Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:159.9:330.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.093
Мова статті:Англійська
Сторінки:93-101
Заголовок:Сучасні перспективи дослідження економічної психології
Автори:Мшвідобадзе Т. І., Горійський державний університет,
Ломсадзе К. Ц., Горійський державний університет,
Толіашвілі Б. К., Горійський державний університет
Анотація:Методологія дослідження. Дана наукова праця використовує комплексний підхід, що поєднує описові, аналітичні та пояснювальні методи дослідження. Застосування цих методів дозволило глибоко висвітлити ключові проблеми, що розглядаються, та надати системний огляд предмета. Описовий метод використано для систематизації та представлення існуючих наукових поглядів на економічну психологію, що стало основою для подальшого аналізу. Аналітичний метод дозволив детально вивчити різні підходи та теорії, виявити їхні сильні та слабкі сторони, а також встановити взаємозв’язки між економічними та психологічними чинниками поведінки людини. Пояснювальний метод сприяв обґрунтуванню зроблених висновків, розкриттю сутності економіко-психологічних явищ та формулюванню концептуальних положень. Результати. У роботі узагальнено та проаналізовано найновіші дослідження в галузі економічної психології, систематизовані за трьома основними рівнями аналізу: Рівень поведінки: Розглянуто, як психологічні упередження (наприклад, ефект прив'язки, ефект володіння) впливають на економічні рішення. Рівень фізіологічних сигналів організму: Вивчено вплив біологічних факторів, таких як рівень гормонів чи нейронна активність мозку, на фінансові рішення та ставлення до ризику. Рівень взаємодії з іншими людьми: Проаналізовано, як соціальні чинники, такі як наслідування чи соціальні норми, формують економічну поведінку. Крім того, робота містить критичний аналіз традиційної економічної гіпотези про раціональну людину, показуючи її обмеженість в реальних умовах. На основі отриманих результатів також окреслено перспективи майбутніх досліджень, зокрема у напрямках поведінкової економетрики та нейроекономіки. Новизна. Головною метою та новизною даного дослідження є порівняння та інтеграція економічних і психологічних перспектив на поведінку людини та процес прийняття рішень. Традиційно ці дві дисципліни розвивалися відокремлено, але дана робота демонструє, що вони не є взаємовиключними, а навпаки, є взаємодоповнювальними. Інтеграція цих підходів відкриває шлях для розвитку нової, перспективної дослідницької галузі, яка дозволяє отримати більш повне та точне уявлення про людську мотивацію та її вплив на економічні процеси. Робота спростовує уявлення про повну раціональність економічного агента, доводячи, що поведінка людини обумовлена не лише економічною доцільністю, але й когнітивними та емоційними факторами. Практична значущість. З точки зору економічної психології, дане дослідження має велике практичне значення. Аналіз психологічних мотивів, що стоять за економічними конфліктами та інтересами, дозволяє побудувати гармонійні поведінкові відносини. Це особливо важливо для формування так званого «психологічного контракту», який ґрунтується не лише на раціональному розподілі інтересів, але й на довірі, емпатії та взаєморозумінні. Результати роботи можуть бути використані для: розробки ефективніших маркетингових стратегій, які враховують психологічні особливості споживачів, вдосконалення державної політики, спрямованої на стимулювання економічної активності та підвищення фінансової грамотності населення. 
Ключові слова:Бізнес-сектор, Корпоративна соціальна відповідальність, Бізнесстратегія, Екологічні ризики, Відповідальний бізнес, Банківський сектор, Бізнес-середовище, Інвестор, Клієнт
Файл статті:EV20253_093-101.pdf
Література:
  • 1. Angner E., Loewenstein G. (2012) Behavioral Economics, HANDBOOK OF THE PHILOSOPHY OF SCIENCE: PHILOSOPHY OF ECONOMIC, pp. 641-690, Uskali Mäki ed., Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-444-51676-3.50022-1
  • 2. Camerer, C.F. and U., Malmendier (2007). Behavioral organizational economics. In P. Diamond and H. Vartiainen (Eds.), Behavioral Economics and Its Applications. Princeton and Oxford: Princeton University Press. pp. 37-78. https://doi.org/10.1515/9781400829149-009
  • 3. Francisco L, Fayolle A., (2015). A systematic literature review on entrepreneurial intentions: citation, thematic analyses, and research agenda. International Entrepreneurship and Management Journal 11.4. pp. 907-933. https://doi.org/10.1007/s11365-015-0356-5
  • 4. Golman, R., Hagmann, D., & Loewenstein, G. (2017). Information avoidance. Journal of Economic Literature, 55(1), pp. 96-135. https://doi.org/10.1257/jel.20151245
  • 5. Jighyasu, G. (2017). Closed-loop supply chain management: From conceptual to an action oriented framework on core acquisition. Journal of Cleaner Production 167, pp. 1415-1424. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2016.12.098
  • 6. Kahneman, D., & Tversky, A. (1999). Evaluation by moments: Past and future. In D. Kahneman & A. Tversky (Eds.), Choices, values and frames (pp. 2-23). New York: Cambridge University Press.
  • 7. Kirchler, E., Hoelzl, E. (2017). Economic Psychology: History and Application Cambridge University Press 978-1-107-04050-2. pp. 125-148. https://doi.org/10.1017/9781139629065
  • 8. Sallis, James F., Neville, Owen, E., Fisher. (2015). Ecological models of health behavior. Health behavior: Theory, research, and practice 5, pp. 43-64.
  • 9. Samuelson, W., & Zeckhauser, R. J. (1988). Status quo bias in decision making. Journal of Risk and Uncertainty, pp. 7-59.
  • 10. Simon, H.A. (1982). Models of bounded rationality. Cambridge, MA: MIT Press. pp. 156-175.
  • 11. Shaul sh. (2015). Self-serving justifications: Doing wrong and feeling moral. Current Directions in Psychological Science 24.2, pp. 125-130. https://doi.org/10.1177/0963721414553264
  • 12. Thaler, R.H. and S., Benartzi (2004). Save more tomorrow: Using behavioral economics to increase employee saving. Journal of Political Economy, 112, S164S187. https://doi.org/10.1086/380085
  • 13. Thaler, R.H. (2008). Mental accounting and consumer choice. Marketing Science, 27, pp. 15-25. https://doi.org/10.1287/mksc.1070.0330
  • 14. Warneryd, K. (2001). · Cited by 35 - Suggested Citation. Warneryd, Karl, 2001. Replicating contests, Economics Letters, Elsevier, vol. 71(3), pp. 323-327. https://doi.org/10.1016/s0165-1765(01)00393-7
  • 15. Wang, Huaiyong, Guangli, Lu, and Yongfang, Liu. (2017). Ethical leadership and loyalty to supervisor in china: The roles of interactional justice and collectivistic orientation. Journal of Business Ethics 146.3, pp. 529-543. https://doi.org/10.1007/s10551-015-2916-6

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.