Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Маркетинг
УДК:330.8
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.034
Мова статті:Англійська
Сторінки:34-44
Заголовок:Штучний інтелект у цифровому маркетингу: методологія, переваги та обмеження
Автор:Демідова А. А., Харківський національний економічний університет
Анотація:Методологія дослідження. У цьому дослідженні перевіряється прагматичне твердження, що штучний інтелект (ШІ) найкраще працює як мультиплікатор зусиль, а не повноцінна заміна людського судження. З цією метою простежено, як маркетологи інтегрують алгоритми у стратегію, створення контенту та поточну оптимізацію, одночасно зіштовхуючись із упередженістю, дрейфом даних і збереженням цілісності бренду. Методологічно застосовано послідовний змішаний дизайн. По-перше, систематичний огляд 112 рецензованих статей (2019–2025 рр.) встановив теоретичний базис ефективності ШІ та задокументував етичні й прозорі ризики. По-друге, польове дослідження 28 європейських МСБ, підкріплене контрольованим двотижневим A/B-тестом у Meta Ads (≈ 240 000 показів), кількісно оцінило реальні вигоди. Ключові показники – час підготовки стратегії, вартість ліда (CPL) та сприйнята довіра – відстежувалися, а моделювання структурних рівнянь методом часткових найменших квадратів (PLS-SEM) розплутало прямі, опосередковані та модераційні ефекти. Результати. Команди, які використовували генеративні моделі на етапах ідеації та копірайтингу, скоротили планувальні затримки на 51 %, проте досягли лише 27 % зниження CPL, коли редактори здійснювали легку перевірку; повна автоматизація ще більше зменшила час редагування, але подвоїла скарги на невідповідність тону, підвищивши медіавитрати. Персоналізація виступила частковим медіатором, підвищивши CTR на 38 % за умови, що якість власних даних перевищувала 75-й перцентиль. Довіра модератором впливала на ефективність витрат: переваги зникали, коли маркетологи висловлювали низьку впевненість у машинних виходах. Новизна. У дослідженні представлено концепцію «кураторського прискорення» – інтегративної структури, яка пов’язує кожну стратегічну фазу (розробка ідеї, виробництво, розгортання) з досяжними перевагами ШІ та структурними обмеженнями (якість даних, голос бренду). Це зміщує дискурс від каталогів інструментів до архітектури робочого процесу та пояснює, як людський нагляд та гігієна даних разом розблоковують мультиплікативний ефект ШІ. Практична значущість. ШІ забезпечує відчутну економію й точніше таргетування лише за умови суворої «гігієни» даних і мінімального, але свідомого людського нагляду – те, що в роботі названо «курованою акселерацією». Теоретично запропоновано інтегративну рамку, що узгоджує стратегічні етапи, досяжні вигоди та структурні обмеження, переводячи дискусію від переліку інструментів до проєктування робочих процесів. Для практиків подано карту рішень, яка підказує, де посилити промпти, де уповільнити темп для редакційного огляду та коли виводити сигнали прозорості. У підсумку ШІ масштабує креативність без зречення судження, за умови впровадження дисциплінованих практик роботи з даними та безперервного контролю. 
Ключові слова:Штучний інтелект, Цифрова реклама, Персоналізація, Ефективність, Обмеження, Довіра, МСБ
Файл статті:EV20253_034-044.pdf
Література:
  • 1. Kumar, V., Ashraf, A. R., & Nadeem, W. (2024). AIpowered marketing, What, where, and how? International Journal of Information Management, 77, 102783. https//doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2024.102783
  • 2. Brüns, J. D., & Meißner, M. (2024). Do you create your content yourself? Using generative artificial intelligence for social media content creation diminishes perceived brand authenticity (empirical). Journal of Retailing and Consumer Services, 79, 103790. https//doi.org/10.1016/j.jretconser.2024.103790
  • 3. Hendrayati, H., Achyarsyah, M., Marimon, F., Hartono, U., & Putit, L. (2024). The impact of artificial intelligence on digital marketing, Leveraging potential in a competitive business landscape (empirical). Emerging Science Journal, 8(6), 1305-1322. https//doi.org/10.28991/ESJ-2024-08-06-012
  • 4. Kshetri, N., Dwivedi, Y. K., Davenport, T. H., & Panteli, N. (2024). Generative artificial intelligence in marketing, Applications, opportunities, challenges, and research agenda. International Journal of Information Management, 77, 102716. https//doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2023.102716
  • 5. Mikalef, P., Islam, N., Parida, V., Singh, H., & Altwaijry, N. (2023). Artificial intelligence competencies for organizational performance, A B2B marketing capabilities perspective (empirical). Journal of Business Research, 164, 113998. https//doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.113998
  • 6. Bezuidenhout, C., Heffernan, T., Abbas, R., & Mehmet, M. (2023). The impact of artificial intelligence on the marketing practices of professional services firms (empirical). Journal of Marketing Theory and Practice, 31(4), 516-537. https//doi.org/10.1080/10696679.2022.2090005
  • 7. Enshassi, M., Nathan, R. J., Soekmawati, S., & Ismail, H. (2025). Unveiling barriers and drivers of AI adoption for digital marketing in Malaysian SMEs (empirical). Journal of Open Innovation, Technology, Market, and Complexity, 11(2), 100519. https//doi.org/10.1016/j.joitmc.2025.100519
  • 8. Abdelkader, O. A. (2023). ChatGPT’s influence on customer experience in digital marketing, Investigating the moderating roles (empirical). Heliyon, 9(8), e18770. https//doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e18770
  • 9. Wu, C. W., & Monfort, A. (2023). Role of artificial intelligence in marketing strategies and performance (empirical). Psychology & Marketing, 40(3), 484-496. https//doi.org/10.1002/mar.21737
  • 10. Gao, Y., & Liu, H. (2023). Artificial intelligence-enabled personalization in interactive marketing, A customer journey perspective (empirical case illustrations). Journal of Research in Interactive Marketing, 17(5), 663-680. https//doi.org/10.1108/JRIM-01-2022-0023
  • 11. Dewia, L. K. C., Putra, I. B. U., Widodo, S., Yudithia, Y., & Soares, A. (2025). An empirical study on the artificial intelligence practices on the digital marketing effectiveness within tourism villages in Bali, Indonesia (empirical). Journal of Digitainability, Realism & Mastery, 4(1), 45-63. https//doi.org/10.56982/
  • 12. Islam, T., Miron, A., Nandy, M., Choudrie, J., Liu, X., & Li, Y. (2024). Transforming digital marketing with generative AI. Computers, 13(7), 168. https//doi.org/10.3390/computers13070168

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.