестицій. Дієвими інструментами при цьому виділяються стратегічне планування, управління інноваційними проєктами, економічний аналіз та оцінка ефективності, організаційний дизайн, інформаційні системи та технології і мотивація персоналу, які потребують обов’язкової адаптації до вимог сьогодення. Проведена ідентифікація методичних підходів до організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств надає можливість обрати найбільш ефективну, враховуючи галузеву специфіку і особливість конкретного підприємства відповідно до його стратегічних завдань. Практична значущість. Визначені особливості методичного інструментарію організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств транспорту дозволять їм забезпечити стресостійкість, адаптивність до сучасних кризових викликів і здатність до впровадження передових технологій. 
Ключові слова:Методичне забезпечення, Організаційно-економічне забезпечення, Інноваційний розвиток, Інноваційна активність, Транспортні підприємства, Транспорт
Файл статті:EV20251_148-156.pdf
Література:
  • 1. Achkasova, L.M. (2024). Osoblyvosti tsyfrovoi transformatsii transportno-lohistychnoi systemy pidpryiemstva, Ekonomika transportnoho kompleksu, (43), 211-224. DOI: 10.30977/ETK.2225-2304.2024.43.211
  • 2. Cichosz, M., Wallenburg, C.M., & Knemeyer, A.M. (2020). Digital transformation at logisticsservice providers: barriers, success factors and leading practices. The International Journal of Logistics Management, (31/2), 209-238. https://doi.org/10.1108/ijlm-08-2019-0229
  • 3. Stadnyk, V.V., Yokhna, V.M., Honcharuk, A.M., & Honcharuk, O.V. (2022). Metodolohiia antysypatyvnoho pidkhodu v zabezpechenni dynamichnoi stiykosti pidpryiemstva v khodi realizatsiyi innovatsiynykh stratehiy. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, (3), 199-206. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-306-3-29
  • 4. Zamazii, O., Stadnyk, V., Sokoliuk, G., & Prylepa, N. (2019). Optimization Management Model of the Industrial Enterprise Innovation Potential Development on the Basis of a Value-Oriented Approach. Advances in Economics, Business and Management Research. Vol 95. P. 38-43 https://doi.org/10.2991/smtesm-19.2019.9
  • 5. Dmytriyeva, O.I. (2020). Transportna infrastruktura yak obiekt derzhavnoho rehuliuvannia. Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryyemnytstva, (1/24), 52-63. http://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2020.24.0.52
  • 6. Piddubnyy, Ye.V. (2023). Innovatsiynyi rozvytok pidpryiemstv v umovakh tsyfrovoyi transformatsiyi. Vcheni zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava, (39), 130-135. https://doi.org/10.5281/zenodo.10208382
  • 7. Valdez-Juárez, L.E., & Castillo-Vergara, M. (2021). Technological Capabilities, Open Innovation, and Eco-Innovation: Dynamic Capabilities to Increase Corporate Performance of SMEs. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, Vol.7. No. 1. Article 8.
  • 8. Chernyshova, T.V. (2023). Vidkryti innovatsiyi yak kompleksnyi mekhanizm suchasnoho innovatsiynoho rozvytku. Innovatsiyna ekonomika, (4), 125-134. DOI: 10.37332/2309-1533.2023.4.18
  • 9. de Lima Figueiredo, N., Fernandes, C.I., & Abrantes, J.L. (2023). Triple Helix Model: Cooperation in Knowledge Creation. Journal of the Knowledge Economy, Vol. 14. No. 2. P. 854-878. https://doi.org/10.1007/s13132-022-00930-1
  • 10. Diachenko, S., & Nazarenko, I. (2024). Zastosuvannia modeli Triple Helix yak chynnyka stymulyuvannya rozvytku innovatsiynoho pidpryiemnytstva na rehionalnomu rivni. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, (3/90), 344-351. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.43
  • 11. Bocken, N., & Snihur, Y. (2020). Lean Startup and the Business Model: Experimenting for Novelty and Impact. Long Range Planning, Vol. 53. No. 4. Article 101953.
  • 12. Kravchenko, M.O.. & Kyzymenko, K.S. (2020). Eksperymentuvannia yak oboviazkovyi komponent modeli korporatyvnoho pidpryiemnytstva. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (13-14), 12-18. DOI:10.32702/23066814.2020.13-14.12
  • 13. Speldekamp, D., Knoben, J., & Saka-Helmhout, A. (2020). Clusters and Firm-Level Innovation: A Configurational Analysis of Agglomeration, Network and Institutional Advantages in European Aerospace. Research Policy, Vol. 49. No. 3. Article 103921. https://doi.org/10.1016/j.respol.2020.103921
  • 14. Sushchenko, O.A. (2020). Innovatsiyni klastery yak zasib pidvyshchennya konkurentospromozhnosti transportnoyi infrastruktury. Visnyk Kremenchutskoho natsionalnoho universytetu imeni Mykhayla Ostrohradskoho, (5-6), 31-40. DOI: 10.30929/1995-0519.2020.5-6.31-40
  • 15. Illyashenko, S.M., Shypulina, YU. S., & Illyashenko, N.S. (2022). Upravlinnya na zasadakh marketynhu stratehiyamy ekolohichno-oriyentovanoho innovatsiynoho rozvytku v povoyennyy period: natsionalʹnyy i mizhnarodnyy aspekty. Marketynh i tsyfrovi tekhnolohiyi, T. 6., (4), 47-60. DOI: 10.15276/mdt.6.3.2022.5
  • 16. Indiran, L., Nallaluthan, K., Baskaran S., & Dalayga, B. (2021). Business Incubator: The Genesis, Evolution, and Innovation Invigoration. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, Vol. 11. No. 7. P. 342-354. https://doi.org/10.6007/ijarbss/v11-i7/9940
  • 17. Roh, T., Lee, K., & Yang, J.Y. (2021). How Do Intellectual Property Rights and Government Support Drive a Firm's Green Innovation? The Mediating Role of Open Innovation. Journal of Cleaner Production, Vol. 317. Article 128422.
  • 18. Haefner, N., Wincent, J., Parida, V., & Gassmann, O. (2021). Artificial Intelligence and Innovation Management: A Review, Framework, and Research Agenda. Technological Forecasting and Social Change, Vol. 162. Article 120392. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.120392
  • 19. Panchenko, I. (2024). Dyzayn-myslennya ta tsyfrove pidpryyemnytstvo: innovatsiyni pidkhody do biznes-planuvannya v epokhu tsyfrovizatsiyi. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, T. 330, (3), 336-342. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-51
  • 20. Markina, I.A., Voronina, V.L. & Filatova, K.YE. (2021). Menedzhment personalu v umovakh stiykoho innovatsiynoho rozvytku pidpryyemstva. Pidpryyemnytstvo ta innovatsiyi, (17), 39-42 https://doi.org/10.37320/2415-3583/17.7

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.