Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Маркетинг
УДК:331.108:004:005
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.203
Мова статті:Українська
Сторінки:203-217
Заголовок:Цифрові технології в HR-маркетингу: інтеграція аналітики у стратегічне управління персоналом
Автор:Гурман О. М., Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут
Анотація:Методологія дослідження. Методологічним базисом роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний і структурнофункціональний підходи. У дослідженні використано порівняльний аналіз цифрових HRплатформ і рекрутингових систем, узагальнення результатів емпіричних досліджень і кейсів міжнародних компаній, а також аналіз статистичних і аналітичних даних профільних організацій (SHRM, Exploding Topics тощо). Застосовано елементи контент-аналізу сучасних наукових публікацій у сфері цифрового HRM та HR-маркетингу. Результати. У роботі висвітлено основні напрями впливу цифровізації на HRмаркетингові процеси, зокрема в обґрунтуванні ролі цифрових платформ і автоматизованих інструментів у підвищенні ефективності рекрутингу, посиленні залучення персоналу та персоналізації його розвитку. Обґрунтовано, що цифровізація суттєво змінює HR-маркетингові процеси, підвищуючи ефективність рекрутингу, скорочуючи час найму, покращуючи якість відбору кандидатів і рівень залученості персоналу. Виявлено ключову роль штучного інтелекту та HR-аналітики у персоналізації HR-практик, прогнозуванні плинності кадрів, управлінні продуктивністю та формуванні бренду роботодавця. Систематизовано переваги й ризики цифрових HR-рішень, зокрема пов’язані з якістю даних, етичними та правовими аспектами їх використання. Проведено аналіз застосування платформ для пошуку кандидатів (LinkedIn, Xing, JobTeaser та ін), систем управління кандидатами ATS (Applicant Tracking Systems), які допомагають у фільтрації резюме, автоматизованих перевірках даних та аналізі ефективності процесу найму, цифрових платформ для навчання персоналу та аналітичних інструментів. Доведено, що інтеграція HR-аналітики у стратегічне управління сприяє підвищенню організаційної ефективності та сталого розвитку компаній. Новизна. Рівень наукової новизни полягає у комплексному підході до оцінювання впливу цифровізації на HR-маркетинг, який поєднує операційні HR-процеси з аналітичними інструментами підтримки управлінських рішень. Обґрунтовано доцільність розгляду HRаналітики не лише як інструменту обліку показників, а як стратегічного механізму формування HR-маркетингових рішень у цифровому середовищі. Запропоновано систематизацію функціональних можливостей цифрових HR-платформ і аналітичних інструментів у розрізі етапів життєвого циклу працівника, а також окреслено перспективи розвитку HR-аналітики в умовах глобальної цифрової трансформації. Практична значущість. Практична цінність результатів полягає в можливості їх використання керівниками, HR-менеджерами та фахівцями з HR-маркетингу для розроблення й удосконалення цифрових HR-стратегій, впровадження HR-аналітики у процеси прийняття управлінських рішень, оптимізації рекрутингу, онбордингу та розвитку персоналу. Матеріали статті можуть бути використані в освітньому процесі при підготовці фахівців з управління персоналом і бізнес-аналітики. 
Ключові слова:Цифровізація, НR-маркетинг, НR-процеси, НR-аналітика, Залучення талантів рекрутинг, Персоналізація, Штучний інтелект (ШІ), Управління персоналом, Цифрові інструменти, Автоматизація
Файл статті:EV20261_203-217.pdf
Література:
  • 1. José Manuel Montero Guerra, Ignacio Danvila-del-Valle, & Mariano Méndez-Suárez. (2023) The impact of digital transformation on talent management. Technological Forecasting and Social Change, Vol. 188. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2022.122291.
  • 2. Mo’men Hani Mahmoud, Ahmad Ali Ali, Abdallah Ali Alrifae, Rany Abu Eitah, & Mohammad Mahmoud AlZubi. (2025). The impact of digital HRM system and digital transformation on HR efficiency with organizational agility as a moderator. Discover Sustainability, Vol. 6, 1038. DOI: https://doi.org/10.1007/s43621-025-01713-9.
  • 3. Azra Ahmić. (2025). Digital human resource management influence on the organizational resilience. Organization Management Journal, Vol. 22, No 2, pp. 111-125. DOI: https://doi.org/10.1108/OMJ-09-2024-2299.
  • 4. Makhmudov, Kh., & Chukhlib, V. (2023). Vplyv tsyfrovykh tekhnolohii na efektyvnist upravlinnia personalom. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 4(32), 17-26. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-4(32)-17-26.
  • 5. Kravchuk, O., Varis, I., & Rubel, K. (2024). Tsyfrovizatsiia menedzhmentu personalu: kontseptualni aspekty ta tendentsii. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: ekonomika ta upravlinnia, (12). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-12-07-04.
  • 6. Berger, A., & Istomin, A. (2025). Tsyfrovizatsiia biznes-protsesiv v upravlinni personalom dlia rozvytku kadrovoho potentsialu pidpryiemstva. Kyivskyi ekonomichnyi naukovyi zhurnal, (11), 22-28. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2025-11-3.
  • 7. M Force Partners. (2025). The Social Media Revolution: How Recruitment is Evolving in the Digital Age. Linkedin. Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/social-media-revolution-how-recruitment-evolving-jzsxe/.
  • 8. Prasad R. Chavan, Yash Chandurkar, Ankita Tidake, Gaurav Lavankar, Suhani Gaikwad, & Rohit Chavan. (2024). Enhancing recruitment efficiency: An advanced Applicant Tracking System (ATS). Industrial Management Advances, Vol 2, No 1. DOI: https://doi.org/10.59429/ima.v2i1.6373.
  • 9. Mitra Madanchian. (2024). From Recruitment to Retention: AI Tools for Human Resource Decision- Making. Applied Sciences, Vol 14, No 24. DOI: https://doi.org/10.3390/app142411750
  • 10. Pinco O., Salanta I.I., Beleiu I.N., & Crisan E.L. (2025). The onboarding process: a review. VILAKSHAN - XIMB Journal of Management, Vol. 22, No. 1, 2-13, DOI: https://doi.org/10.1108/XJM-01-2024-0008.
  • 11. Josh Howarth. (2024). 70+ Employee Onboarding Statistics. Exploding Topics. 2025. Retrieved from https://explodingtopics.com/blog/employee-onboarding-stats.
  • 12. Laura Caveney. (2025). 35 Onboarding Statistics for 2026: Key Trends & Insights. BuildEmpire Ltd. Retrieved from https://buildempire.co.uk/onboarding-statistics/.
  • 13. Matthew Kosinski. (2023). Onboarding: The Key to Elevanting Your Company Culture. SHRM. Re- trieved from https://www.shrm.org/executive-network/insights/onboarding-key-to-elevating-company-culture.
  • 14. Sergiy Movchan. (2025). Employee Onboarding Automation: A Complete Guide. Raccoon Gang. Retrieved from https://raccoongang.com/blog/automate-onboarding-process/.
  • 15. Xiaoyu Huang, Fu Yang, Jiaming Zheng, Cailing Feng, Lihua Zhang. (2023). Personalized human resource management via HR analytics and artificial intelligence: Theory and implications. Asia Pacific Management Review, Vol. 28, No. 4, 598-610. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmrv.2023.04.004.
  • 16. People Analytics. (2025). McKinsey & Company. Retrieved from https://www.mckinsey.com/solutions/orgsolutions/overview/people-analytics.
  • 17. Yarlagadda, V. K., Maddula, S. S., Sachani, D. K., Mullangi, K., Anumandla, S. K. R., & Patel, B. (2020). Unlocking Business Insights with XBRL: Leveraging Digital Tools for Financial Transparency and Efficiency. Asian Accounting and Auditing Advance- ment, Vol. 11, No. 1, 101-116. URL: https://4ajournal.com/article/view/94.
  • 18. van den Heuvel S, Bondarouk T. (2017). The rise (and fall?) of HR analytics: A study into the future application, value, structure, and system support. Journal of Organizational Effectiveness: People and Perfor- mance, Vol. 4, No. 2, 157-178. DOI: https://doi.org/10.1108/JOEPP-03-2017-0022.
  • 19. Yasitha De Alwis. (2023). Predictive Models in Human Resources: Enhancing Decision-Making and Performance. Medium. Retrieved from https://medium.com/@ydealwis/predictive-models-in-human-resources-enhancing-decision-making-and-performance-6bf528327d95.
  • 20. Vaiman V, Scullion H, & Collings D. (2012). Talent management decision making. Management Decision, Vol. 50, No. 5, 925-941. DOI: https://doi.org/10.1108/00251741211227663.
  • 21. Baysa.io. (2023). Project Oxygen - What can we learn from the way Google train their managers? Linkedin. Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/project-oxygen-what-can-we-learn-from-way-google-train-managers/.
  • 22. IBM. IBM Watson Talent Frameworks for General Corporate Functions. Retrieved from https://static1.squarespace.com/static/583ef9a2d1758e46ff432d01/t/5d149c914aeffa00013d5af8/1561631889794/IBM+WTF+Corporate.pdf.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.