Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Маркетинг
УДК:330.8
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.195
Мова статті:Українська
Сторінки:195-202
Заголовок:Стратегічна екологічна оцінка маркетингових програм взаємодії для забезпечення сталого розвитку територій
Автори:Палєхова Л. Л., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Куваєва Т. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Пілова К. П., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати дослідження були отримані за допомогою поєднання загальнонаукових методів та спеціальних методів наукового пізнання: метода абстракції – для уточнення суттєвих особливостей категорії «маркетинг взаємодії» в контексті забезпечення сталого розвитку території; системний підхід – при вивченні проблеми використання програм маркетингової взаємодії як складової стратегії регіонального розвитку в контексті реформ місцевого самоврядування; метод «від загального до конкретного» – для визначення спільних цілей концепції використання маркетингу взаємодії для регіонального розвитку та процедури стратегічної екологічної оцінки. Результати. Розкрито мінливість категорії маркетингу взаємодії під впливом сучасних економічних, екологічних, політичних та соціальних викликів розвитку територій. Доведено, що програми маркетингу взаємодії повинні стати обов’язковою складовою стратегії регіонального розвитку для забезпечення реформ просторового планування в Україні. Показано, що основним завданням програми маркетингу взаємодії як складової стратегії сталого розвитку території є уточнення спільних базових цінностей та збільшення багатовимірних вигод. Доведено, що програми маркетингу взаємодії не є статичними, вони зосереджені на ситуативних викликах та проблемах сталого розвитку, які виявляються в процесі стратегічної екологічної оцінки. Визначено, що комплекс дій програми маркетингу взаємодії можуть адаптуватися до результатів стратегічної екологічної оцінки на кожному етапі процесів розробки стратегії. Новизна. Дослідження зосереджено на актуальних проблемах використання програм маркетингу взаємодії як складової стратегії сталого розвитку регіону з урахуванням вимог стратегічної екологічної оцінки, а також обґрунтовано модифікацію завдань маркетингу взаємодії під впливом реформ просторового планування в Україні. Практична значущість. Отримані результати можуть стати основою для подальших досліджень з питань інтеграції програм маркетингової взаємодії в регіональні стратегії сталого розвитку, що реалізуються в контексті реформ просторового планування розвитку в Україні. 
Ключові слова:Маркетинг взаємодії, Сталий розвиток території, Стратегія розвитку регіону, Стратегічна екологічна оцінка, Відновлення України, Спільні цінності зацікавлених сторін, Справедливий перехід
Файл статті:EV20261_195-202.pdf
Література:
  • 1. Zakon Ukrayiny «Pro stratehichnu ekolohichnu otsinku» vid 20.03.2018 № 2354-VIII. Redaktsiya vid 31.10.2025.
  • 2. Poryadok rozroblennya, zatverdzhennya, provedennya monitorynhu ta otsinyuvannya realizatsiyi rehionalʹnykh stratehiy rozvytku i planiv zakhodiv z yikh realizatsiyi. Zatverdzheno postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 4 serpnya 2023 r. № 816 (v redaktsiyi postanovy Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 28 sichnya 2026, № 81).
  • 3. Pavlychenko, A. (2024). Strategic environmental assessment in spatial planning. Sustainable production and consumption in industry: challenges and opportunities. Collection of scientific articles. A. Pavlychenko, L. Paliekhova (Eds.). Dresden, Pp. 70-77.
  • 4. Akymenko, O.Yu., Hnedina, K.V., & Soroka, A.V. (2025). Vidnovlennia na zasadakh stalosti: zelena transformatsiia hromad Ukrainy. Stalyi rozvytok ekonomiky, 1(52), 210-217. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-52-29.
  • 5. Shults, S.L., Yanovych, A.V., & Voitenko, O.A. (2026). Terytorialnyi marketynh rehioniv Ukrainy v umovakh tsinovykh kolyvan spozhyvchykh rynkiv. Yevropeiskyi naukovyi zhurnal Ekonomichnykh ta Fi- nansovykh innovatsii, 1(19), 294-302. DOI: http://doi.org/10.32750/2026-0126.
  • 6. Bezpartochnyi, M.H., Bezpartochna, O.S., & Lomonosov, D.A. (2024). Marketynh terytorialnykh hromad: instrumenty zaluchennia mizhnarodnykh investytsii. Stalyi rozvytok ekonomiky, 3(50), 386-393. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-50-78.
  • 7. Khanfar, Fatima Ezzahra, Azouaoui, Hassan (2022). Territorial relationship marketing: a lever of territorial attractiveness. International Journal of Ac- counting Finance Auditing Management and Economics, Vol. 3, (1-1), 85-100.
  • 8. Ustik, T.V. (2024). Marketynh rehioniv yak skladova stratehii staloho rozvytku: vyklyky, perspektyvy ta instrumentarii. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky, T. 9, (2), 28-32. DOI: doi.org/10.36887/2415-8453-2024-2-4.
  • 9. Paliekhova, L. (2022). Necessity, threats and new opportunities for the economic transformation of the coal mining regions. Sustainable production and consumption in industry: challenges and opportunities. Collection of scientific articles. V. Shvets, L. Paliekhova (Eds.). Dnipro-Cottbus: Accent.
  • 10. Paliekhova, L.L. (2020). Upravlinnia stalym rozvytkom: dovidnyk bazovykh poniat. Dnipro: NTU «Dniprovska Politekhnika».
  • 11. Porter, M.E., & Kramer, M.R. (2011). The big idea: Creating shared value, rethinking capitalism. Har- vard Business Review.
  • 12. Us, S.A., & Paliekhova, L.L. Modeliuvannia staloho rozvytku terytorii. L.L. Paliekhova (Ed.). Natsionalniy tekhnichniy universytet «Dniprovska politekhnika». Dnipro, 2026.
  • 13. Krasovska, O.Yu., Kuvaieva, T.V., & Shynkarenko, N.V. (2025). Optymizatsiia mizhnarodnykh mar- ketynhovykh komunikatsii: synerhiia PR-kampanii, mediaplanuvannia ta marketynhovykh doslidzhen. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka». Ser. : «Ekonomichni nauky». (7). DOI: doi.org/10.25313/2520-2294-2025-7-1117

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.