Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Маркетинг
УДК:658.15 : 330.45
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.214
Мова статті:Українська
Сторінки:214-221
Заголовок:Ретроспектива аналізу інтелектуального капіталу та його креативної складової
Автор:Юденко В. І., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. У процесі дослідження ретроспективи аналізу інтелектуального капіталу та його креативної складової було застосовано такі загальнонаукові методи, як: наукової абстракції – при встановленні сутності поняття «інтелектуальний капітал», історичного і логічного – при дослідженні розгортання процесу наукового пошуку у сфері дослідження феномену «капітал» і виокремлення його форм, а також методу групування – при виокремленні етапів еволюції поглядів на інтелектуальний капітал. Результати. У статті проведено ретроспективний аналіз еволюції поглядів на інтелектуальний капітал, а також на існуючі підходи до його визначення і класифікації. З огляду на теоретико-методологічні підходи до дослідження цієї категорії виокремлено етапи еволюції наукової думки у її вивченні. Увагу акцентовано на тому, що категоріальне оформлення поняття «інтелектуальний капітал» відбувалося через розвиток уявлень про власне капітал класичної політичної економії і марксизму, важливість інвестування в робочу силу неокласичного підходу та теорію людського капіталу Т. Шульця і Г. Беккера. Розглянуто сутність інтелектуального капіталу, показано його місце серед усіх інших форм капітальних активів. Продемонстровано роль, яку виконує інтелектуальний капітал в діяльності сучасних підприємств (мікрорівень) і функціонуванні креативної економіки (макрорівень). Новизна. Новизною даного дослідження може вважатися виділення етапів еволюції наукового розроблення категорії «інтелектуальний капітал», що ґрунтується на застосуванні методологічного критерія. Практична значущість. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Розуміння історичного контексту вивчення інтелектуального капіталу дозволяє усвідомити етапність і спадкоємність економічних ідей, а також зміну методологічних підходів у дослідженні певних явищ і процесів. З практичної точки зору знання закономірностей розвитку капіталу через виокремлення його історично зумовлених форм є корисним для ефективного управління компаніями і досягнення керівництвом економічних цілей. 
Ключові слова:Капітал, Форми капіталу, Людський капітал, Інтелектуальний капітал, Креативна економіка, Еволюція поглядів
Файл статті:EV20262_214-221.pdf
Література:
  • 1. Pylypenko, H.M., & Fedorova, N.Ye. (2020). Nauka yak faktor sotsialno-ekonomichnoho rozvytku suspilstva. Dnipro: NTU «DP».
  • 2. Pylypenko, H., Fedorova, N., Lytvynenko, N., & Pylypenko, Yu. (2025). Breakthrough technologies of social transformations: devising an identification methodology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 2, 13(134), 15-27. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.326555.
  • 3. Edvinsson, L., & Malone, N. (1996). Intellectual capital: Realizing your company´s true value by finding its hidden brainpower, New York: Harper Business. 1996. 150 p.
  • 4. Stewart, T. (2001). The wealth of knowledge: Intellectual capital and the twentyfirst-century organizations. N. Y. : Doubleday Business.
  • 5. Heyets, V.M. (Ed.). (2006). Ukrayina u vymiri ekonomiky znan. Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrayiny. Kyiv: «Osnova».
  • 6. Kendyukhov, O.V. (2008). Efectivne upravlinnia intelektualnym kapitalom. Donetsk: DonUEP.
  • 7. Hrishnova, O.A. (2014). Liudskyy, intelektualnyy i sotsialnyy kapital Ukrayiny: sutnist, vzayemozviazok, otsinka, napriamy rozvytku. Sotsialno- trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, (1), 34-40.
  • 8. Pylypenko, Yu., Prokhorova, V., Halkiv, L., Koleshchuk, O., & Dubiei, Yu. (2022). Innovative intellectual capital in the system of factors of technical and technological development. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (6), 181-186. https://doi.org/10.33271/nvngu/20226/181
  • 9. Pylypenko, Yu.I. (2009). Tekhnolohichna struktura natsionalʹnoyi ekonomiky Ukrayiny ta stratehiya yiyi reformuvannya. Ekonomika i derzhava, Issue 12, 22-24.
  • 10. Smit, A. (2001). Doslidzhennya pro pryrodu ta prychyny dobrobutu natsiy. (O. Vasylieva, M. Mezhevikina, 7 A. Malivskyy, Trans.). Kyiv: Roht Roua1.
  • 11. Pryntsypy ekonomichnoyi nauky: [Referat pidruchnyka A. Marshalla]. (2001). Kyiv: ADS «UMKTsentr».
  • 12. Schultz, T. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review, Vol. 51, (1), 1-17.
  • 13. Becker, G. (1980). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education. 2-ed. Chicago University of Chicago Press.
  • 14. Prushkivska, E.V. (2013). Rol zakoniv arkhitektoniky u formuvanni sektoralnoyi struktury. Ekonomichnyy visnyk NHU, 2(42), 21-28.
  • 15. Turriago-Hoyos A., Thoene U., Arjoon S. Knowledge Workers and Virtues in Peter Druckers Management Theory. SAGE Open. 2016. № 6 (1). Pp. 1-9. https://doi.org/10.1177/2158244016639631.
  • 16. Machlup, F. (1962). The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton University Press.
  • 17. Meihami, H., Meihami, B., & Varmaghani, Z. (2013). Role of Intellectual Capital on Firm Performance (Evidence from Iranian Companies). International Letters of Social and Humanistic Sciences, (12), 43-50. https://doi.org/10.18052/www.scipress.com/ilshs.12.43
  • 18. Brooking, A. (1996). Intellectual Capital: Core Asset for the Third Millennium Enterprise. New York: International Thomson Business Press.
  • 19. Sveiby, K. (1997). The Intangible Assets Monitor. Journal of Human Resource Costing & Accounting,. 2(1), 73-97. https://doi.org/10.1108/eb029036
  • 20. Edvinsson, L., & Malone, M. (2001). Kapitał intelektualny. Poznaj prawdziwą wartość swego przedsiębiorstwa odnajdując jego ukryte korzenie. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.