Економічний вісник НГУ

 

ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №1 (85)
Рубрика:Економічна теорія
УДК:330.322
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/85.034
Мова статті:Українська
Сторінки:34-43
Заголовок:Зелений інтелектуальний капітал та його вплив на стійкість бізнес-моделей
Автор:Шульга О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. При виконанні дослідження було використано метод наукового абстрагування – для з’ясування сутності категорії «зелений інтелектуальний капітал»; метод узагальнення – для виокремлення етапів дослідження проблематики зеленого інтелектуального капіталу; метод аналізу й синтезу – при визначенні механізмів впливу зеленого інтелектуального капіталу на економічний розвиток суспільства через призму зеленого стратегічного наміру. Результати дослідження. У статті проаналізовано існуючі теоретичні підходи та виокремлено етапи дослідження феномену зеленого інтелектуального капіталу. З’ясовано, що трансформація уявлень про зелений інтелектуальний капітал відбувалася під впливом концепції цілей стійкого розвитку та практики вирішення нагальних екологічних проблем людства. На основі узагальнення існуючих у світовій економічній думці поглядів на сутність зеленого інтелектуального капіталу дано авторське визначення даної категорії як сукупності знань, навичок та технологій, необхідних для розробки та впровадження екологічно стійких бізнес моделей. Представлено структуру зеленого інтелектуального капіталу та показано його вплив на стійкість бізнес-моделей через призму зеленого стратегічного наміру. Надано практичні рекомендації щодо використання компаніями зеленого інтелектуального капіталу з метою підвищення стійкості своїх бізнес-моделей. Новизна. Дано авторське визначення категорії «зелений інтелектуальний капітал» як сукупності знань, навичок та технологій, необхідних для розробки та впровадження екологічно стійких бізнес моделей. Показано вплив зеленого інтелектуального капіталу на стійкість бізнес-моделей через призму зеленого стратегічного наміру. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності підприємств в процесі управління зеленим інтелектуальним капіталом та підвищення їх конкурентоспроможності та сталості розвитку. 
Ключові слова:Зелений інтелектуальний капітал, Зелені стратегічні наміри, Стійкість бізнес-моделей, Структура зеленого інтелектуального капіталу
Файл статті:EV20241_034-043.pdf
Література:
  • 1. United Nations. (2020). The Sustainable Development Goals Report 2020. New York, NY: United Nations.
  • 2. Israels Intellectual Capital Report (n.d.). Retrieved from https://innovationisrael.org.il/sites/default/files/The%20Intellectual%20Capital%20of%20the%20State%20of%20Israel.pdf.
  • 3. 3. Lin, C. YY., & Edvinsson, L. (2011). National Intellectual Capital: A Comparison of 40 Countries. New York: Springe. https://doi.org/10.1108/14691930810913140.
  • 4. Pylypenko Yu., V. Prokhorova, L.Halkiv, O.Koleshchuk, Yu. V. Dubiei (2022). Innovative intellectual capital in the system of factors of technical and technological development. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. №6. P. 181-186.
  • 5. Chen, Y.S. (2008). The positive effect of green intellectual capital on competitive advantages of firms. Journal of business ethics, 77(3), 271-286. https://doi.org/10.1007/s10551-006-9349-1
  • 6. Yavorska, O.H. (2020). Teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia intelektualnoho kapitalu zelenoho pidpryiemnytstva. Ekonomika ta derzhava, (12), 34-39 DOI: 10.32702/2306-6806.2020.12.34
  • 7. Delgado-Verde, M., Amores-Salvady, J., Martyn-de Castro, G., Navas-Lypez, J., E. (2014). Green intellectual capital and environmental product innovation: The mediating role of green social capital. Knowledge Management Research & Practice, 12(3), 261-275. https://doi.org/10.1057/kmrp.2014.1
  • 8. Sidik, M.H.J., Yadiati, W., Lee, H., Khalid, N. (2019). The dynamic association of energy, environmental management accounting and green intellectual capital with corporate environmental performance and competitive advantage. International Journal of Energy Economics and Policy, 9(5), 379-386. https://doi.org/10.32479/ijeep.8283
  • 9. Wang, C.H., Juo, W.J. (2021). An environmental policy of green intellectual capital: green innovation strategy for performance sustainability. Business Strategy and the Environment, 30(7), 3241-3254. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/bse.2800
  • 10. Ullah, S., Mehmood, T., Ahmad, T. (2022). Green intellectual capital and green HRM enabling organisations go green: Mediating role of green innovation. International Journal of Innovation Science (ahead-of-print). https://doi.org/10.1108/IJIS-12-2021-0222
  • 11. Yusliza, M., Yong, J., Tanveer, M., Ramayah, T., Faezah, J., Muhammad, Z. (2020). A structural model of the impact of green intellectual capital on sustainable performance. Journal of Cleaner Production, 249, 119334. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.119334.
  • 12. Dryhola, K.V., Khlivitska, A.V., & Vydai, D.V. (2021). Intelektualnyi kontent zelenoho zrostannia v umovakh staloho rozvytku. Ekonomichnyi prostir, (173), 59-64. https://doi.org/10.32782/2224-6282/173-14
  • 13. Richard, Florida. (2014). The Rise of the Creative Class. Basic Books; 1-st edition.
  • 14. United Nations Industrial Development Organization (UNIDO). (2013). Green Growth. United Nations
  • 15. Stahel, W.R. (2010). The performance economy. New York: Palgrave Macmillan. ISBN 9780230274907
  • 16. Benevene, P., Buonomo, I., Kong, E., Pansini, M., Farnese, M.,L. (2021). Management of Green Intellectual Capital: Evidence-Based Literature Review and Future Directions. Sustainability. 13, 8349. https://doi.org/10.3390/su13158349
  • 17. Asiaei, K., O'Connor, N., G., Barani, O., Joshi, M. (2023). Green intellectual capital and ambidextrous green innovation: The impact on environmental performance. Business Strategy and the Environment, 32(1), 369-386. https://doi.org/10.1002/bse.3136
  • 18. Oliynyk, N., Makarenko, S., & Yutkevych, A. (2019). Upravlinnia «zelenym» biznesom: mozhlyvosti dlia Ukrainy. Proceedings from MIIM ’19 Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Stratehiia biznesu: futurolohichni vyklyky». (pp. 362- 368). Kyiv: KNEU.
  • 19. Stuart, L., Hart, 1995: A Natural-Resource- Based View of the Firm. AMR, 20, 986-1014, https://doi.org/10.5465/amr.1995.9512280033
  • 20. Mariadoss, B., Johnson, J., Martin, K. (2014). Strategic intent and performance: The role of resource allocation decisions. Journal of Business Research, 67, 2393-2402. https://doi.org/10.1016/J.JBUSRES.2014.02.006.
  • 21. World Bank. (2023). The New Era of development. Annual report 2023. World Bank
  • 22. Broman, I., Robert, K. (2017). A framework for strategic sustainable development. J. Clean. Prod. 140, 17-31. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.10.121
  • 23. Shulha, O. (2023). Intelektualnyi kapital: sutnist ta napriamy vykorystannia., Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, (4). 28-34. https://doi.org/10.33271/ebdut/84.028
  • 24. Haanaes, K., Michael, D., Jurgens, J., Rangan, S. (2013). Making Sustainability Profitable. Harvard Business Review, 91, 110-115.
  • 25. Yong, J.,Y., Yusliza, M.,Y., Ramayah, T., Fawehinmi, O. (2019). Nexus between green intellectual capital and green human resource management. J. Clean. Prod. 215, 364-374. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.12.306
  • 26. Floyd, J., Zubevich, K. (2010). Linking foresight and sustainability: An integral approach. Futures. 42, 59-68. https://doi.org/10.1016/j.futures.2009.08.001
  • 27. Mouritsen, J. (2006). Problematising intellectual capital research: Ostensive versus performative IC. Account. Audit. Account. J. 19, 820-841. https://doi.org/10.1108/09513570610709881
Головна Архів Авторські права 2024 © Економічний вісник НГУ. Усі права захищені. Designed by JoomlArt.com. Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2014 © Українська локалізація Joomla! Україна.