Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:
УДК:332.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.214
Мова статті:Українська
Сторінки:214-221
Заголовок:Стратегія цифровізації взаємодії громади і бізнесу як фактор конкурентоспроможності регіону
Автори:Бессонова А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Безугла Л. С., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Бєлобородова М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. У процесі роботи використано комплекс наукових методів, що забезпечили глибоке розкриття досліджуваної проблематики. Метод аналізу і синтезу використано для дослідження поточного стану цифрової трансформації в Україні, виявлення сильних і слабких сторін у розбудові цифрової інфраструктури та сервісів для бізнесу й громад. Метод порівняння дозволив співставити регіональні результати цифровізації, зокрема дані Індексу цифрової трансформації територіальних громад, із загальнонаціональними тенденціями. Інструментарій структурно-функціонального підходу забезпечив можливість побудови авторської моделі цифрової взаємодії громади і бізнесу як складової стратегії підвищення регіональної конкурентоспроможності. Результати. Доведено, що цифровізація взаємодії громади і бізнесу є одним із ключових факторів регіональної конкурентоспроможності, оскільки створює передумови для підвищення прозорості управління, спрощення процедур взаємодії та стимулювання підприємницької активності. Аналіз регіонального Індексу цифровізації громад свідчить про накопичений позитивний досвід цифровізації, здатний стати основою для формування типових моделей взаємодії громади і бізнесу. Запропонована модель цифрової взаємодії демонструє, що інтеграція інструментів електронного врядування, платформ відкритих даних, цифрових сервісів для підприємців та механізмів громадської участі створює синергійний ефект, який безпосередньо впливає на конкурентоспроможність регіонів. Новизна. Вперше обґрунтовано адаптивну модель цифрової взаємодії громади і бізнесу, яка враховує специфіку воєнного та післявоєнного контексту розвитку України. На відміну від існуючих підходів, вона передбачає поєднання інноваційних технологій з механізмами громадського контролю, що дозволяє сформувати довіру між бізнесом, громадою та органами місцевого самоврядування. Розроблена модель розглядається як інструмент забезпечення економічної стійкості та фактор залучення інвестицій у регіони. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні стратегій цифрової трансформації регіонів. Запропоновані підходи дозволяють підвищити ефективність електронного врядування, створити умови для розвитку підприємництва на основі цифрових сервісів, а також забезпечити більш прозорий та результативний процес відновлення територій у післявоєнний період. У ширшому контексті дослідження формує науково-практичне підґрунтя для розробки інтегрованої державної політики цифровізації, яка сприятиме не лише економічному зростанню, а й соціальній стабільності та стійкості України в умовах глобальних викликів. 
Ключові слова:Стратегія, Цифровізація, Громада, Бізнес, Регіон, Конкурентоспроможність
Файл статті:EV20253_214-221.pdf
Література:
  • 1. Portal «Tsyfrova hromada» [Digital Community]. Indeks tsyfrovoi transformatsii terytorialnykh hromad Ukrainy. Retrieved from https://hromada.gov.ua/index
  • 2. Koshkalda, I., Anopriienko, T., Klochko, T., Bieloborodova, M., & Bessonova, A. (2022). The Comprehensive Plan of the Territory Spatial Development as a Prospective Plan of United Territorial Communities Development. Review of Economics and Finance, Issue 20, 617-622. https://doi.org/10.55365/1923.x2022.20.71
  • 3. Bondarenko, L. (2024). Directions for strengthening the competitiveness of the Dnipro city through the development of the tourist product. Modern engineering and innovative technologies, Issue 36, 21-32. https://doi.org/10.30890/2567-5273.2024-36-00-010
  • 4. Homotiuk, A., Mozhuk, V., Batiuk, O., & Siranchuk, V. (2024). Tsyfrova transformatsiia yak faktor rozvytku: vyklyky dlia ekonomiky ta suspilstva. Ekonomichnyi Analiz, T. 34, Issue 4, 511-522.
  • 5. Pushkar, T., Sobolieva, H., & Slavuta, O. (2023). Tsyfrovizatsiia yak faktor zabezpechennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva. Stalyi rozvytok ekonomiky, Issue 2(47), 165-170. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2023-47-24
  • 6. Bessonova, A.V., Bezuhla, L.S., & Smiesova, V.L. (2024). Tsyfrovi stratehii dlia pidvyshchennia konkurentospromozhnosti zakladiv hostynnosti. Prychornomorski ekonomichni studii, Issue 89, 224-230. https://doi.org/10.32782/bses.89-39
  • 7. Hrytsenko, K., Yatsenko, V., & Mohylna, K. (2024). Dosvid YeS shchodo rozroblennia ta vprovadzhennia stratehichnykh dokumentiv tsyfrovoi transformatsii na natsionalnomu rivni. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, T. 103, Issue 5. https://doi.org/10.33407/itlt.v103i5.5792
  • 8. Cenyshyn, O.S., Ilkiv, N.V., & Uholkov, Ye.O. (2023). Stratehichni napriamy vzaiemodii biznesu, hromadskykh orhanizatsii i derzhavy v chasy dynamichnykh zmin. Ekonomika ta suspilstvo, Issue 56. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-94
  • 9. Ignatieva, I., Serbenivska, A., Orel, A., Bieloborodova, M., Bondarenko, L. (2022). Innovative Approaches in the System of Regional Development Strategizing. Review of Economics and Finance, issue 20, 605-611. https://doi.org/10.55365/1923.x2022.20.69
  • 10. Vasylieva, N.B., Nyzhnychenko, Ya.Ie., & Zabolotna, O.S. (2024). Vplyv tsyfrovizatsii na transformatsiiu biznes‐modelei u tradytsiinykh haluziakh ekonomiky. Akademichni vizii, Issue 37. https://doi.org/10.5281/zenodo.14197967
  • 11. Kornaha, O.I., & Harafonova, O.I. (2025). Tsyfrovi tekhnolohii u stratehichnomu planuvanni rehionalnoho rozvytku. Ekonomichnyi prostir, Issue 199, 214-219. https://doi.org/10.30838/EP.199.214-219
  • 12. Faizov, A.V., Matsiura, S.I., & Mikulina, M.O. (2025). Vplyv tsyfrovizatsii na stratehii zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky biznesu v Ukraini. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsii, Issue 17. https://doi.org/10.5281/zenodo.15333050
  • 13. Zadorozhnyi, V.P., Myroshnychenko, A.I., & Sapin, A.O. (2024). Stratehichni aspekty tsyfrovizatsii administratyvnykh posluh. Ekonomika i rehion, Issue 4(95), 75-81. https://doi.org/10.26906/EiR.2024.4(95).3609
  • 14. Vasylieva, T.M., & Kostetskyi, P. (2023). Mekhanizmy pidvyshchennia tsyfrovoi inkliuzii naselennia dlia zabezpechennia informatsiinoi bezpeky derzhavy. Ekonomika i rehion. Issue 3(90), 139-145. https://doi.org/10.26906/EiR.2023.3(90).3040

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.