Основні рецензенти
Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля
Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»
Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій
Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України
Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України
Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет
Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія
Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»
Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів
| Випуски | Рубрики | Автори | Ключові слова |
Стаття
| Випуск: | 2025 №4 (92) |
| Рубрика: | Маркетинг |
| УДК: | 339.138:159.93(159.98) |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/92.027 |
| Мова статті: | Англійська |
| Сторінки: | 27-36 |
| Заголовок: | Когнітивні та афективні механізми імпульсивних покупок: оцінка впливу тригерів |
| Автор: | Єрмошкіна О. В., Національний університет «Львівська політехніка» |
| Анотація: | Методи. У дослідженні було використано опитування респондентів, спрямоване на вивчення взаємозв'язків між зовнішніми тригерами імпульсивних покупок, рисами особистості та схильністю до імпульсивних покупок, виміряними за шкалою IBS-20. У дослідженні взяла участь вибірка зі 126 економічно активних осіб, визначених за критеріями МОП. Респонденти представляли різні вікові, економічні та регіональні групи України, причому жінки становили 79,4% вибірки. Було використано два психометричні інструменти: Шкала імпульсивних покупок-20 – для оцінки загального рівня імпульсивних покупок, їх афективних та когнітивних вимірів, та Опитувальник Великої п'ятірки-20 – для вимірювання п'яти рис особистості. Респонденти оцінювали свою сприйнятливість до чотирьох категорій зовнішніх тригерів: візуальних, ароматичних, слухових, ментальних. Через ненормальний розподіл змінних було застосовано непараметричні статистичні методи. Результати. В результаті дослідження було встановлено, що зовнішні тригери значно впливають на імпульсивні покупки, причому ефекти модеруються особистістю. Візуальні сигнали свідчили про вплив на загальну, афективну та когнітивну імпульсивність, особливо серед осіб з високим рівнем нейротизму та низьким рівнем сумлінності. Ароматичні сигнали, особливо аромати парфумів та свічок, були тісно пов'язані з усіма вимірами імпульсивності та рисами особистості, тоді як аромати хлібобулочних виробів та кави переважно впливали на споживачів з високим рівнем нейротизму. Звукові сигнали мали сильний вплив: музика охоплювала всі компоненти IBS та нейротизму, тоді як шум натовпу збільшував афективну та когнітивну імпульсивність через когнітивне перевантаження, взаємодіючи з сумлінністю. Психологічні тригери були найпотужнішими: внутрішній потяг засвідчив вплив на усі компоненти IBS та корелював з нейротизмом та сумлінністю, тоді як соціальний вплив впливав лише на афективну імпульсивність. Новизна. Дослідження пропонує інтегрований аналіз сенсорних та психологічних тригерів разом з рисами особистості, визначаючи нейротизм, а не екстраверсію, як основний предиктор реактивності. Візуальні сигнали стимулюють як когнітивну, так і афективну імпульсивність, аромати посилюють емоційні реакції, а слухові сигнали впливають на когнітивне навантаження. Внутрішні мотиваційні стани переважають зовнішні стимули, що підкреслює роль емоційної преактивації. У контексті підвищеного соціального стресу в Україні результати показують, як макроемоційні умови посилюють імпульсивну поведінку. Практична цінність. Емоційна напруга підвищує імпульсивність, тоді як економічна невизначеність посилює обережність споживачів. Маркетологи можуть покращити таргетування, узгоджуючи сенсорні сигнали з профілями особистості, наприклад, візуальні та ароматичні сигнали для споживачів з високим рівнем нейротизму та знижене сенсорне навантаження для груп з низькою свідомістю, щоб уникнути перевантаження. |
| Ключові слова: | Нейромаркетинг, Імпульсивні покупки, Когнітивний та афективний механізм, Зовнішні тригери, Нейротизм, Сумлінність, Екстраверсія, Відкритість, Шкала імпульсивних покупок |
| Файл статті: | EV20254_027-036.pdf |
| Література: |
|
Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.
ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:
- мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
- перекладу текстів;
- підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
- технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:
- Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
- Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
- Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
- Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
- Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
- Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:
- відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
- відкликати вже опубліковану статтю;
- повідомити установу, яку представляє автор;
- тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.
Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.
Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»
Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:
- забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
- систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
- надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.
Завдання наукового видання є:
- Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
- Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
- Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
- Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
- Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
- Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
- Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.