| Анотація: | Методологія дослідження. Щоб дослідити складний зв’язок між економічним зростанням, екологічною політикою та викидами парникових газів (ПГ) у Європейському Союзі (ЄС) у дослідженні використовується економетричне моделювання та панельний аналіз даних. Для оцінки впливу на викиди парникових газів таких факторів, як ВВП на особу, споживання первинної енергії, частка відновлюваної енергії, технологічний розвиток і торгівля з країнами з-поза меж ЄС використані панельні дані 27 країн ЄС за період з 2008 до 2021 року. Результати. Результати дослідження показали, що існує пряма залежність між ВВП на особу та викидами, що свідчить про те, що ЄС ще не досяг повного відокремлення зростання ВВП від зростання викидів ПГ. Збільшення споживання первинної енергії пов’язане з більшими викидами, тоді як більша частка відновлюваних джерел енергії пов’язана зі зменшенням викидів. Встановлено, що технологічний прогрес зменшує викиди парникових газів. Важливо, що дослідження виявило значущий зв’язок між торгівлею з країнами з-поза меж ЄС та викидами, що вказує на витік забруднення через торгівлю. Новизна. Це дослідження пропонує всебічний аналіз динаміки зв’язку між економічним зростанням, змінами у споживанні енергії, технологічним прогресом, торговельними потоками та викидами парникових газів у межах ЄС. У модель введено нову змінну для вивчення впливу на викиди міжнародної торгівлі – торговий баланс країн ЄС із країнами зпоза ЄС. Такі дані дозволяють краще проаналізувати концепцію витоку забруднення, проливаючи світло на те, як зміни у зовнішній торгівлі можуть вплинути на рівень викидів. Практична значущість. Результати мають вагоме значення в контексті реалізації екологічної політики, наголошують на необхідності цілісного підходу до її розробки. Незважаючи на прогрес ЄС у впровадженні більш екологічних технологій і розвитку відновлюваних джерел енергії, розмір ВВП країн ЄС все ж позитивно корелює з викидами, а також простежуються ознаки витоку забруднення через міжнародну торгівлю. Це означає, що одностороннє підвищення екологічних вимог у межах одного регіону без застосування торговельних заходів може не мати бажаного глобального ефекту. Для уникнення витоку забруднення особливу вагу має міжнародне співробітництво та формування глобальної екологічної політики. |
| Література: | - 1. Paris Agreement. (2015) United Nations. Retrieved from https://unfccc.int/sites/default/files/english_paris_agreement.pdf
- 2. Felbermayr, G. & Peterson, S. (2020). Economic assessment of carbon leakage and carbon border adjustment. Policy Department for External Relations Directorate General for External Policies of the Union, PE 603.501. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2020/603501/EXPO_BRI(2020)603501_EN.pdf
- 3. Bouvier, R. A. (2004), Air Pollution and Per Capita Income: a Disaggregation of the Effects of Scale, Sectoral Composition, and Technological Change, Political Economy Research Institute, working paper series number 84, 24 p.
- 4. Cole, M. A., Neumayer, E. (2005), Environmental policy and the environmental Kuznets curve: can developing countries escape the detrimental consequences of economic growth? «International Handbook of Environmental Politics», Cheltenham and Northampton: Edward Elgar, p. 298-318.
- 5. Cole, M. A. (2004), Trade, the pollution haven hypothesis and the environmental Kuznets curve: examining the linkages. «Ecological Economics», 48, p. 71-81. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2003.09.007
- 6. Antweiler, W., Copeland, B. R., & Taylor, M. S. (2001), Is free trade good for the environment?, “American Economic Review”, 91(4), p. 877-908. https://doi.org/10.1257/aer.91.4.877
- 7. Grether, J. M., Mathys, N. A., de Melo, J. (2006), Unraveling the World-Wide Pollution Haven Effect, Nota di lavoro 122, Milano : Fondazione Eni Enrico Mattei, 29 p. https://doi.org/10.2139/ssrn.1962482
- 8. Broner, F, Bustos, P., Carvalhoy, V. M. (2012), Sources of Comparative Advantage in Polluting Industries, NBER Working Paper No. 18337, 51 p.
- 9. Kiuila, O., Wójtowicz, K., Żylicz, T., Kasek, L. (2014), Economic and environmental effects of unilateral climate actions, “Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change”, vol. 21, p. 263-278. https://doi.org/10.1007/s11027-014-9597-9
- 10. Ederington, J., Levinson, A., Minier, J. (2004), Trade Liberalization and Pollution Havens, NBER Working Paper No. 10585, 31 p.
- 11. Esceland, G. S., Harrison, A.E.(2002), Moving to greener pastures? Multinationals and the pollution haven hypothesis, NBER Working Paper No. 8888, 39 p.
- 12. Kearsley, A., Riddle, M. (2010), A further inquiry into the Pollution Haven Hypothesis and the Environmental Kuznets Curve, «Ecological Economics», vol. 69, p. 905-919. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2009.11.014
- 13. Naegele, H. and Zaklan, A. (2017) Does the EU ETS cause carbon leakage in European manufacturing? DIW Berlin Discussion Paper No. 1689 http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3050323
- 14. Frankel, J. A., Rose A. K. (2002), Is trade good or bad for the environment? Sorting out the causality, NBER Working Paper No. 9201, 55 p. DOI:10.1162/0034653053327577
- 15. Hnatyshyn, M. (2016), Decomposition of carbon dioxide and sulphur oxides emissions intensity change in the European Union, “Ekonomia. Rynek, gospodarka, społeczeństwo”, vol. 44, s. 31−50 https://doi.org/10.14254/2071-8330.2018/11-1/15
- 16. Allard, A., Takman, J., Uddin, G.S. et al. The N-shaped environmental Kuznets curve: an empirical evaluation using a panel quantile regression approach. Environ Sci Pollut Res 25, 5848-5861 (2018). https://doi.org/10.1007/s11356-017-0907-0
- 17. Pimonenko, T. V. (2019). Determinants of improving the efficiency of green investment management. Economic Bulletin of the National Mining University scientific journal, 65(65), 158-165. https://doi.org/10.33271/ev/65.158
|
Архів