| Анотація: | Методологія дослідження. Наукові результати, представлені в роботі, отримані за рахунок застосування таких загальнонаукових методів дослідження, як: абстрагування – при встановленні сутності поняття «чисте суспільне благо»; індукція та дедукція – при формуванні критеріїв ідентифікації економічних благ; групування – при створенні удосконаленої класифікації економічних благ; загального й особливого – при розмежуванні чистих та змішаних суспільних благ. Результати. Під час проведення дослідження отримано висновки відносно того, що традиційні уявлення, які сформувалися під впливом примітивного економізму, в центрі якого знаходиться ринок як самодостатня і незалежна сфера від функціонування інших складових суспільної організації, не можуть пояснити існування таких видів благ, якими має забезпечуватися суспільство незалежно від наявності платоспроможного попиту. Це вимагає від економічної науки поступового відходу від неокласичної парадигми досліджень. Виявлено, що більш ранні наукові розвідки у царині вивчення феномену суспільного блага не торкалися питання його сутності, а відштовхувалися лише від ознак, тому актуальною стає проблема виявлення глибинних взаємозв’язків, які визначають суспільне благо і доповнюють попередні трактування його природи. Визначено категорію «чисте суспільне благо» та показано причини його існування. Виокремлено критерії віднесення блага до класу товарів суспільного призначення та надано удосконалену класифікацію економічних благ. Розглянуто сутнісні відмінності між чистими та змішаними видами приватних та суспільних благ. Новизна. Надано авторське визначення категорії «чисте суспільне благо», в якому, на відміну від існуючих, актуалізуються безпосередні причини існування феномена суспільних благ. Виокремлено критерії класифікації економічних благ. Практична значущість. Встановлення сутності поняття «чисті суспільні блага», а також виокремлення додаткових критеріїв дозволяють створити більш точну класифікацію економічних благ з меншою часткою ймовірності неправильного віднесення блага до тієї чи іншої групи. Це слугує підґрунтям для проведення більш ефективної державної політики щодо функціонування суспільного сектора і напрямів його фінансування. |
| Література: | - 1. Buchanan, J.M. (1960). Fiscal Theory and Political Economy. Chapel Hill: The University of North Carolina. 200 p. https://doi.org/10.1017/s0770451800101988
- 2. Gravelle, H., & Rees, R. (1992). Microeconomics. Second Edition. Longman Group UK Limited. 738 p.
- 3. Cowen T., & Henderson, D.R. The Concise Encyclopedia of Economics. Public Goods (The Library of Economics and Liberty). Retrieved from http://www.econlib.org. - Screen title.
- 4. Dluhopolskyi, O.V. (2014). Patronatni, meritorni ta suspilni blaha: problemy rozmezhuvannia ta finansuvannia. Svit Finansiv, (1), 68-75.
- 5. Grynberg, R.S. (2015). Ekonomyka obshchestvennogo sektora (novaia teoriia). Moskva: INFRA-M, RIOR.
- 6. Rubinshteyn, A.Ya. (2010). K teorii rynkov «opekaemykh blag». Teoretycheskaia ekonomika: Nauchnye doklady Instituta ekonomiki RAN. (Vols 1-4). T.1. Moskva: Ekonomika.
- 7. Blauh, M. (2001). Ekonomichna teoriia v retrospektyvi. Kyiv: Osnovy.
- 8. Smit, A. (2001). Doslidzhennia pro pryrodu ta prychyny dobrobutu natsii. Kyiv: Port-Roya1.
- 9. Mill, J.S. (2004). Principles of Political Economy with applications to social philosophy. Cambridge: Hackett Publishing Company, Inc. Indianapolis. 2004. 350 p.
- 10. Pigou, A. (1920). The Economics of Welfare, London: Macmillan. 983 p.
- 11. Platon. (1968). Sobranye sochinenyi. (Vols. 1-3), T.1. Moskva: Mysl.
- 12. Aristotel. (1975). Sochineniia. (Vols. 1-4). T.1. Moskva: Mysl.
- 13. Musgrave, R.A. (1976). The Theory of Public Finance. N. Y. : McGraw-Hill. 384 p.
- 14. Musgrave, R.A. (1957). A Multiple Theory of Budget Determination. Finanz Archiv, New Series. (1), Pp. 33-43.
- 15. Powell, R. (2008). 10: Private goods, public goods and externalities. AQA AS Economics. 352 p.
- 16. Nicholson, W. (1995). Microeconomic Theory. Basic Principles and Extensions. Sixth Edition. The Dryden Press. 815 p.
- 17. Samuelson, P.A. (1954). The Pure Theory of Public Expenditure. The Review of Economics and Statistics. № 36. Pp. 387-389. https://doi.org/10.2307/1925895
- 18. Katz, M.L., & Rosen, H.S. (1998). Microeconomics. Third Edition. Irwin/McGraw-Hill. 613 p.
- 19. Hirshleifer, J., & Glazer, A. Price Theory and Applications. Fifth. Prentice-Hall International, Inc., 1992. 461 p.
- 20. Stihlits, Dzh. (1998). Ekonomika derzhavnoho sektora. Kyiv: Osnovy.
- 21. Buchanan, J.M. An Economic Theory of Clubs. Economica. 1960. № 32. P. 1-14.
- 22. Scotchmer, S. (2008). The New Palgrave Dictionary of Economics, Clubs, Second Edition. Retrieved from http://www.dictionaryofeconomics.com. - Screen title.
- 23. Ostrom, E. (1990). Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. New York: Cambridge University Press. 270 p. https://doi.org/10.1017/cbo9780511807763
|
Архів