Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Публічне управління та адміністрування
УДК:351.85:378:614.4
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.225
Мова статті:Українська
Сторінки:225-234
Заголовок:Державне управління вищою освітою в умовах пандемії COVID-19: аналіз кризових адаптацій та системних трансформацій
Автори:Макурін А. А., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Макуріна О. А., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Для розкладання складних явищ на складові та їх подальшого об’єднання для формування цілісного уявлення про проблему пандемії та її вплив на вищу освіту використовували методи аналізу та синтезу. В свою чергу, методи порівняння та узагальнення було використано для розкриття складових впливу на освітній процес. Контент-аналіз нормативно-правових документів дозволив виявити ключові рішення та процес управління освітнім процесом на державному рівні в умовах пандемії. Результати. Державне управління, в особі Міністерства освіти і науки України (МОН) та інших урядових структур, продемонструвало відносну оперативність у реагуванні на пандемію. Протягом березня 2020 року було видано низку наказів та листів, що стосувалися переходу на дистанційне навчання, організації освітнього процесу та проведення сесій. Ці рішення були переважно директивними, спрямованими на швидке впровадження карантинних обмежень та забезпечення безперервності навчання. Пандемія стала потужним каталізатором цифровізації вищої освіти. ЗВО були змушені швидко адаптуватись до онлайн-формату, масово впроваджуючи платформи для дистанційного навчання (Moodle, Zoom, Microsoft Teams) та цифрові інструменти. Пандемія вплинула на традиційні ролі учасників освітнього процесу: Викладачі стали більш гнучкими, розвинули навички роботи з цифровими інструментами, але зіткнулися зі зростанням навантаження та необхідністю адаптації педагогічних підходів. Студенти набули більшої самостійності та відповідальності за власне навчання, але водночас відчули брак безпосередньої взаємодії, психологічну втому та зниження соціалізації. Новизна. Наукова новизна результатів дослідження полягає в комплексному та багатоаспектному аналізі специфічного періоду функціонування системи вищої освіти України, що дозволяє виявити унікальні аспекти та наслідки. Практична значущість. Розробка стратегій кризового реагування: Дослідження надає обґрунтовані дані про ефективність та недоліки управлінських рішень під час пандемії. Це дозволить розробити чіткіші, гнучкіші та системні стратегії реагування на подібні надзвичайні ситуації в майбутньому (наприклад, військові конфлікти, епідемії, природні катаклізми). Оптимізація нормативно-правової бази: Виявлені проблеми та успіхи в реалізації дистанційного навчання можуть стати основою для внесення змін до законодавства та нормативних актів, що регулюють освітній процес, зокрема щодо гнучкості форм навчання, акредитації онлайн-програм та стандартів якості дистанційної освіти. Планування інвестицій: Результати дослідження вказують на необхідність інвестицій у цифрову інфраструктуру ЗВО, розвиток платформ для дистанційного навчання та підвищення цифрової компетентності викладачів і студентів. 
Ключові слова:Державне управління, Вища освіта, Пандемія, Законодавче регулювання, Економічне забезпечення, Дистанційне навчання
Файл статті:EV20252_225-234.pdf
Література:
  • 1. Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 02 lystopada 2020 r. № 1/9-609.
  • 2. Lyst MON № 1/9-688 vid 15.12.20 roku. Shchodo osvitnoho protsesu v dystantsiinomu rezhymi. Osvita.ua. URL: https://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/78083
  • 3. Matusi v biznesi: rozshyrennia ekonomichnykh mozhlyvostei dlia zhinok yak protydiia naslidkam pandemii COVID-19. Natsionalnyi tekhnichnyi universytet «Dniprovska politekhnika». URL: https://old.nmu.org.ua/ua/content/news/?ELEMENT_ID=23918
  • 4. Pospielova, T., Marukhlenko, O., Rudenko, V. (2024). Tsyfrova transformatsiia publichnoho upravlinnia: vplyv na parametry liudskoho rozvytku v umovakh suchasnykh suspilnykh transformatsii v Ukraini. Yevropeiskyi naukovyi zhurnal Ekonomichnykh ta Finansovykh innovatsii,. T.2, (14), 522-531. DOI: https://doi.org/10.32750/2024-0246.
  • 5. Nazneen D.R.Z.A., & Uddin M.N. (2021). Research Monograph On «Impact of Covid-19 Pandemic in Education of Bangladesh». Dhaka: University Press Ltd., 2021. 150 p.
  • 6. Wang Z., Bao S. The impact of social distancing measures (quarantine) policy on tertiary education and medical consultations in China during the COVID-19 pandemic. Frontiers in Public Health. 2024. Vol. 12. Article 1365805. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1365805
  • 7. NAKAZ MON UKRAINY vid 08.09.2020 № 1115. Deiaki pytannia orhanizatsii dystantsiinoho navchannia. Zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n2
  • 8. Nakaz Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Dniprovska politekhnika» №78-ah vid 12.03.2020. Pro zakhody shchodo zapobihannia zakhvoriuvanniam, vyklykanym koronavirusom COVID-19. Natsionalnyi tekhnichnyi universytet «Dniprovska politekhnika». Retrieved from https://old.nmu.org.ua/ua/content/infrastructure/structural_divisions/educ_department/NormZabezpOsvProc/
  • 9. Pidsumky sotsialno-ekonomichnoho rozvytku ta vykonannia biudzhetu Dnipropetrovskoi oblasti y oblasnoho biudzhetu za 2021 rik. Dnipropetrovska oblasna rada. Retrieved from https://oblrada.dp.gov.ua/category/region/sots-ekonom/
  • 10. Rezultaty vyboriv rektora NTU «Dniprovska politekhnika»! Public Law NTU. Retrieved from https://publiclawntu.com.ua/2021/03/25/hello-world/
  • 11. Shchodo orhanizatsii dystantsiinoho navchannia. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. Retrieved from https://mon.gov.ua/npa/shodo-organizaciyi-distancijnogo-navchannya
  • 12. Beyond emergency remote teaching: did the pandemic lead to lasting change in university courses? Educational Technology Research and Development. Retrieved from https://educationaltechnologyjournal.springeropen.com
  • 13. Impacts of the COVID-19 Pandemic on Life of Higher Education Students: A Global Perspective. alphabeticalorder.org. Retrieved from https://alphabeticalorder.org
  • 14. The impact of the COVID-19 pandemic on higher education: Assessment of student performance in computer science. PubMed. Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39141650/
  • 15. Makurin, A.A., & Makurina, O.A. (2023). Mizhnarodni vidnosyny v sferi upravlinnia reklamnoiu diialnistiu. Aktualni problemy u sferi publichnoho upravlinnia, Issue 33, 265-268. DOI https://doi.org/10.32782/pma2663-5240-2023.33.49.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.