Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Фiнанси, облік та оподаткування
УДК:331.56:336.7
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.160
Мова статті:Англійська
Сторінки:160-166
Заголовок:Фінансові інновації та безробіття у фінансовому секторі: що є основою?
Автори:Єрмошкіна О. В., Національний університет «Львівська політехніка»,
Макурін А. А., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Дорошенко Л. В., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження впливу фінансових інновацій на безробіття у фінансовому секторі базується на використанні різних загальнонаукових методів, наприклад такого як абстракція – при визначенні взаємозв’язку безробіття – інновація – цифровізація. Проведено збір та аналіз даних, що включає як кількісний аналіз статистичних даних про зайнятість у фінансовому сектор так і обсягів інвестицій у фінтех та автоматизацію, показників продуктивності праці, так і якісний аналіз регуляторної бази, огляд наукової літератури та аналіз кейс-стаді окремих фінансових установ. Для кількісного аналізу було використано дані Держстату України, Національного банку України, галузеві звіти та публічні звіти великих банків. Результати. Дослідження виявило, що фінансові інновації створюють подвійний ефект на зайнятість: з одного боку, вони автоматизують рутинні операції, знижуючи попит на традиційні професії, а з іншого – генерують нові, висококваліфіковані робочі місця, що спричиняє розрив у навичках. Інновації також відіграють ключову роль у фінансуванні ризикованих технологічних проєктів та адаптації фінансової системи до нових викликів. Аналіз підтверджує, що фінансові кризи призводять до зростання безробіття та соціальної нестабільності, часто через нерегульовані інновації, як це було під час кризи 2008 року. При цьому, попри повномасштабну війну та демографічні зміни, ринок праці України (2021-2023) демонструє певне зниження зареєстрованого безробіття, пов'язане зі зменшенням інфляції та зростанням пропозицій роботодавців. Новизна. Дослідження виявило подвійний вплив фінансових інновацій на зайнятість: вони скорочують традиційні робочі місця через автоматизацію, але створюють нові, що вимагають інших навичок. Особливою новизною є аналіз динаміки ринку праці України в умовах повномасштабної війни (2021–2023), що показує зниження зареєстрованого безробіття та позитивні тенденції, попри демографічні втрати. Важливо також підкреслено, що нерегульовані фінансові інновації можуть бути причиною фінансових криз та подальшого зростання безробіття. Практична значущість. Поточна повномасштабна війна в Україні значно прискорила процеси діджиталізації та міграції населення, що по-новому впливає на фінтех-інновації та структуру ринку праці. Дослідження, що враховує цей унікальний контекст (наприклад, зміну попиту на фінансові послуги, релокацію бізнесу, нові потреби у кібербезпеці, зростання дистанційної зайнятості), буде мати високу новизну. 
Ключові слова:Фінансові інновації, Безробіття, Фінансовий сектор, Цифровізація, Штучний інтелект, Машинне навчання
Файл статті:EV20252_160-166.pdf
Література:
  • 1. Bahryi, K., Kuchinik, R., & Kuchinik, N. (2022). Bezrobittia v Ukraini pid chas viiny: analitychnyi aspekt. Oblik , analiz i audyt, Vypusk II (86). (2), 32-51. http://doi.org/10.34025/2310-8185-2022-2.86.03
  • 2. Vdovyn, M., Zomchak, L., & Kokhanevych, M. (2022). Bezrobittia v Ukraini: ekonomiko-statystychnyi ohliad. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, 1-2(95-96), 60-66. DOI: https://doi.org/10.32782/mer.2022.95-96.10
  • 3. Blahun, S. (2021). Finansovi innovatsii yak el- ement finansovoi systemy. Herald of Khmelnytskyi Na- tional University, Economic Sciences, 300(6(2), 152-157. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2021-300-6/2-25
  • 4. Bilenko, O., (2024). Horban, S. Analiz strukturnykh ta tsyklichnykh faktoriv, shcho vplyvaiut na riven bezrobittia ta dynamiku rynku pratsi. Ekonomika ta suspilstvo, (61). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-80.
  • 5. Analitychna ta statystychna informatsiia. Vebsait Dnipropetrovskoho oblasnoho tsentru zayniatos- ti. Retrieved from https://dnp.dcz.gov.ua/analitics/70
  • 6. Ofitsiinyi vebsait Derzhavnoi sluzhby stat- ystyky Ukrainy. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/
  • 7. Marshavin, Yu.M., Kytsak, T.H., & Vasylenko, A.O. (2023). Modernizatsiia rynku pratsi na zasadakh kontseptu sotsialnoi vidpovidalnosti yak bazova umova vidnovlennia Ukrainy. Problemy suchasnykh transformatsyi, Ser. : ekonomika ta upravlinnia, (7). DOI:10.54929/2786-5738-2023-7-07-02
  • 8. Kuzenkova, Ye. Rynok pratsi ozhyvaie: u sichni zrostaly zarplaty, kilkist shukachiv i konkurentsiia. Vebsait Work.ua. 06.02.2024. Retrieved from https://www.work.ua/articles/analytics/3234/
  • 9. Olyinyk T.I., Zhurakovska A.V. (2024). Rynok pratsi v Ukraini pid chas viiny. Molodyi vchenyi. 1(125). https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-1-125-3
  • 10. Libanova, E.M. (Ed.). (2020). Bidnist naselennia Ukrainy: metodolohiia, metodyka ta praktyka analizu. Uman: Vydavets «Sochynskyi M.M.»
  • 11. Hrytsyshen, D., Abramova, I. (2025). Rol vysokotekhnolohichnykh startapiv u hlobalnyi ekonomitsi. Society and Security, 2(8), 3-8. doi.org/10.26642/sas-2025-2(8)-3-8
  • 12. Kolbun, M.M., Polishchuk, V.H. (2023). Teoretyko-prykladne doslidzhennia bezrobittia v suchasnykh umovakh. Prykladna ekonomika: vid teorii do praktyky. Proceedings from MIIM ’23 Vseukrainska studentska naukovo-praktychna konferentsiia (27-28 bereznia 2023 r.) «Prykladna ekonomika: vid teorii do praktyky». L.M. Horbach (Ed.). (pp. 103-107. Lutsk: Volynskyi instytut im. V. Lypynskoho, PrAT «VNZ «MAUP».

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.