Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Міжнародні економічні відносини
УДК:656.61:339.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.039
Мова статті:Українська
Сторінки:39-47
Заголовок:Вузькі місця найважливіших судноплавних торговельних шляхів світу в контексті міжнародної торгівлі
Автори:Корнійко Я. Р., Національний транспортний університет,
Попов Р. Р., Національний транспортний університет
Анотація:Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовано комплексний міждисциплінарний підхід, який поєднує різні методи для встановлення взаємозв’язку науки з практикою. Зокрема, метод порівняльного аналізу використовувався для порівняння основних морських транспортних артерій за критеріями: географічні переваги, пропускна спроможність, частка світового обсягу морської торгівлі; статистичний аналіз – для обробки статистичних даних отриманих Baltic Dry Index та Drewry World Container Index; експертноаналітичний підхід – для визначення вузьких місць судноплавних торгівельних шляхів світу та встановлення рівня їх впливу на міжнародну торгівлю. Результати. У науковій статті представлено характеристику основних судноплавних артерій – Суецького, Панамського каналів, Малаккської та Ормузької проток, а також Турецьких проток – з точки зору їх пропускної спроможності, стратегічного значення та вузьких місць. У статті визначено, що сучасна структура морських перевезень зазнає значних викликів, зокрема внаслідок воєнних конфліктів, війн, природних катастроф та зміни клімату. Дослідження демонструє тісний взаємозв’язок між транспортною мережею та глобальною торгівлею, а також підкреслює необхідність диверсифікації маршрутів та адаптації логістичних ланцюгів до нових умов. Встановлено взаємозв’язок між змінами в морській торгівельній мережі та зростанням середньої відстані доставки вантажів на одну тонну. Особливу увагу приділено оцінці ситуації на ринку морських перевезень через світові індекси: Baltic Dry Index та Drewry World Container Index (WCI), а саме, представлено кумулятивну відсоткову зміну Baltic Dry Index за листопад 2023–червень 2024 років та динаміку світового контейнерного індексу за 2024 – 2025 (квітень) роки, який є ключовим показником вартості лінійних морських контейнерних перевезень на основних глобальних торговельних маршрутах. На основі даних згаданих індексів, було відображено динаміку зміни вантажних перевезень. Представлений аналіз підкреслює важливість моніторингу та управління проблемами на ключових морських шляхах для забезпечення стабільності глобальної торгівлі. Новизна. У дослідженні виявлено вузькі місця судноплавних торгівельних шляхів світу, які класифіковані за їх впливом на торгівлю. Встановлено, що ризики перебоїв постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку має найвищий рівень впливу на торгівлю. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій управління ризиками у морських перевезеннях, а також при плануванні інвестицій у логістичну інфраструктуру. 
Ключові слова:Міжнародна торгівля, Морські судноплавні маршрути, Ланцюг постачання, Вантажні перевезення
Файл статті:EV20252_039-047.pdf
Література:
  • 1. Fialkovska, A. (2025). Osoblyvosti otsinky ta upravlinnia ryzykamy na pidpryiemstvakh morskoho transportu. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospoda- riuvannia na transporti, 1(90), 90-103. https://doi.org/10.31375/2226-1915-2025-1-90-103.
  • 2. Golubkova, I. (2023). Impact of globalization of the world market and internationalization of the cargo transportation process on the maritime transport system. Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, Vol. 8, no. 2, 22-30. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-2
  • 3. Pratson, L.F. (2023). Assessing impacts to maritime shipping from marine chokepoint closures. Communications in Transportation Research. Vol. 3. P. 100083. https://doi.org/10.1016/j.commtr.2022.100083.
  • 4. Paulauskas, V., Paulauskas, D. (2024). Comparative Studies of Major Sea Routes. Applied Sciences. Vol. 14, no. 15. P. 6437. https://doi.org/10.3390/app14156437.
  • 5. Atamanchuk Z., Kuzmenko Ye. (2025). Vyklyky ta mozhlyvosti rozvytku zovnishnoi torhivli Ukrainy pid chas viiny. Ekonomika ta suspilstvo, (72). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-62.
  • 6. Verschuur, J., Koks, E.E. & Hall, J.W. (2022). Ports’ criticality in international trade and global supply- chains. Nat Commun 13, 4351. https://doi.org/10.1038/s41467-022-32070-0.
  • 7. Main Maritime Shipping Routes and Chokepoints. Port Economics, Management and Policy. Port Economics, Management and Policy. A comprehensive analysis of the port industry. Retrieved from https://porteconomicsmanagement.org/pemp/contents/part1/interoceanic-passages/main-maritime-shipping-routes/
  • 8. Kurant, T.I. (2014). Heohrafiia poshyrennia hlobalnykh lohistychnykh merezh. Efektyvna ekonomika, (3), Zhurnal «Efektyvna ekonomika», naukove fakhove vydannia z pytan ekonomiky. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2833.
  • 9. Global Logistics Gateway. A Network of Networks for Carriers and Logistics Providers. Consumer-Driven Digital Supply Chain Management. Retrieved from https://www.onenetwork.com/supply-chain-management-solutions/global-logistics-gateway/
  • 10. Global Trade Update (December 2024). UN Trade and Development (UNCTAD). Retrieved from https://unctad.org/publication/global-trade-update-december-2024.
  • 11. These are the world's most vital waterways for global trade. World Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/stories/2024/02/worlds-busiest-ocean-shipping-routes-trade/.
  • 12. Shkuro, S. Main Sea Routes of the World. SeaRates. Retrieved from https://www.searates.com/ua/blog/post/osnovn-morsk-shlyahi-svtu.
  • 13. Review of maritime transport (2024). Navigating maritime chokepoints. UNCTAD under the overall guidance of Shamika N. Sirimanne. Retrieved from https://unctad.org/system/files/official-document/rmt2024_en.pdf.
  • 14. Zamikula, M. (2022). Pozytsiia Turechchyny shchodo vtorhnennia Rosii v Ukrainu. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. Retrieved from https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosyny/pozytsiya-turechchyny-shchodo-vtorhnennya-rosiyi-v-ukrayinu.
  • 15. Main Maritime Shipping Routes and Chokepoints Port Economics, Management and Policy. A comprehensive analysis of the port industry. Retrieved from https://porteconomicsmanagement.org/pemp/contents/part1/interoceanic-passages/main-maritime-shipping-routes/
  • 16. Global Trade Update (December 2024). UN Trade and Development (UNCTAD). Retrieved from https://unctad.org/publication/global-trade-update-december-2024.
  • 17. World Container Index - 08 May. Drewry. Re- trieved from https://www.drewry.co.uk/supply-chain-advisors/supply-chain-expertise/world-container-index-assessed-by-drewry.
  • 18. BBN Dreakbulk. News. Drewry’s World Container Index Drops 7% as Rates Continue Downward Trend. 2025. Retrieved from https://breakbulk.news/drewrys-world-container-index-drops-7-as-rates-continue-downward-trend/?utm_source=chatgpt.com.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.