Анотація: | Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: логічного й історичного – при дослідженні процесу еволюції теоретичних поглядів щодо ролі соціокультурних факторів в процесі поглинання знань; метод класифікацій – при виділенні основних підходів до визначення головних соціокультурних факторів, що впливають на процес передачі й засвоєння знань; загального й особливого – при встановленні єдності та відмінності в існуючих підходах щодо вирішальних соціокультурних факторів, що впливають на успішність процесу поглинання знань. Результати. Доведено, що процес поглинання та передачі знань на рівні компанії та індивідуальному рівні, залежачи від національних особливостей, відбувається під впливом деяких інших соціокультурних факторів, якими компанія може управляти. Встановлено, що в сучасній науковій літературі відсутній єдиний підхід щодо визначення вирішальних соціокультурних факторів, що позитивно чи негативно впливають на процес поглинання знань. Серед таких факторів вчені відзначають досвід, мотивацію, соціальні зв’язки та соціальний капітал, культурне розмаїття, безперервність навчання, довіру, відкритість до змін тощо. Таке різноманіття підходів породжує необхідність дослідження всіх вказаних соціокультурних факторів впливу на успішність поглинання знань в їх єдності та взаємозв’язку. Новизна. Доведено, що успішність процесу поглинання на рівні компанії залежить від здатності, бажання та успішності передачі знань в компанії. Здатність до засвоєння знань залежить від інтелектуального рівня, рівня освіти, досвіду, навичок суб’єкта, що поглинає знання; бажання засвоювати знання залежить від мотивації, стимулів та інтересу, відкритості до знань, усвідомлення цінності знань, культури знань; успішність передачі знань залежить від організаційних процедур передачі знань, успішних комунікацій, тривалості відносин, соціальних зв’язків та соціального обміну, соціальної інтеграції, заснованих на довірі, а також від тих соціальних фільтрів, які людина-отримувач знань ставить між собою та знанням. Практична значущість. Усвідомлення вищеназваних факторів може дати розуміння складної динаміки, яка формує сприйняття знань на рівні країні і на рівні організації. Важливо визнати багатогранність цих впливів, те, як вони взаємодіють між собою, а також вектор і міру цих впливів, що може вважатися напрямом подальших досліджень. |
Література: | - 1. McKinsey&Company. McKinsey Global Institute. Digital glofalization: The new era of global flows. March 2016, 156 p. Retrieved from https://www.mckinsey.com/capabilities/mckinsey-digital/our-insights/digital-globalization-the-new-era-of-global-flows
- 2. Chang Y-Y, Gong Y., Peng M.W. (2012). Expatriate knowledge transfer, subsidiary, Absorptive capacity, and subsidiary performance. Academy of Management Journal, 55(4), 927-948. https://doi.org/10.5465/amj.2010.0985
- 3. Nonaka I., Takeuchi H. (1995). The Knowledge-Creating Company: How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation. Oxford University Press, New York. https://doi.org/10.1080/23735082.2023.2272611
- 4. Bjorkman I., Stahl G.K., Vaara E. (2007). Cultural differences and capability transfer in cross-border acquisitions: the mediating roles of capability complementarity, absorptive capacity, and social integration. Journal of International Business Studies, Academy of International Business, 38, 658-672. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400287
- 5. Mahdi O.R., Nassar I.A., Almsafir M.K. (2019). Knowledge management processes and sustainable competitive advantage: An empirical examination in private universities. Journal of Business Research, 94, 320-334. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.02.013
- 6. Yahiaouia D., Chebbib H., Weber Y. (2016). HR practices, context and knowledge transfer in M&A. The International Journal of Human Resource Management, 27 (20), 2415-2435. https://doi.org/10.1080/09585192.2016.1226192
- 7. Sarala R.M., Junni P., Cooper C.L., and. Tarba Sh.Y. (2016). A Sociocultural Perspective on Knowledge Transfer in Mergers and Acquisitions. Journal of Management. Volume, 42 (5), 1230-1249. https://doi.org/10.1177/0149206314530167
- 8. Morgan K. (2004). The exaggerated death of geography: learning, proximity and territorial innovation systems. Journal of Economic Geography, 4, 3-21. https://doi.org/10.1093/jeg/4.1.3
- 9. Nahapiet J., Ghoshal S. (1998). Social capital, intellectual capital, and the organizational advantage Academy of Management. The Academy of Management Review, 23, 242-266. https://doi.org/10.5465/amr.1998.533225
- 10. Wilkesmann U., Fischer H., Wilkesmann M. (2009). Cultural characteristics of knowledge transfer. Journal of Knowledge Management, 13(6), 464-477. https://doi.org/10.1108/13673270910997123
- 11. Easterby-Smith M., Lyles M.A., Tsang E.W.K. (2008). Inter-organizational knowledge transfer: Current themes and future prospects. Journal of management studies, 45(4), 677-690. https://doi.org/10.1111/j.1467-6486.2008.00773.x
- 12. Minbaeva D., Pedersen T., Bjorkman I., Fey C.F., Park H.J. (2003). MNC knowledge transfer, subsidiary absorptive capacity, and HRM. Journal of International Business Studies, 34, 586-599. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400056
- 13. Schein E.H., Schein P.A. (2016). Organizational Culture and Leadership, 5th Edition with Peter A. Schein. Wiley, 416.
- 14. Berg J.M., Duguid M.M., Goncalo J.A., Harrison S., Miron-Spektor E. (2023). Escaping Irony: Making Research on Creativity in Organizations More Creative. Organizational Behavior & Human Decision Processes, 175. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2023.104235
- 15. Triandis H.C. (1972). Analysis of Subjective Culture: An Approach to Cross-cultural Social Psychology, John Wiley & Sons Inc, 398.
- 16. Trompenaars F., Hampden-Turner Ch. (1993). Riding the Waves of Culture: Understanding Cultural Diversity in Business. Nicholas Brealey Publishing, 260. https://doi.org/10.1016/0024-6301(93)90118-y
- 17. Yildiz H.E., Fey C.F. (2010). Compatibility and unlearning in knowledge transfer in mergers and acquisitions. Scandinavian Journal of Management, 26, 448-456. https://doi.org/10.1016/j.scaman.2010.09.010
- 18. Tian F., Lowe J. (2008). The Influence of National and Organizational Culture on Absorptive Capacity of Chinese Companies. International journal knowledge, culture & change management, 7 (10), 9-16. https://doi.org/10.18848/1447-9524/cgp/v07i10/50435
- 19. Hsu Y., Chen Y., Chiang F.F.T., Shaffer M.A. (2022). It takes two to tango: Knowledge transfer between expatriates and host country nationals. Human Resource Management, 61(2), 215-238.
- 20. Kanwal F., Tang C., Ur Rehm A., Kanwal T., Fawad Sharif S.M. (2022). Knowledge absorptive capacity and project innovativeness: The moderating role of internal and external social capital. Knowledge Management Research & Practice, Taylor & Francis Journals, 20(5), 686-703. https://doi.org/10.1080/14778238.2020.1785960
- 21. Tornatzky L.G., Eveland J.D., Fleischer M. (1990). Technological Innovation as a Process. The processes of technological innovation. Tornatzky L.G. Lexington, Mass. : Lexington Books, 27-50.
- 22. Barney J.B. (2001). Resource-based theories of competitive advantage: A ten-year retrospective on the resource-based view. Journal of Management, 6, 643-650. https://doi.org/10.1016/s0149-2063(01)00115-5
- 23. Barney J.B. (2001). Is the resource-based “view” a useful perspective for strategic management research? Yes. Academy of Management Review, 26 (1), 41-56. https://doi.org/10.5465/amr.2001.4011938
- 24. Bresman H., Birkinshaw J., Nobel R. (1999). Knowledge Transfer in International Acquisitions. Journal of International Business Studies, 30 (3), 439-462. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8490078
- 25. Smirnova V., Latfullin G., Sundukova G., Baziyan J. (2019). Transfer of knowledge and its impact on integration processes in the technopark. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 374, 214-219. https://doi.org/10.2991/mplg-ia-19.2019.43
- 26. Ghobadi S., Mathiassen L. (2017). Risks to effective knowledge sharing in agile software teams: A model for assessing and mitigating risks. Information Systems Journal, 27(6), 699-731. https://doi.org/10.1111/isj.12117
- 27. Grand J.A., Braun M.T., Kuljanin G., Kozlowski S.W.J., Chao G.T. (2016). The dynamics of team cognition: A process-oriented theory of knowledge emergence in teams. Journal of Applied Psychology, 101(10), 1353-1385. https://doi.org/10.1037/apl0000136
- 28. Stahl G., Angwin D., Very P., Weber Y., Tarba S., Noorderhaven N., Benyamini H., Bockenooghe D., Chreim S., Durand M., Gomes E., Kokk G., Mendenhall M., Mirc Nl, Miska C., Park K., Raukko M., Rouzies A., Sarala R., Schnurr N-S., Seloti S., Sondergaard M., Yidiz E. (2013). Sociocultural Integration in Mergers and Acquisitions: Unresolved Paradoxes and Directions for Future Research. Thunderbird International Business Review, 55(4), 333-356. https://doi.org/10.1002/tie.21549
- 29. Ismail M. (2015). Conceptualizing knowledge transfer between expatriates and host country nationals: The mediating effect of social capital. Cogent Business & Management, 2(1), 1101803-110. https://doi.org/10.1080/23311975.2015.1101803
- 30. Mumtaz S., Nadeem S. (2023). Understanding the development of a common social identity between expatriates and host country nationals. Personnel Review, 1, 42-57. https://doi.org/10.1108/pr-07-2021-0535
- 31. Galati F., Bigliardi B. (2019). Redesigning the model of the initiation and evolution of inter-firm knowledge transfer in R&D relationships. Journal of Knowledge Management, 23(10), 2039-2066. https://doi.org/10.1108/jkm-05-2018-0326
- 32. Heeager L.T., Nielsen P.A. (2017). Intrafirm knowledge transfer of agile software practices: Barriers and their relations. Journal of Information Technology Case and Application Research, 19(4), 199-224. https://doi.org/10.1080/15228053.2017.1413873
|