Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Міжнародні економічні відносини
УДК:339.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.030
Мова статті:Українська
Сторінки:30-38
Заголовок:Особливості ритейлу в Україні
Автори:Вагонова О. Г., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Рижкова Г. А., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Полуєва М. К., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження базується на комплексному системному підході, який аналізує економічні, соціальні та політичні фактори, що впливають на ритейл в Україні під час війни. Застосовано статистичний аналіз для вивчення змін у структурі ринку, динаміки продажів і споживчих витрат, порівняльний аналіз для оцінки ефективності бізнесмоделей до і під час війни, контент-аналіз наукових публікацій і звітів провідних ритейлерів, а також кейс-стаді для розгляду прикладів адаптації таких мереж, як «АТБ-Маркет», «Ашан» та «Сільпо». Результати. Виділено ключові стратегії адаптації українських ритейлерів, а саме: локалізація постачань, яка зумовила збільшення частки українських товарів у мережах, так у «АТБ» цей показник зріс на 20%; омніканальність, інтеграція онлайн- та офлайн-продажів, наприклад, «Розетка» відкрила понад 50 пунктів видачі замовлень; оптимізація логістики - інвестиції в локальні логістичні центри та автоматизацію процесів. Постачальник «Нова пошта» впровадила нові сортувальні системи; перегляд асортименту з метою збільшення товарів середнього та економ-класу. Торговельні мережі вводять власні торгові марки базових товарів; цифровізація – використання аналізу даних для управління запасами та прогнозування попиту. Конкуренція з боку малих і середніх бізнесів – це суттєва проблема для великих ритейлерів у вигляді зростаючої конкуренція з боку невеликих торговельних підприємств. Часто такі підприємства більш гнучкі у ціноутворенні, можуть швидше реагувати на зміни в попиті, а також здатні адаптувати свої стратегії до специфічних умов ринку. Новизна. Уперше систематизовано стратегії адаптації українського ритейлу в умовах війни. Проаналізовано зміни споживчих звичок і надано практичні рекомендації для підтримки та розвитку ритейлу України. Практична значущість. Результати корисні для ритейлерів у розробці стратегій локалізації, цифрової трансформації та орієнтації на потреби різних споживчих груп. Український ритейл в умовах війни зазнав масштабних змін, викликаних економічними, логістичними та соціальними викликами. Висновки також можуть бути використані для державної підтримки ритейлу та малого бізнесу в умовах кризи. 
Ключові слова:Ритейл, Війна, Адаптивність, Омніканальність, Локалізація, Цифровізація, Бізнес-моделі, Україна
Файл статті:EV20252_030-038.pdf
Література:
  • 1. Oliynyk, T., & Ivanova, M. (2024). Rozvytok ryteylu v Ukraini. Molodyy vchenyy, 1(125), 126-129. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-1-125-1.
  • 2. Naumova, T., Kyrylieva, L., & Lemeshko, Ya. (2023). Transformatsiia rynku merezhevoho ryteylu Ukrainy v umovakh hlobalnykh kryz ta viyny. Ekonomika ta suspilstvo, (56). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-136
  • 3. Shpiliova, Yu.B., & Tsaruk, I.M. (2014). Rozdribna torhivlia Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy rohzvytku. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhno-lohichnoho universytetu, Ser. : Ekonomichni nauky, (2), 227-232.
  • 4. Volodavchyk, V. (2023). Osoblyvosti ryteylu v Ukraini v umovakh voennoho stanu. Suchasna nauka ta osvita: stan, problemy, perspektyvy.
  • 5. Pavlova, V. (2022). Shliakhy rozvytku vitchyznianoho ryteylu v povoiennyy period. Akademichnyi` ohliad, 1(56), 42-50. DOI: 10.32342/2074-5354-2022-1-56-5
  • 6. Orel, A., Shavyrin, V., & Shulyk, P. (2024). Doslidzhennia vplyvu mizhnarodnykh ryteyleriv na rozdribni merezhi ta zmin spozhyvchykh vpodoban. Ekonomika ta suspil`stvo, (68). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-83
  • 7. Kovalchuk, S. (2024). Analiz stanu ta tra- nsformatsyi rozdribnoho ryteylu: svitovi trendy ta ukrainskyi sehment. Innovation and Sustainability, (1), 120-132. https://doi.org/10.31649/ins.2024.1.120.132
  • 8. Bilovodska,, O.A. (2019). Analiz mizhnarodnoho dosvidu zastosuvannia innovatsiynykh tekhnologiy` u produktovomu ryteyli. Naukovi pratsi DVNZ «Donetskyy natcionalnyy tekhnichnyy universytet», Ser. : ekonomichna, 1(20), 21-33.
  • 9. Rozdribnyy tovaroobih (2020). (b. d.). Stavki, indeksy`, tarify`. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/economy/trade/retail/2020/
  • 10. 25 naybilshykh ryteyl-kompaniy Ukrainy (sukupnyy vytorg - ponad 530 mlrd grn). (b. d.). Dnipropetrovske Investytsiyne ahenstvo. Retrieved from https://dia.dp.gov.ua/25-najbilshix-ritejl-kompanij-ukraini-sukupnij-vitorg-ponad-530-mlrd-grn/
  • 11. Reytyng TOP-15 naybilshykh ryteyleriv e-commerce v Ukraini. (b. d. -c). Investytsii v Ukraini - sayt pro investytsii InVenture. Retrieved from https://inventure.com.ua/uk/tools/database/rejting-top-15-najbilshih-ritejleriv-e-commerce-v-ukrayini
  • 12. Bratchyk, A.D. (2020). Analiz rynku rozdribnoi torhivli: merezhevyy ryteyl Ukrainy. Molodizhnyy ekonomichnyy visnyk KHNEU, (9), 23-29.
  • 13. BTM na chasi: yak rozvyvayutsia vlasnitorhovi marky ryteyleriv v umovakh viyny. (b. d.). Asotsiatsiia ryteyleriv Ukrainy. The profile association of retail market players. Retrieved from https://rau.ua/novyni/vlasni-torgovi-marki/
  • 14. Shtuka, N., & Gnennii`, K. (2022). Ryteyl-gigant «Ashan» zaliz u zbytky v Ukraini. Chomu buty hipermarketom z nyzkymy tsinamy teper nevyhidno - Forbes.ua. Forbes.ua | Biznes, miliardery, novyny, finansy, investytsii, kompanii. Retrieved from https://forbes.ua/company/frantsuzki-prigodi-riteyl-gigant-ashan-zaliz-u-zbitki-v-ukraini-25012022-3349
  • 15. Vplyv viyny na internet-torhivliu: yak zminiuvalysia onlayn-prodazhi ryteyleriv protiahom I pivrichchia 2022 roku. (b. d.). Asotsiatsiia ryteyleriv Ukrainy - The profile association of retail market players. Retrieved from https://rau.ua/novyni/vpliv-vijni-na-internet/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.