Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Маркетинг
УДК:339.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.196
Мова статті:Українська
Сторінки:196-213
Заголовок:Науково-методичні підходи до формування державного та комерційного брендів: приклад платформи «зроблено в Україні»
Автор:Здойма А. Д., Сумський Державний Університет
Анотація:Методологія дослідження. Результати дослідження були отримані на основі загальнонаукових методів пізнання, зокрема серед яких були використані наступні: бібліометричний аналіз на основі методології PRISMA – для систематизації наукового доробку у базі даних Scopus за тематикою брендингових досліджень; метод порівняльного аналізу – для визначення принципових відмінностей між державним та приватним комерційним брендом; метод класифікації та систематизації – для формування ієрархічної моделі складових бренду та узагальненому переліку методів дослідження брендингової політики; метод конкретних ситуацій – для аналізу брендингової стратегії економічної платформи «Зроблено в Україні». Результати. За результатами роботи визначено, що тематика державного брендингу менш досліджена у науковому дискурсі порівняно з комерційним: за даними Scopus за 2015– 2024 роки різниця становить 2 366 публікацій на користь приватного комерційного бренду. Систематизовано основні відмінності між державним та приватним комерційним брендом за п'ятьма критеріями: мета створення, цільова аудиторія, час існування на ринку, економічна ефективність та емоційне сприйняття. На прикладі платформи «Зроблено в Україні» охарактеризовано особливості «парасолькової» системи управління державним брендом. Сформовано узагальнену таблицю оптимізації вибору методів дослідження брендингової політики залежно від форми власності бренду. Новизна. На основі диференціації характеристик державного та приватного комерційного бренду запропоновано алгоритм підбору релевантних інструментів для проведення брендингових досліджень, що охоплює якісні, кількісні, нейромаркетингові методи, а також методи аналізу символічного капіталу та їх розподіл залежно від типу бренду. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями з маркетингу при плануванні та проведенні брендингових досліджень для державних та комерційних структур, а також органами державного управління при розробці та вдосконаленні брендингової стратегії в межах економічних, соціальних та інвестиційних програм. Запропонована методична таблиця дозволяє оптимізувати час та ресурси при виборі інструментарію брендингового дослідження на практичному рівні. 
Ключові слова:Брендинг, Державний бренд, Комерційний бренд, Брендингові дослідження, Методологія дослідження бренду, «Зроблено в Україні», Нейромаркетинг, Бібліометричний аналіз, Брендингова політика, Парасольковий бренд, Символічний капітал
Файл статті:EV20262_196-213.pdf
Література:
  • 1. delo.ua. (2024, February 29). Zrobleno v Ukraini: Yak biznes pidtrymuie ukrainskykh vyrobnykiv - delo.ua. Retrieved from https://delo.ua/business/zrobleno-v-ukrayini-yak-biznes-pidtrimuje-ukrayinskix-virobni-kiv-429635/
  • 2. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. (n.d.). Zrobleno v Ukraini. madeinukraine. Retrieved from https://madeinukraine.gov.ua/
  • 3. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. (n.d.). Natsionalnyi keshbek. madeinukraine. Retrieved from https://madeinukraine.gov.ua/national-cashback
  • 4. WeLoveBrands. (n.d.). Parasolkovyi brend. Re- trieved from https://welovebrands.com.ua/ua/glosarij/par-asolkovyj-brend/
  • 5. Pro Vseukrainsku ekonomichnu platformu «Zrobleno v Ukraini»: Ukaz Prezydenta Ukrainy № 31/2024. (2025). Ukraina. Retrieved from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/main/31/2024#Text
  • 6. Snihova, O. (2024, March 11). Platforma «Zrobleno v Ukrainy»: Shliakh do ekonomichnoi stiikosti v umovakh viiny. Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/macroeconomics/platforma-zrobleno-v-ukrajini-shljakh-do-ekonomichnoji-stijkosti-v-umovakh-vijni.html
  • 7. Aguilera-Cora, E., Fernandez-Cavia, J., & Codina, L. (2024). Place branding and sustainable development: A scoping review. Place Branding and Public Diplomacy. https://doi.org/10.1057/s41254-024-00338-5
  • 8. Alves, J., Teixeira, S., Oliveira, Z., & Teixeira, S. (2024). Factors influencing brands' reputation on social media. Management & Marketing, 19(4), 692-709. https://doi.org/10.2478/mmcks-2024-0031
  • 9. Labbrand. (n.d.). Behavioral economics in brand research and marketing. Retrieved from https://www.lab-brand.com/insights/article/behavioral-economics-in-brand-research-and-marketing.html
  • 10. FasterCapital. (2025). Brand perception: As- sessing brand perception in market research: Techniques and tools. Retrieved from https://fastercapital.com/con-tent/Brand-perception--Assessing-Brand-Perception-in-Market-Research--Techniques-and-Tools.html
  • 11. Labbrand. (2020). Brand research in China: Local considerations for global projects. Retrieved from https://www.labbrand.com/insights/article/brand-re-search-in-china-local-considerations-for-global-pro-jects.html
  • 12. Bronnenberg, B. J., Dube, J.-P., & Syverson, C. (2022). Marketing investment and intangible brand capital. Journal of Economic Perspectives, 36(3), 53-74. https://doi.org/10.1257/jep.36.3.53
  • 13. Spectrio. (2021). Building long-term brand loyalty. Retrieved from https://www.spectrio.com/market-ing/building-long-term-brand-loyalty/
  • 14. Calderon-Fajardo, V., Molinillo, S., Anaya- Sanchez, R., & Ekinci, Y. (2023). Brand personality: Current insights and future research directions. Journal of Business Research, 166, 114062. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.114062
  • 15. Christodoulides, G., Cadogan, J. W., & Velout- sou, C. (2015). Consumer-based brand equity measurement: Lessons learned from an international study. International Marketing Review, 32(3/4), 307-328. https://doi.org/10.1108/imr-10-2013-0242
  • 16. Fetscherin, M., & Heinrich, D. (2015). Consumer brand relationships research: A bibliometric citation meta-analysis. Journal of Business Research, 68(2), 380-390. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2014.06.010
  • 17. Fuentes, H., Vera-Martinez, J., & Kolbe, D. (2022). The role of intangible attributes of luxury brands for signaling status: A systematic literature review. International Journal of Consumer Studies. https://doi.org/10.1111/ijcs.12852
  • 18. Ghobbe, S., & Nohekhan, M. (2023). Mental perception of quality: Green marketing as a catalyst for brand quality enhancement. arXiv. Retrieved from https://arxiv.org/abs/2312.15865
  • 19. Granstedt, A. (2025). The past, present, and future of social media marketing ethics. AMS Review. https://doi.org/10.1007/s13162-024-00294-6
  • 20. Grenfell, M. (2019). Pierre Bourdieu: Key concepts. Taylor & Francis Group.
  • 21. He, W., Prentice, C., & Wang, X. (2024). Symmetrical and asymmetrical approaches to brand loyalty - The case of intelligent voice assistants. Journal of Business Research, 183, 114850. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2024.114850
  • 22. Jeffery, T., Hirche, M., Faulkner, M., Page, B., Trinh, G., Bruwer, J., & Lockshin, L. (2024). Branding consistency across product portfolios in the wine industry. International Journal of Wine Business Research. https://doi.org/10.1108/ijwbr-11-2023-0067
  • 23. Karens, R., Eshuis, J., Klijn, E. -H., & Voets, J. (2015). The impact of public branding: An experimental study on the effects of branding policy on citizen trust. Public Administration Review, 76(3), 486-494. https://doi.org/10.1111/puar.12501
  • 24. Lewinski, P., Fransen, M. L., & Tan, E. S. H. (2014). Predicting advertising effectiveness by facial expressions in response to amusing persuasive stimuli. Journal of Neuroscience, Psychology, and Economics, 7(1), 1-14. https://doi.org/10.1037/npe0000012
  • 25. Mart, A. (2025). Focus groups in marketing: A complete guide. M1-Project. Retrieved from https://www.m1-project.com/blog/focus-groups-in-mar-keting-a-complete-guide
  • 26. Mills, M., Oghazi, P., Hultman, M., & Theotokis, A. (2022). The impact of brand communities on public and private brand loyalty: A field study in professional sports. Journal of Business Research, 144, 1077-1086. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.02.056
  • 27. Ozdemir, H., Ergin, E. A., & Gecit, B. B. (2024). Can brands escape the hate? A keyword analysis. Journal of Brand Strategy, 13(3), 288. https://doi.org/10.69554/mtnr8479
  • 28. Poirier, S. -M., Cosby, S., Senecal, S., Coursaris, C. K., Fredette, M., & Leger, P.-M. (2024). The impact of social presence cues in social media product photos on consumers' purchase intentions. Journal of Business Research, 185, 114932. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2024.114932
  • 29. Pourazad, N., Stocchi, L., & Pare, V. (2019). Brand attribute associations, emotional consumer-brand relationship and evaluation of brand extensions. Australa- sian Marketing Journal, 27(4), 249-260. https://doi.org/10.1016/j.ausmj.2019.07.004
  • 30. Prior, D. D., Keranen, J., & Koskela, S. (2018). Sensemaking, sensegiving and absorptive capacity in complex procurements. Journal of Business Research, 88, 79-90. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.03.009
  • 31. Registro, G., Queiroz, M. J. d., Borini, F. M., & dos Santos-Costa, L. (2024). The relationship between happiness and consumption of brands and product categories in consumers' perception. Academia Revista Latino-americana de Administracion. https://doi.org/10.1108/arla-03-2022-0053
  • 32. Riva, F., Magrizos, S., Rizomyliotis, I., & Uddin, M. R. (2024). Beyond the hype: Deciphering brand trust amid sustainability skepticism. Business Strategy and the Environment. https://doi.org/10.1002/bse.3829
  • 33. Rojas-Lamorena, A. J., Del Barrio-Garcia, S., & Alcantara-Pilar, J. M. (2022). A review of three decades of academic research on brand equity: A bibliometric approach using co-word analysis and bibliographic coupling. Journal of Business Research, 139, 1067-1083. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.10.025
  • 34. Rossolatos, G. (2017). Brand image re-revisited: A semiotic note on brand iconicity and brand symbols. Social Semiotics, 28(3), 412-428. https://doi.org/10.1080/10350330.2017.1329973
  • 35. Sezen, B., Pauwels, K., & Ataman, B. (2023). How do line extensions impact brand sales? The role of feature similarity and brand architecture. Journal of Marketing Analytics. https://doi.org/10.1057/s41270-023-00265-z
  • 36. Sharma, K., & Garg, S. (2016). An investigation into consumer search and evaluation behaviour: Effect of brand name and price perceptions. Vision: The Journal of Business Perspective, 20(1), 24-36. https://doi.org/10.1177/0972262916628946
  • 37. Viglia, G., Zaefarian, G., & Ulqinaku, A. (2021). How to design good experiments in marketing: Types, examples, and methods. Industrial Marketing Management, 98, 193-206. https://doi.org/10.1016/j.indmar-man.2021.08.007
  • 38. Wang, J., Alsharif, A. H., Abd Aziz, N., Khraiwish, A., & Salleh, N. Z. M. (2024). Neuro-Insights in marketing research: A PRISMA-based analysis of EEG studies on consumer behavior. Sage Open, 14(4). https://doi.org/10.1177/21582440241305365
  • 39. Williams, B. (n.d.). Qualitative market research examples from leading brands. Insight7. Retrieved from https://insight7.io/qualitative-market-research-ex-amples-from-leading-brands/
  • 40. Xu, Z., Tong, Y., & Ye, M. (2024). How product-background color combinations influence perceived brand innovativeness. Journal of Retailing and Consumer Services, 81, 103965. https://doi.org/10.1016/j.jretcon-ser.2024.103965
  • 41. Xu, Z., Zhang, M., Zhang, P., Luo, J., Tu, M., & Lai, Y. (2023). The neurophysiological mechanisms underlying brand personality consumer attraction: EEG and GSR evidence. Journal of Retailing and Consumer Services, 73, 103296. https://doi.org/10.1016/j.jretcon-ser.2023.103296
  • 42. Yabuno, S. (2024). Measuring the brand and category effects of marketing activities on customers. Journal of Brand Strategy, 13(2), 175. https://doi.org/10.69554/pykv6776
  • 43. Zhang, M., & Wang, Z. (2024). A study on the backlash mechanism in the propagation of brand marketing information in social network. Social Network Analysis and Mining, 14(1). https://doi.org/10.1007/s13278-024-01378-8
  • 44. Zheng, C., Khamarudin, M., & Ahmad, A. (2024). Mapping the landscape of brand equity research: A bibliometric analysis of SCOPUS data (1993-2023). International Review of Management and Marketing, 14(5), 113-125. https://doi.org/10.32479/irmm.16620
  • 45. Zhou, L., & Xue, F. (2021). Show products or show people: An eye-tracking study of visual branding strategy on Instagram. Journal of Research in Interactive Marketing. https://doi.org/10.1108/jrim-11-2019-0175
  • 46. Zimand-Sheiner, D., & Lissitsa, S. (2024). Generation Z - factors predicting decline in purchase intentions after receiving negative environmental information: Fast fashion brand SHEIN as a case study. Journal of Retailing and Consumer Services, 81, 103999. https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2024.103999

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.