Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:Маркетинг
УДК:658.8: 346.7 621.3
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.017
Мова статті:Українська
Сторінки:17-26
Заголовок:Формування адаптивних маркетингових стратегічних орієнтирів у сфері енергетики
Автори:Захарченко Ю. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Лагодієнко В. В., Одеський національний технологічний університет,
Прядко В. О., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування загальних та спеціальних методів наукового пізнання: системний підхід – для аналізу викликів, з якими стикається енергетика України в умовах військової агресії, та для визначення взаємозв’язків між процесами відновлення, модернізації та маркетинговими стратегіями; теоретичного узагальнення – для дослідження сутності адаптивних методів маркетингових стратегі, потенціал цифрових технологій та необхідність переходу до сталої та децентралізованої енергетичної системи; порівняння – для зіставлення існуючих та розробки нових підходів до комунікації з міжнародними партнерами, а також для обґрунтування маркетингових стратегій просування «зелених» генерацій та цифрових сервісів для різних цільових аудиторій. Результати. Визначено, що відсутність чітко сформованих та адаптивних маркетингових стратегічних орієнтирів є головною проблемою енергетичних компаній України, яка перешкоджає ефективному залученню інвестицій, стимулюванню розвитку розподілених джерел енергії та взаємодії зі споживачами. Проаналізовано існуючі інструменти комунікацій з міжнародними партнерами та донорами та запропоновано нові підходи, включаючи створення інвестиційних пакетів стійкості та інтерактивних інвестиційних платформ, а також використання гарантійних пакетів для зниження ризиків. Крім того, обґрунтовано маркетингові стратегії для стимулювання розвитку «зелених» генерацій та інтеграції цифрових інструментів для їх диспетчеризації, зокрема, через позиціонування екосистеми розумних мереж. Для кінцевих споживачів розроблено інноваційні цифрові рішення, такі як мобільні додатки та гейміфікація, що сприятиме формуванню нового, децентралізованого енергетичного ринку. Новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні адаптивних маркетингових стратегічних орієнтирів для енергетичних компаній України, які враховують специфічні виклики воєнного часу, потенціал цифрових технологій для децентралізації та підвищення стійкості енергосистеми, а також необхідність її інтеграції в європейський енергетичний простір. Дослідження надає систематизовану розробку маркетингових підходів для залучення інвестицій, стимулювання «зелених» генерацій та підвищення обізнаності громадськості. Що робить його унікальним у контексті поточного стану української енергетики. Практична значущість. Отримані результати можуть бути застосовані для забезпечення чіткого вектору щодо залучення необхідних фінансових ресурсів, прискорення переходу до «зеленої» та децентралізованої енергетики, а також підвищення енергетичної свідомості населення. Це сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України, що є критично важливим для післявоєнного відновлення. 
Ключові слова:Маркетингові стратегії, Енергетика України, Відновлювальні джерела енергії, «зелена» генерація, Цифрові інструменти, Інвестиційна привабливість, Енергетична незалежність, Диспетчеризація, Цифрові технології
Файл статті:EV20254_017-026.pdf
Література:
  • 1. Pidsumky 2024 roku. (2024). Ministerstvo enerhetyky Ukrainy. mev.gov.ua. Retrieved from https://mev.gov.ua/novyna/pidsumky-2024-roku
  • 2. Ataky na enerhetychnu infrastrukturu Ukrainy: Shkoda tsyvilnomu naselenniu. (2024). Monitorynhova misiia OON z prav liudyny v Ukrainy. Retrieved from https://chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukraine.ohchr.org/sites/default/files/2024-09/UKR_Attacks_on_Ukraine%E2%80%99s_Energy_Infrastructure_Harm_to_the_Civilian.pdf
  • 3. Kuvaieva, T.V., & Zakharchenko, Yu.V (2022). Vplyv kontseptsii marketynhu 4.0 na funktsionuvannia konkurentnoho rynku elektroenerhii Ukrainy. Ekonomichnyi visnyk «Dniprovskoi politekhniky», 2(78), 159-170. https://doi.org/10.33271/ebdut/78.146
  • 4. Omelchenko, V. (Ed.). Sektor vidnovliuvalnoi enerhetyky Ukrainy do, pid chas ta pislia viiny. Retrieved from https://razumkov.org.ua/statti/20/11/2023
  • 5. Zakharchenko, Yu. (2024). Intehratsiia rynkiv elektroenerhii Ukrainy ta krain YeS: analiz sylnykh ta slabkykh storin. Proceedings from MIIM ’24 KhXXVII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh vchenykh ta studentiv. Transformatsiia ekonomichnykh system ta instytutiv u novykh heostratehichnykh realiiakh. (m. Dnipro, 25-26 lystopad 2024.). (pp. 69-72). Dnipro: Universytet imeni Alfreda Nobelia.
  • 6. Pivniak, H., Aziukovskyi, O., Papaika, Yu., Lutsenko, I., & Neuberger, N. (2022). Problems of development of innovative power supply systems of Ukraine in the context of European integration. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 89-103. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-5/089
  • 7. Kuvaieva T.V., Zakharchenko Yu.V. & Makukha Yu.M. (2025). Tsyfrovi instrumenty marketynhu u vidnovlenni enerhetychnoi infrastruktury Ukrainy. Ekonomichnyi visnyk «Dniprovskoi politekhniky», 1(89), 59-67. https://doi.org/10.33271/ebdut/89.059
  • 8. Krykavskyi, Ye.V., Kosar, N.S., & Moroz, L.A. (2001). Marketynh enerhozabezpechennia. Lviv: Natsionalnyi universytet «Lvivska politekhnika».
  • 9. Burbelo, M.I., Biriukov, O.O., & Melnychuk, L.M. (2008). Marketynh enerhii. Vinnytsia: VNTU.
  • 10. Ofitsiinyi sait Ukraine Recovery Conference. Retrieved from https://ua.urc-international.com/
  • 11. Ofitsiinyi sait Energy and Climate Change Ministerial Council. Retrieved from https://www.energy.gov.au/energy-and-climate-change-ministerial-council
  • 12. Ofitsiinyi sait Energy Community. Retrieved from https://www.energy-community.org/aboutus/MC.html

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.