Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Маркетинг
УДК:332.1:330.341.1:502.3(477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.218
Мова статті:Українська
Сторінки:218-226
Заголовок:Диференціація еко-інноваційного розвитку регіонів України
Автори:Мітюшкіна Х. С., Маріупольський державний університет,
Захарова О. В., Карпатський національний університет імені Василя Стефаника,
Петрик І. В., Маріупольський державний університет
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів статистичного аналізу, зокрема методу статистичного групування - для проведення класифікації регіонів, методу оцінки показників варіації (середнього, медіани, стандартного відхилення та коефіцієнта варіації) – для кількісного вимірювання рівня міжрегіональної диференціації та неоднорідності), що в поєднанні дозволило виокремити та обґрунтувати закономірності просторової асиметрії еко-інвестиційного розвитку. Результати. У статті проведено комплексне дослідження міжрегіональної диференціації еко-інноваційного розвитку регіонів України протягом 2020–2024 рр.. Актуальність роботи зумовлена глибокою територіальною асиметрією розподілу ресурсів, що стримує системний перехід до моделі сталого розвитку. Встановлено, що капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища характеризуються найвищим рівнем неоднорідності (CV=226,1%), що дозволило обрати цей показник як базовий для типізації регіонів. Аналіз співвідношення середніх та медіанних значень підтвердив наявність ефекту значної концентрації ресурсів у вузькій групі регіонів. Зокрема, виявлено, що Дніпропетровська область акумулює 42,12% усіх капітальних вкладень країни, формуючи виразний «полюс» інвестиційної активності. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає у проведенні двоступеневого статистичного групування. На першому етапі регіони класифіковано за трьома рівнями інвестування (низький, середній, високий), де 87,5% територій увійшли до нижньої групи. Другий етап (вторинне перегрупування) дозволив деталізувати внутрішню структуру низькоінвестиційної групи, виокремивши підгрупи з критично низькими інвестиціями (14,19% обсягів групи), помірно низькими (55,85%) та регіони «перехідного типу» (29,96%). Доведено, що навіть за низьких обсягів фінансування спостерігається значна внутрішня варіативність (CV=66,27%), що свідчить про фрагментованість інвестиційного ландшафту. Результати роботи доводять, що міжрегіональна диференціація еко-інноваційних процесів в Україні є стійкою структурною характеристикою. Практична значущість. Отримана типізація створює методичне підґрунтя для подальшого конструювання інтегрального індексу еко-інноваційного розвитку та розроблення диференційованих стратегій «зеленого» зростання для кожної групи регіонів. 
Ключові слова:Еко-інноваційний розвиток, Міжрегіональна диференціація, Капітальні інвестиції, Навколишнє природне середовище, Коефіцієнт варіації, Статистичне групування, Територіальна концентрація, Екологічні витрати
Файл статті:EV20261_218-226.pdf
Література:
  • 1. Zinchenko, M.H., & Filenko, O.M. (2020). Environmental innovations as a factor in achieving sustainable development of society. Integrated Technologies and Energy Saving, (4), 45-52. https://doi.org/10.20998/2078-5364.2020.4.09
  • 2. Sokur, M.V. (2023). Eco-innovations for sustainable development: current state, financing mechanisms, and project activities. Modeling the Development of Economic Systems, (10). https://doi.org/10.31891/mdes/2023-10-11
  • 3. Pavlikha, N.V., & Korneliuk, O.A. (2023). Circular model as an innovative system for restoring the competitiveness of regions and territorial communities in Ukraine. Bulletin of the National University of Water and Environmental Engineering, 3(103), 179-193. https://doi.org/10.31713/ve3202317
  • 4. Simona Grama-Vigouroux, Ammar Ali Gull, & Asad Ali Rind (2025). Examining the role of eco-innovation in mitigating greenhouse gas emissions: A natural resource-based view. Journal of Cleaner Production. Vol. 513, (1), 145714 https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2025.145714
  • 5. Francesco Antonio Perotti, Ciro Troise, Alber- to Ferraris, & Wan Mohd Hirwani Wan Hussain. (2025). Bridging Innovation Management and Circular Economy: An Empirical Assessment of Green Innovation and Open Innovation. Creativity and Innovation Management. Vol. 34, Issue 2, 466-485. https://doi.org/10.1111/caim.12647
  • 6. Dan Li, Chunling Gong, Maria Palazzo,& Za- hid Yousaf. (2025). Unleashing Enviropreneurship Toward Innovation: Unraveling Frugal Innovation and Green Innovation Through Zero Waste. Management in Circular Economy. V.32, Issue .3, 3313-3323. https://doi.org/10.1002/csr.3127
  • 7. Carla Henriques, Clara Viseu, & Sara Sousa (2025). Evaluating eco-innovation efficiency and club convergence trends across the European Union: A window slack-based measure approach. Sustainable Futures. Vol. 9, 100673. https://doi.org/10.1016/j.sftr.2025.100673
  • 8. Fatma, N., & Haleem, A. (2023). Exploring the nexus of eco-innovation and sustainable development: a bibliometric review and analysis // Sustainability. Vol. 15(16). https://doi.org/10.3390/su151612281
  • 9. Hansmeier, H., & Losacker, S. (2024). Re- gional eco-innovation trajectories. European Planning Studies. Vol. 32(6). https://doi.org/10.1080/09654313.2024.2308027
  • 10. Mityushkina K., Pasternak O., Ivanova V., & Petryk I. «at al.» (2024). Environmental safety in the context of sustainable development. K. Mityushkina (Ed,). Kyiv: MDU. https://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8942
  • 11. Mitiushkina, K., Pasternak, O., Ivanova, V., Petryk, I. (2024). Environmental security in the national security system: Ukraine. Transformations, challenges and security: Collective monograph. MYKOLAS ROMERIS UNIVERSITY. Public Security Academy. Vilnius, (pp. 184-210). http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8254
  • 12. Mityushkina, H.S., Petrik, I.V., & Serdyuk, S.A. (2025). Regional atmospheric pollution in Ukraine and its relationship with regional economic development. Scientific Bulletin of the S.Z. Gzhytskyi Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology. Series: Economic Sciences, No. 106, Vol. 27, pp. 63-69. https://doi.org/10.32718/nvlvet-e10611
  • 13. State Statistics Service. https://www.ukrstat.gov.ua/
  • 14.National Reports on the State of the Environment in Ukraine 2020, 2021. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/natsionalni-dopovidi-pro-stan-navkolyshnogo-pryrodnogo-seredovyshha-v-ukrayini/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.