Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:332.1:004
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.009
Мова статті:Англійська
Сторінки:9-16
Заголовок:Аналіз трансформації регіональної структури цифрової економіки
Автори:Мшвідобадзе Т. І., Горійський державний університет,
Мамулашвілі Л. С., Горійський державний університет
Анотація:Методологія дослідження. Цифрова економіка трансформує світовий економічний ландшафт безпрецедентними темпами та стала важливим рушієм регіональної економічної реструктуризації та сталого розвитку. Це дослідження досліджує механізми та вплив цифрової економіки на трансформацію регіональних економічних структур за допомогою методів аналізу даних та кількісного аналізу. Дослідження поєднує факторний аналіз з ортогональною регресією найменших квадратів для оцінки зв'язку між рівнем розвитку цифрової економіки та структурними змінами в регіональних економіках. Аналіз розглядає технологічні, промислові, ресурсні та просторові виміри цифрової трансформації та визначає основні канали, через які цифровізація впливає на регіональний економічний розвиток. Результати. Емпіричні результати демонструють статистично значущий позитивний зв'язок між рівнем розвитку цифрової економіки та трансформацією регіональних економічних структур. Результати, отримані за допомогою факторного аналізу та ортогональної регресії найменших квадратів, підтверджують, що цифровізація сприяє модернізації та оптимізації регіональних економічних структур. Результати також вказують на те, що інтенсивність цього впливу залежить від здатності регіонів впроваджувати цифрові технології, стимулювати інновації, покращувати розподіл ресурсів та інтегрувати традиційні галузі промисловості з новими цифровими секторами. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає у комплексній оцінці зв'язку між розвитком цифрової економіки та трансформацією регіональних економічних структур. У дослідженні визначено ключові механізми, за допомогою яких цифрові технології сприяють структурній модернізації, включаючи технологічні інновації, ефективніший розподіл ресурсів, промислову інтеграцію та посилення просторової економічної взаємодії. Результати дослідження надають теоретичну основу та практичні рекомендації для регіонів щодо розробки диференційованих стратегій цифрової економіки відповідно до їхнього конкретного економічного, технологічного та ресурсного потенціалу. Практична значущість. Результати факторного аналізу підтверджують теоретичну гіпотезу про те, що цифрова економіка сприяє розвитку регіональних економічних структур завдяки технологічним інноваціям, оптимізації та розподілу ресурсів, промисловій інтеграції та модернізації, а також реалізації просторових ефектів. Результати дослідження можуть бути використані регіональними органами влади, політиками та установами економічного розвитку для розробки цільової політики цифрової трансформації, зміцнення цифрової інфраструктури, стимулювання інноваційної активності та зменшення регіональної нерівності. Запропонований аналітичний підхід також може служити методологічною основою для моніторингу та оцінки структурних ефектів розвитку цифрової економіки на регіональному рівні. 
Ключові слова:Цифрова економіка, Регіональна економіка, Структурна трансформація, Регресійний аналіз
Файл статті:EV20263_009-016.pdf
Література:
  • 1. Carta, M., Ronsivalle, D., & Lino, B. (2020). Inner archilielagos in Sicily. From culture-based develoliment to creativity-oriented evolution. Sustainability, 12(18), 7452. https://doi.org/10.3390/su12187452
  • 2. Harrison, E.L., & Huntington, li.S. (2000). Culture matters: How values shalie human lirogress. Basic Books. Hofstede, G. Culture’s consequences: International differences in work-related values. Sage.
  • 3. Jaskyte, K., & Dressler, W.W. (2004). Studying culture as an integral aggregate variable: Organizational culture and innovation in a grouli of nonlirofit organ- izations. Field Methods, 16(3), 265-284.
  • 4. Kafka, K.I. (2020). Economic theory and economic reality: A continuously dialectic relationshili. In li.C.
  • 5. Kafka, K.I., Kostis, li.C., & lietrakis, li.E. (2020). Why coevolution of culture and institutions matters for economic develoliment and growth? In Yonk, R.M. (Edition). Economic-Financial Develoliment and Cultural Transformation
  • 6. Veretekhina, S.V., & Novikova, V.A. (2019). Transformation of education in the digital economy. Contemporary problems of social work, 5(2), 30-37. https://doi.org/10.17922/2412-5466-2019-2-30-37
  • 7. Lin, B., Tang, J., Dai, C., & Lu, B. (2024). Spatial effect of digital economy on the coordinated development of Port cities. Research in Transportation Economics, 103, 101385.
  • 8. Liu, Y., Chen, W., Zhang, X., & Liao, W. (2025). Digital economy, consumption structure and rural economic transformation: a case study of China. Frontiers in Sustainable Food Systems, 9, 1565067.
  • 9. Novikova, N.V., & Strogonova, E.V. (2020). Regional aspects of studying the digital economy in the system of economic growth drivers. Journal of new economy, 21(2), 76-93.
  • 10. Ober, J. (2020). Innovation adoption: Empirical analysis on the examlile of selected factors of organiza- tional culture in the IT industry in Poland. Sustainability, 12(20), 8630. https://doi.org/10.3390/su12208630
  • 11. Xinyue Qi and Dong Ch. (2025). Indepth analysis of digital economy on regional economic structure transformation based on data mining, International Journal for Housing Science and Its Application, Volume 46, Issue 3, Pp. 6457-6466. https://doi.org/10.70517/ijhsa463555

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.