Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Менеджмент
УДК:614.2:338.4(477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.272
Мова статті:Українська
Сторінки:272-282
Заголовок:Сучасні тенденції розвитку приватних закладів охорони здоров'я в Україні
Автор:Пилипенко Д. В., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять системний, аналітичний, порівняльний та динамічний підходи, що дали змогу комплексно оцінити сучасні тенденції розвитку приватних закладів охорони здоров’я. Інформаційною базою дослідження є фінансова звітність 15 приватних закладів охорони здоров’я за 2021–2025 рр., відібраних за територіальним принципом із м. Києва, м. Харкова та м. Львова. Для аналізу використано методи горизонтального та коефіцієнтного аналізу, порівняння, групування й узагальнення. Оцінювання здійснено за показниками доходу, чистого фінансового результату, рентабельності продажів, рентабельності активів, фінансової автономії та поточної ліквідності. Результати. Встановлено неоднорідність динаміки розвитку досліджуваних приватних закладів охорони здоров’я у 2021-2025 рр. Виявлено суттєве погіршення окремих показників у 2022 р. з подальшим формуванням переважно відновлювальної тенденції у 2023–2025 рр. Визначено, що зростання доходів не завжди супроводжується відповідним покращенням фінансових результатів і фінансової стійкості. За результатами комплексного аналізу встановлено відмінності між закладами за характером зміни масштабів діяльності, прибутковості, ефективності використання активів, рівня фінансової незалежності та ліквідності. Обґрунтовано наявність різних траєкторій розвитку, серед яких збалансоване зростання, фінансове відновлення, масштабування за умов фінансової нестійкості та звуження ресурсної бази. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного підходу до виявлення тенденцій розвитку приватних закладів охорони здоров’я на основі поєднання динаміки масштабів діяльності, фінансової результативності, ефективності використання активів, фінансової автономії та ліквідності. На відміну від оцінювання за окремими абсолютними показниками, запропонований підхід дає змогу простежувати п’ятирічні траєкторії зміни фінансово-економічного стану ПЗОЗ та виявляти відмінності між операційним зростанням, фінансовим відновленням і збалансованим розвитком. Практична значущість Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання керівниками приватних закладів охорони здоров’я для комплексного оцінювання динаміки діяльності, своєчасного виявлення диспропорцій між зростанням доходів, прибутковістю, ресурсним забезпеченням та фінансовою стійкістю. Запропонований підхід може бути використаний для порівняльного аналізу ПЗОЗ, обґрунтування управлінських рішень та формування напрямів забезпечення їх стійкого розвитку. 
Ключові слова:Приватні заклади охорони здоров’я, Ринок медичних послуг, Розвиток, Фінансовий результат, Рентабельність, Фінансова стійкість, Ліквідність, Фінансова автономія, Траєкторія розвитку
Файл статті:EV20263_272-282.pdf
Література:
  • 1. Borshch, V., & Danilko, M. (2026). Pidpryiemnytstvo na rynku medychnykh posluh: stratehichni zasady biznes-rezylientnosti v umovakh transformatsii okhorony zdorovia. Economic Synergy, (2), 66-84. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2026-2-5.
  • 2. Honcharenko, O.V., & Vozdvyzhenskyi, V.V. (2025). Instytutsionalne proiektuvannia rozvytku rynku medychnykh posluh v Ukraini. Ekonomichnyi prostir, (201), 37-41. DOI: https://doi.org/10.30838/EP.201.37-41.
  • 3. Zoshchuk, I., & Stakhiv, O. (2025). Zabezpechennia konkurentospromozhnosti zakladiv okhorony zdorovia v umovakh suchas-nykh transformatsii. Naukovyi visnyk Polissia, 1(30), 357-368. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2025-1(30)-357-368.
  • 4. Kudym, O. (2026). Kontseptualni zasady rozvytku rynku medychnykh posluh Ukrainy. Modeling the Development of the Economic Systems, (2), 68-76. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2026-20-8.
  • 5. Prokhorova, V.V., Mushnykova, S.A., Fridman, O.A., & Chernov, V.V. (2025). Zbalansovanyi potentsial pidpryiemstv u konteksti zabezpechennia antykryzovoho upravlinnia yikh stiikym rozvytkom. Biznes Inform, (5), 328-337. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-5-328-337.
  • 6. Prokhorova, V.V., Yukhman, Ya.V., & Shcherbyna, Ye.V. (2025). Triada paradyhmy zabezpechennia antykryzovoho uprav-linnia stiikym rozvytkom pidpryiemstv. Problemy ekonomiky, (2), 134-142. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-2-134-142.
  • 7. Fishchuk, N., Fishchuk, B., & Stakhiv, O. (2026). Antykryzove upravlinnia zakladamy okhorony zdorovia v umovakh tsyfro-vizatsii ta minlyvoho bezpekovoho seredovyshcha. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 1(45), 127-136. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2026-1(45)-127-136.
  • 8. Beztelesna, L., Marzec, P., Pliashko, O., Vovk, V., Khomych, S., Kucher, L., & Kucher, A. (2024). Behavioural determinants of the healthcare providers in Ukraine: Focus on competition context. Cleaner and Responsible Consumption, Vol. 13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clrc.2024.100192.
  • 9. Deac, A.A., Zaviryukha, I., Zeziulin, O., Peycheva, A., Solórzano, de Souza R., Skipper, H., Abubakar, A., Gustilo, V.B., Shenoi, S.V., Thornicroft, G., & Rozanova, J. (2024). Ukrainian healthcare providers under siege during the first year of war: challenges and adaptations. BJPsych International, Vol. 21, (2), 35-37. DOI: https://doi.org/10.1192/bji.2023.43.
  • 10. Hellowell, M., Demeshko, O., Hrevtsova, R., Roubal, T., Fishchuk, K., Kasyanchuk, S., & Habicht, J. (2025). Private provision of health services in Ukraine: A qualitative exploration of current policy challenges, and considerations for reform. Health Policy, Vol. 158. DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2025.105349

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.