Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.21:334.7:316.42
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.257
Мова статті:Українська
Сторінки:257-271
Заголовок:Моделювання стратегії розвитку підприємств в умовах соціалізації суспільства
Автор:Крулікевич В. М., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є системний, стейкхолдерський, стратегічний і динамічний підходи, що дозволили розглядати розвиток підприємства в умовах соціалізації суспільства як процес узгодження економічної спроможності, ціннісних орієнтирів, інтересів стейкхолдерів і здатності до стратегічного оновлення. Для побудови моделі застосовано методи теоретичного узагальнення, структурно-логічного та порівняльного аналізу, групування, нормування й агрегування показників, матричного та сценарного моделювання. Методичний контур передбачає оцінювання стратегічного потенціалу підприємства, рівня його соціальної інтегрованості, збалансованості цих складових та формування стратегічного профілю розвитку. Результати. У статті розроблено модель стратегії розвитку підприємств в умовах соціалізації суспільства, яка поєднує діагностику зовнішніх соціалізаційних драйверів, оцінювання стратегічного потенціалу та рівня соціалізації підприємства, визначення коефіцієнта балансу, матричне позиціонування і формування портфеля стратегічних ініціатив. Запропоновано систему показників для розрахунку інтегральних індексів I_SP та I_SOC, а також чотири базові стратегічні профілі: адаптаційно-стабілізаційний, соціально-партнерський, відповідальної переорієнтації та проактивного створення спільної цінності. Новизна. Наукова новизна полягає в удосконаленні методичного підходу до моделювання стратегії розвитку підприємства шляхом одночасного врахування його стратегічної спроможності та ступеня інтеграції суспільних цінностей у систему управління. На відміну від підходів, що розглядають соціальну відповідальність як окремий функціональний напрям, запропонована модель включає соціалізацію до логіки вибору стратегії, пов’язує її зі структурою стратегічного потенціалу та вводить коефіцієнт балансу між економіко-стратегічною і соціально-стейкхолдерською складовими. Практична значущість. Практична значущість одержаних результатів полягає у можливості використання моделі для діагностики стратегічної позиції підприємства, обґрунтування типу стратегії розвитку, формування портфеля соціально та економічно узгоджених управлінських рішень і побудови системи ключових показників результативності. Запропонований підхід може застосовуватися підприємствами різних галузей після адаптації складу показників і вагових коефіцієнтів до специфіки діяльності та інституційного середовища. 
Ключові слова:Стратегія розвитку, Підприємство, Соціалізація суспільства, Стейкхолдери, Спільна цінність, Корпоративна соціальна відповідальність, Сталий розвиток, Стратегічний потенціал, Моделювання, Адаптивність
Файл статті:EV20263_257-271.pdf
Література:
  • 1. Menghwar, P.S., & Daood A. (2021). Creating shared value: A systematic review, synthesis and integrative perspective. International Journal of Management Reviews, Vol. 23, (4),. 466-485. DOI: https://doi.org/10.1111/ijmr.12252
  • 2. Bridoux, F., & Stoelhorst, J.W. (2022). Stakeholder Governance: Solving the Collective Action Problems in Joint Value Creation. Academy of Management Review, Vol. 47, (2), 214-236. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.2019.0441
  • 3. Ocasio, W., Kraatz, M., & Chandler, D. (2023). Making Sense of Corporate Purpose. Strategy Science, Vol. 8, (2), 123-138. DOI: https://doi.org/10.1287/stsc.2023.0054
  • 4. Gulatim R., & Wohlgezogenm F. (2023). Can Purpose Foster Stakeholder Trust in Corporations? Strategy Science, Vol. 8, (2), 270-287. DOI: https://doi.org/10.1287/stsc.2023.0196
  • 5. McGahan, A. (2023). The New Stakeholder Theory on Organizational Purpose. Strategy Science, Vol. 8, (2), 245-255. DOI: https://doi.org/10.1287/stsc.2023.0184
  • 6. Kaplan, S. (2023). The Promises and Perils of Corporate Purpose. Strategy Science, Vol. 8, (20), 288-301. DOI: https://doi.org/10.1287/stsc.2023.0187
  • 7. Karman, A., & Savanevičienė, A. (2021). Enhancing dynamic capabilities to improve sustainable competitiveness: insights from research on organisations of the Baltic region. Baltic Journal of Management, Vol.16, (2), 318-341. DOI: https://doi.org/10.1108/BJM-08-2020-0287
  • 8. Buzzao, G., & Rizzi, F. (2021). On the conceptualization and measurement of dynamic capabilities for sustainability: Building theory through a systematic literature review. Business Strategy and the Environment, Vol. 30, (1), 135-175. DOI: https://doi.org/10.1002/bse.2614
  • 9. Sinkovics, N., Gunaratne, D., Sinkovics, R.R., & Molina-Castillo, F. -J. (2021). Sustainable Business Model Innovation: An Umbrella Review. Sustainability, Vol. 13, (13), Art. 7266. DOI: https://doi.org/10.3390/su13137266
  • 10. Beusch, P., Frisk, J.E., Rosén, M., & Dilla, W. (2022). Management control for sustainability: Towards integrated systems. Management Accounting Research, Vol. 54, Art. 100777. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mar.2021.100777
  • 11. Wang, N., Pan, H., Feng, Y., & Du, S. (2024). How do ESG practices create value for businesses? Research review and prospects. Sustainability Accounting, Management and Policy Journal, Vol. 15, (5), 1155-1177. DOI: https://doi.org/10.1108/SAMPJ-12-2021-0515
  • 12. Wobst, J., Tanikulova, P., & Lueg, R. (2025). Value-based management: a review of its conceptualizations and a research agenda toward sustainable governance. Journal of Accounting Literature, Vol. 47, (1), 150-200. DOI: https://doi.org/10.1108/JAL-11-2022-0123
  • 13. Albuquerque, R., & Cabral, L. (2025). Strategic Corporate Purpose. Journal of Economics & Management Strategy, Vol. 34, (3), 743_758. DOI: https://doi.org/10.1111/jems.12619
  • 14. Steller, N., & Björck, A. (2025). Dynamic Strategifying: How do Chief Purpose Officers make purpose strategic and strategy purposeful? Long Range Planning, Vol. 58, (3), Art. 102532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lrp.2025.102532
  • 15. Kim, R.C., Saito, A., & Avvari V.M. (2020). Interpretation and integration of «creating shared value» in Asia: implications for strategy research and practice. Asian Business & Management, Vol. 19, (4), 379-406. DOI: https://doi.org/10.1057/s41291-019-00064-4
  • 16. Ivanova, M.I., Shvets, V.Ya., Sannikova, S.F., Varianychenko, O.V., & Bardas, A.V. (2023). Sotsialna vidpovidalnist yak kliuchova kompetentsiia zabezpechennia staloho rozvytku pidpryiemstv. Biznes Inform, (3), 176-186. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-3-176-186
  • 17. Linhur, L.M. (2023). Rol korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti u formuvanni stratehii rozvytku pidpryiemstva: suchasnyi pidkhid. Ekonomika ta suspilstvo,. Vyp. 49. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-49-11
  • 18. Serikova, O.M. (2022). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist biznesu v umovakh viiny v Ukraini: natsionalnyi i hlobalnyi vymiry. Biznes Inform, (6), 94-100. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-6-94-100
  • 19. Yermakov, M.A., & Karpenko, I.O. (2024). Mekhanizm aktyvizatsii sotsialno vidpovidalnoi diialnosti pidpryiemstv v Ukraini. Biznes Inform, (4), 290-299. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-4-290-299
  • 20. Hrachova, Ya. (2024). Sotsialna vidpovidalnist ukrainskykh pryvatnykh pidpryiemstv: suchasni pidkhody. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, Vol. 334, (5), 275-281. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-334-40
  • 21. Vasiutkina, N., & Babych, B. (2025). Corporate Social Responsibility as a Factor in Adapting to Ensure the Development of an Enterprise in the Context of Business Innovation. Ekonomika ta suspilstvo, Vyp. 77. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-77-61

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.