Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.322:332.1:334.012.64
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-19
Заголовок:Методичний базис управління інвестиційною політикою індустріальних парків у мовах розвитку національної інноваційної системи
Автор:Сорокін С. А., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: методи аналізу та синтезу – для визначення ключових елементів методичного базису управління інвестиційною політикою; методи індукції та дедукції – для узагальнення результатів та формування висновків щодо інтеграції інвестиційних і інноваційних інструментів у межах національної інноваційної системи. Результати. Вирішено завдання, пов’язані з ідентифікацією ключових факторів впливу, розробкою методичних підходів до їх аналізу та визначенням практичних інструментів інтеграції екзогенних і ендогенних елементів інвестиційної політики. Визначено, що екзогенний підхід передбачає побудову системи управління, яка не лише враховує зовнішні фактори, а й трансформує їх у конкретні можливості для зростання. Його ефективність залежить від здатності індустріального парку адаптуватися до глобальних і національних викликів, використовуючи зовнішні ресурси для посилення власних конкурентних позицій. Своєю чергою ендогенний підхід дозволяє не лише зберігати економічну стабільність, але й створювати базу для довгострокового зростання за рахунок ефективного використання власних ресурсів та компетенцій. Новизна. Доведено, що поєднання екзогенних та ендогенних чинників у рамках інтеграційних моделей дозволяє індустріальним паркам не лише підвищувати інвестиційну привабливість, а й формувати конкурентні переваги, що є стійкими в довгостроковій перспективі. Це забезпечує збалансоване використання зовнішніх ресурсів і внутрішніх можливостей, створюючи фундамент для сталого розвитку. Практична значущість. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування сформульованих стратегій для підвищення інвестиційної привабливості індустріальних парків. Використання екзогенного підходу дозволяє оперативно реагувати на глобальні та національні економічні зміни, тоді як ендогенний підхід забезпечує нарощування власного потенціалу і створює стійку основу для розвитку. Їх інтеграція у єдину систему управління інвестиційною політикою сприятиме формуванню інноваційно-орієнтованих, конкурентоспроможних та фінансово стійких індустріальних парків. 
Ключові слова:Управління, Інвестиційна політика, Індустріальний парк, Моделі взаємозалежного впливу, Екзогенні та ендогенні фактори, Підходи, Національна інноваційна система, Стратегічні пріоритети, Розвиток
Файл статті:EV20253_009-019.pdf
Література:
  • 1. Kutsyk, P.O., & Senchuk, T.Ya. (2024). Systemnyi pidkhid do obliku vytrat na doslidzhennia ta rozrobky v upravlinni pidpryiemstvom. Oblikovo- analitychne zabezpechennia menedzhmentu ekonomichnykh system: problemy i shliakhy rozvytku. (pp. 410-441). P.O. Kutsyk & I.Y. Yaremko (Eds.). Lviv: Rastr-7.
  • 2. Litvinov, O.S., & Humeniuk, I.O. (2021). Upravlinnia oborotnym kapitalom pidpryiemstva. Naukovyi visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, 7-8(284-285), 103-108. DOI: 10.32680/2409-9260-2021-7-8-284-285-103-108
  • 3. Boiarynova, K.O. (2017). Metodolohichni aspekty funktsionuvannia innovatsiino oriientovanykh promyslovykh pidpryiemstv v rezhymi rozvytku. Efektyvna ekonomika, (3). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5516
  • 4. Prokhorova, V.V., Yanchak, Yu.O., & Sorokin, S.A. (2024). Industrialne partnerstvo yak osnova innovatsiinoho rozvytku pidpryiemnytskykh merezh na rehionalnomu rivni. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 3(87), 191-200. DOI: https://doi.org/10.33271/ebdut/87.191
  • 5. Prokhorova, V.V., & Chobitok, V.I. (2023). Stratehichnyi rozvytok startapiv v innovatsiinomu seredovyshchi. Biznes Inform, (9), 325-330. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-325-330
  • 6. Prokhorova, V.V., Yemelianov, O.Yu., Koleshchuk, O.Ya. (2021). Struktura dzherel finansuvannia investytsiinoi prohramy pidpryiemstv: teoretychnyi aspekt. Biznes Inform, (10), 325-330. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-10-325-330
  • 7. Svichko, S.O. (2021). Orhanizatsiino- ekonomichnyi mekhanizm investytsiinoho zabezpechennia rehionalnoho rozvytku. Candidate’s thesis. Kharkiv. Retrieved from https://ndc-ipr.org/media/spec_council/abstracts/Dis_Svichko_45jy6ym.pdf
  • 8. Pavlovych, R.V. (2019). Stratehiia formuvannia investytsiinoho zabezpechennia rozvytku natsionalnoi innovatsiinoi systemy Ukrainy. Candidate’s thesis. Kramatorsk. Retrieved from http://www.dgma.donetsk.ua/docs/nauka/vcheni_rady/12.105.03/81dis_.pdf
  • 9. Slatvinska, M. (2024). Finansovi stymuly rozvytku industrialnykh parkiv ta zaluchennia investytsii v umovakh voiennoho stanu i postvoiennoho vidnovlennia. Moderni finansy: hlobalni vyklyky i suchasni trendy. A.I. Krysovatiy (Ed.). (pp. 840-872). Ternopil: ZUNU.
  • 10. Kutsyk, P.O., & Boiko, R.V. (2025). Shliakhy ta zasoby udoskonalennia instytutsionalnoho zabezpechennia rehionalnoi investytsiinoi polityky v umovakh viiny ta postvoiennoi vidbudovy. Problemy ekonomiky, (1), 144-150. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-1-144-150
  • 11. Bondarchuk, N.V. (2023). Derzhavne upravlinnia investytsiinoiu pryvablyvistiu rehionu: vyklyky ta perspektyvy. Investytsii: praktyka ta dosvid, (16), 141-146. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.16.141
  • 12. Torbych, B.V. (2024). Instytutsiine zabezpechennia zaluchennia investytsii pidpryiemstvamy Ukrainy. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava, (43), 71-80. Retrieved from: https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/1450
  • 13. Prokhorova, V., Shkurenko, O., & Pikula, H. (2024). Vplyv hlobalizatsiinykh zmin na upravlinnia intelektualnym potentsialom pidpryiemstv. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Ser. Ekonomika, 18(36). https://doi.org/10.33296/2707-0654-18(36)-16
  • 14. Us, Yu.V., & Lytovchenko, V.O. (2024). Upravlinnia resursnym potentsialom pidpryiemstva v umovakh nevyznachenosti. Biznes Inform. 2024. (6). C. 278-284. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-6-278-284

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.