Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Міжнародні економічні відносини
УДК:338.45:621.31:338.124.4
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.060
Мова статті:Українська
Сторінки:60-67
Заголовок:Перспективи інтеграції України в енергетичний ринок Євросоюзу
Автори:Геращенко С. О., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Кобцева А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Смєсова В. Л., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Шагоян С. М., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження стали методи: аналізу та синтезу – для визначення сучасних тенденцій розвитку європейського енергетичного ринку та місця України в ньому; порівняльного аналізу – для оцінки сильних і слабких сторін інтеграції України в енергетичний ринок ЄС; факторного аналізу – для виокремлення ключових чинників, що впливають на процес інтеграції; узагальнення – для обробки статистичних даних щодо експорту та імпорту енергоносіїв; нормативного аналізу – для розроблення рекомендацій щодо посилення енергетичної безпеки та конкурентоспроможності України в європейському енергетичному просторі. Результати. Досліджено сучасні тенденції розвитку європейського енергетичного ринку, включаючи зростання попиту на відновлювані джерела енергії та зменшення залежності від викопного палива. Визначено місце України в європейському енергетичному ринку як потенційного постачальника електроенергії, природного газу та водню. Виокремлено ключові виклики, пов’язані з інтеграцією, зокрема технічні, економічні та політичні бар’єри. Запропоновано рекомендації щодо посилення конкурентних позицій України на європейському енергетичному ринку шляхом модернізації інфраструктури, впровадження зелених технологій та гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Новизна. Запропоновано підхід до визначення основних світових тенденцій у сфері енергетики, що ґрунтується на компаративному аналізі викликів і можливостей для країни, яка приймає участь в якості суб’єкта європейського енергетичного ринку. Виявлено слабкi та сильнi сторони участі України на європейському енергетичному ринку з огляду на її економічну безпеку та сталий розвиток. Визначено нові можливості і виклики для експорту та імпорту енергоносіїв. Практична значущість. Проведений аналіз дає розуміння стану та тенденцій розвитку українського та європейського енергетичного ринку, що дозволяє посилити місце і роль України в енергетичних відносинах з європейськими країнами, а також створити умови для інтеграції українського енергетичного ринку в європейський. 
Ключові слова:Світовий енергетичний ринок, Проблеми енергетичного ринку України, Інтеграція в енергетичний ринок Євросоюзу
Файл статті:EV20252_060-067.pdf
Література:
  • 1. Vlasiuk, O.S. (2019). Enerhetychna bezpeka Ukrayiny v umovakh hlobalizatsiyi. Ekonomika Ukrayiny, (5), 12-20.
  • 2. Sotnyk, I.M. (2020). Perspektyvy rozvytku vidnovliuvanykh dzherel enerhii v Ukraini. Ekonomika ta suspilstvo, (24), 45-53.
  • 3. Shubravska, O.V. (2021). Yevropeiska intehratsiia ta enerhetychna polityka Ukrainy. Visnyk NAN Ukrainy, (3), 33-41.
  • 4. Stern, J. (2020). The Future of Gas in the EU Energy Market. Oxford: Oxford University Press.
  • 5. Goldthau, A. (2018). The Politics of Energy Markets in Eastern Europe. Energy Policy, 112, 45-56.
  • 6. International Energy Agency. World Energy Outlook 2023. Retrieved from https://www.iea.org/reports/world-energy-outlook-2023
  • 7. Natsionalna enerhetychna kompaniia «Ukrenerho». Ofitsiinyi vebsait. Retrieved from https://ua.energy/
  • 8. NEK «Ukrenerho». ENTSO-E oholosylo pro uspishne zavershennia synkhronizatsii ukrainskoi ta yevropeiskoi enerhosystem ta suttieve zbilshennia importnoi potuzhnosti do Ukrainy. Retrieved from https://ua.energy/zagalni-novyny/entso-e-ogolosylo-pro-uspishne-zavershennya-synhronizatsiyi-ukrayinskoyi-ta-yevropejskoyi-energosystem-ta-suttyeve-zbilshennya-importnoyi-potuzhnosti-do-ukrayiny/
  • 9. International Energy Agency. (2024). Ukraine’s Energy Security and the Coming Winter. Retrieved from https://www.iea.org/reports/ukraines-energy-security-and-the-coming-winter
  • 10. DiXi Group. (2024). Rekordnyi import ta minimalnyi eksport elektroenerhii za ostannie desiatylittia pokazala Ukraina u 2024 rotsi. Retrieved from https://dixigroup.org/rekordnyj-import-ta-minimalnyj-eksport-elektroenergiyi-za-ostannye-desyatylittya-pokazala-ukrayina-u-2024-roczi/
  • 11. International Energy Agency. (2023). Renewables 2023. Retrieved from https://www.iea.org/reports/renewables-2023
  • 12. International Energy Agency. (2024). World Energy Investment 2024. Retrieved from https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2024
  • 13. World Bank. Alternative and nuclear energy (% of total energy use). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/EG.USE.COMM.CL.ZS
  • 14. World Bank. Electricity production from coal sources (% of total). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/EG.ELC.COAL.ZS
  • 15. World Bank. Electricity production from natural gas sources (% of total). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/EG.ELC.NGAS.ZS
  • 16. World Bank. Electricity production from oil sources (% of total). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/EG.ELC.PETR.ZS
  • 17. World Bank. Electricity production from renewable sources, excluding hydroelectric (% of total). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/EG.ELC.RNWX.ZS
  • 18. International Energy Agency. (2024). Ukraine Energy Profile 2024. Retrieved from https://www.iea.org/reports/ukraine-energy-profile

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.