Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:
УДК:004.9:519.7:005.8
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.176
Мова статті:Українська
Сторінки:176-187
Заголовок:Фрактально-кластерна технологія оцінки достовірності інформаційного потенціалу і параметрів цифрової ентропії енергетичних підприємств
Автор:Буданов О. П., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримано за рахунок застосування методів: фрактально-кластерного моделювання – для виявлення ієрархічних зв’язків між інформаційними ресурсами та їх впливу на стійкість підприємства; методів багатовимірної статистики – для групування показників та виявлення прихованих залежностей; моделювання сценаріїв – для прогнозування впливу цифрової ентропії на функціонування енергетичного підприємства в умовах когерентного цифрового середовища. Результати. У роботі продемонстровано, що у контексті цифрової трансформації економіки ключовим викликом для підприємств стає забезпечення достовірності та узгодженості інформаційних потоків, що безпосередньо впливає на якість управлінських рішень та стійкість бізнес-процесів. Проблема полягає у відсутності ефективних інструментів для комплексної оцінки достовірності інформаційного потенціалу енергетичних підприємств в умовах зростання цифрової ентропії та необхідності забезпечення інформаційної когерентності. Наведено, що зростання цифрової ентропії призводить до хаотизації даних, ускладнює їхню верифікацію та інтеграцію в єдиний інформаційний простір, що особливо критично для енергетичних підприємств із високим рівнем технологічної складності. Новизна. Наукова новизна роботи полягає у формуванні універсального інструменту оцінювання достовірності інформаційного потенціалу і параметрів цифрової ентропії енергетичних підприємств, який інтегрує кількісні та якісні характеристики в єдиний аналітичний простір і може застосовуватися як для стратегічного моніторингу, так і для оперативного управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств. Розроблено методику оцінки достовірності інформаційного потенціалу підприємств на основі фрактальнокластерної технології оцінювання параметрів цифрової ентропії. Запропоновано фрактально-кластерну технологію оцінки достовірності інформаційного потенціалу, яка поєднує методи фрактального аналізу та алгоритми кластеризації. Розроблено методику визначення параметрів цифрової ентропії, що дає можливість встановити взаємозв’язок між рівнем інформаційної хаотизації та цифровою когерентністю підприємства. Практична значущість. Практична апробація на прикладі енергетичних підприємств засвідчила, що застосування фрактально-кластерного підходу підвищує точність діагностики недостовірних даних, сприяє зниженню рівня цифрової ентропії, оптимізує інформаційні ресурси та посилює цифрову когерентність підприємства. Отримані результати мають прикладне значення для формування систем інформаційної безпеки, підвищення ефективності управління та забезпечення цифрової стійкості підприємств в умовах цифрової ентропії. 
Ключові слова:Методика, Інформаційний потенціал, Енергетичні підприємства, Цифрові технології, Цифрова ентропія, Цифрова когерентність, Управління, Фрактально-кластерна технологія, Інформаційні технології, Цифрова трансформація
Файл статті:EV20253_176-187.pdf
Література:
  • 1. Prokhorova, V.V. (Ed.). (2024). Transformatsiia ekonomichnoho seredovyshcha vumovakh entropii. Kharkiv: Vydavnytstvo Ivanchenka I.S. Retrieved from https://crust.ust.edu.ua/server/api/core/bitstreams/2486eb3a-943c-4608-a987-0b645aea8f1d/content
  • 2. Prokhorova, V., & Budanov, M. (2024). Entropy as a factor of influence on energy security management of enterprises. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(79), 6-12. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.314397
  • 3. Prokhorova, V., Budanov, M., & Budanov, P. (2024). Devising an integrated methodology for energy safety assessment at an industrial power-generating enterprise. Transfer of Technologies: Industry, Energy, Nanotechnology, 4 (13 (130)), 118-131. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.3080
  • 4. Riepina, I., Tepliuk, M., Dziuba, D., & Moroz, A. (2024). The influence of entropy and digitalization on the development of enterprises. Development Service Industry Management, (2), 238-243. https://doi.org/10.31891/dsim-2024-6(37)
  • 5. Riepina, I., Tepliuk, M., & Dziuba, D. (2024). Vplyv entropiinykh protsesiv na hlokalizatsiinyi rozvytok pidpryiemstv v umovakh tsyfrovizatsii. Modeling the development of the economic systems, (2), 229-234. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-12-30
  • 6. Tepliuk, M. (2024). The genesis of entropy in the conditions of the digital economy and socio-economic relations: globalization challenges and opportunities for sustainable development. Collection of Scientific Papers «Scientific Notes», 36(3), 149-159. http://doi.org/10.33111/vz_kneu.36.24.03.14.096.102
  • 7. Bigdan, A., Babenko, T., Hnatiienko, H., Baranovskyi, O., & Myrutenko, L. (2022). Detection of Cybersecurity Events Based on Entropy Analysis. Pro- ceedings from MIIM ’22 7th International Conference on Digital Technologies in Education, Science and Industry, DTESI 2022, Almaty, 20 October through 21 October 2022. Technical University of Aachen. https://ceur-ws.org/Vol-3382/Paper21.pdf
  • 8. Yehorova-Hudkova, T. (2020). Deiaki metodolohichni skladovi pryrodopodobnoho upravlinnia ta ekonomichna bezpeka derzhavy. Ekonomika ta suspilstvo, (22). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-69
  • 9. Pushkar, O. (2025). Modeliuvannia rozvytku informatsiinykh system v ekonomitsi. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences,. (2), 555-560. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-340-88
  • 10. Tereshchenko, L.O. (2021). Tekhnolohii modeliuvannia upravlinskykh informatsiinykh system v systemi menedzhmentu pidpryiemstva. Ekonomika i suspilstvo, Vyp 27. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-55
  • 11. Shevchenko, S., Zhdanova Y., Spasiteleva, S., Negodenko, O., Mazur, N., & Kravchuk, K. (2019). Matematychni metody v kiberbezpetsi: fraktaly ta yikh zastosuvannia v informatsiinii ta kibernetychnii bezpetsi. Elektronne fakhove naukove vydannia «Kiberbezpeka: osvita, nauka, tekhnika», 1(5), 31-39. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2019.5.3139
  • 12. Tur H.I., & Trunova, O.V. (2015). Zastosuvannya metodu fraktalʹnoho analizu dlya vyznachennya trendovykh kharakterystyk chyslovykh ryadiv. [Application of fractal analysis method for determination of trending characteristics of numerical series], Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical Sciences, vol. 125, pp. 252-256, 2015. [Online] Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2015_125_61 [Aug 13 2019] (in Ukrainian).
  • 13. M.A. Nazarkevich, M.A., Dronyuk, I.M., OA Troyan, O.A., & Tomaschuk, T.Yu. (2015). Rozrobka metodu zakhystu dokumentiv latentnymy elementamy na osnovi fraktaliv. [Developing a Method for Securing Documents with Fractal-Based Latent Elements] Information Security, Volume 17, No. 1, pp. 21-26. [Online] Retrieved from http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ZI/article/view/7505/9882 (in Ukrainian).
  • 14. Janani, K. (2025). Cybersecurity through Entropy Injection: A Paradigm Shift from Reactive Defense to Proactive Uncertainty. arXiv preprint arXiv:2504.11661.
  • 15. Al-Zoubi, W.K. (2024). Economic Development in the Digital Economy: A Bibliometric Review. Economies, 12(3), 53. https://doi.org/10.3390/economies12030053
  • 16. Yehorova-Hudkova, T. (2020). Deiaki metodolohichni skladovi pryrodopodobnoho upravlinnia ta ekonomichna bezpeka derzhavy. Ekonomika ta suspilstvo, (22). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-69
  • 17. Zhao, T., Li, Z., & Deng, Y. (2023). Information fractal dimension of random permutation set. Chaos, solitons & fractals, 174, 113883. https://doi.org/10.1016/j.chaos.2023.113883
  • 18. Qiang, C., Deng, Y., & Cheong, K. H. (2022). Information fractal dimension of mass function. Fractals, 30(06), 2250110. https://doi.org/10.1142/S0218348X22501109
  • 19. Ji, X., Henriques, J. F., & Vedaldi, A. (2019). Invariant information clustering for unsupervised image classification and segmentation. Proceedings from MIIM ’19 The IEEE/CVF International conference on computer vision. (pp. 9865-9874).
  • 20. Bhavsar, R., Helian, N., Sun, Y., Davey, N., Steffert, T., & Mayor, D. (2018). Efficient Methods for Calculating Sample Entropy in Time Series Data Analysis. Procedia Computer Science, 145, 97-104. https://doi.org/10.1016/j.procs.2018.11.0162.
  • 21. Chen, C., Sun, S., Cao, Z., Shi, Y., Sun, B., & Zhang, X.D. (2019). A comprehensive comparison and overview of R packages for calculating sample entropy. Biology Methods and Protocols, 4(1). https://doi.org/10.1093/biomethods/bpz0164
  • 22. Dippo, O.F., & Vecchio, K.S. (2021). A universal configurational entropy metric for high-entropy materials. Scripta Materialia, 201, 113974. https://doi.org/10.1016/j.scriptamat.2021.1139745
  • 23. Asenjo, D., Paillusson, F., & Frenkel, D. (2014). Numerical Calculation of Granular Entropy. Physical Review Letters, 112 (9), 098002. https://doi.org/10.1103/physrevlett.112.0980026
  • 24. Davies, S. R., Macfarlane, R., Buchanan, W. J. (2022). Comparison of Entropy Calculation Methods for Ransomware Encrypted File Identification. Entropy, 24 (10), 1503. https://doi.org/10.3390/e241015037
  • 25. Heidari, H., Velichko, A., Murugappan, M., & Chowdhury, M. E. H. (2023). Novel techniques for improving NNetEn entropy calcula-tion for short and noisy time series. Nonlinear Dynamics, 111 (10), 9305-9326. https://doi.org/10.1007/s11071-023-08298-w8
  • 26. Velichko, A., & Heidari, H. (2021). A Method for Estimating the Entropy of Time Series Using Artificial Neural Networks. Entropy, 23 (11), 1432. https://doi.org/10.3390/e231114329
  • 27. Sherwin, W. B., & Prat i Fornells, N. (2019). The Introduction of Entropy and Information Methods to Ecology by Ramon Margalef. Entropy, 21 (8), 794. https://doi.org/10.3390/e2108079410
  • 28. Ekberg, V., & Ryde, U. (2021). On the Use of Interaction Entropy and Related Methods to Estimate Binding Entropies. Journal of Chemical Theory and Computation, 17 (8), 5379-5391. https://doi.org/10.1021/acs.jctc.1c003743.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.