| Анотація: | Методологія дослідження. Під час проведення дослідження використано методи наукової абстракції – при з’ясуванні сутності понять «управління», «інтелектуальний потенціал», «глобалізаційна трансформація»; структурно-функціональний – при виокремленні складових інтелектуального потенціалу; аналізу й синтезу – при виокремленні впливу глобалізації на інтелектуальний потенціал підприємств. Результати. Управління інтелектуальним потенціалом підприємств стає необхідністю в умовах стрімкого розвитку технологій, посилення конкуренції та глобалізаційних трансформацій у сучасному світі. Здатність підприємств ефективно використовувати та розвивати свій інтелектуальний потенціал визначає їх успішність та стійкість до змін. Враховуючи швидкі темпи технологічного прогресу та зміну вимог ринку, дослідження проблематики формування системи управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах глобальних трансформацій є актуальним і важливим кроком у розвитку стратегій успіху для сучасних підприємств. Глобалізація впливає на всі аспекти сучасного бізнесу, змінюючи підходи до управління, стратегічного планування та розвитку підприємств. В цьому контексті інтелектуальний потенціал підприємств стає ключовим ресурсом, яким потрібно ефективно управляти для забезпечення конкурентоспроможності та стійкості вітчизняних підприємств. Новизна. Інтелектуальний потенціал підприємства включає в себе знання, навички, досвід, творчі можливості та інші когнітивні людські ресурси, що мають важливе значення для досягнення стратегічних цілей. Управління інтелектуальним потенціалом передбачає впровадження стратегічних підходів щодо підбору, розвитку, мотивації та утримання персоналу, а також створення сприятливого організаційно-ергономічного середовища для творчої діяльності та розвитку інновацій. Практична значущість. Інтелектуальний потенціал підприємства в умовах глобалізації вимагає системного підходу до управління, акцентуючи увагу на стратегічному плануванні, розвитку людських ресурсів, інноваційному розвитку та забезпеченні конкурентоспроможності. Впровадження цих принципів дозволить підприємствам ефективно використовувати свій інтелектуальний потенціал для досягнення стратегічних цілей та успішної адаптації до глобальних викликів та можливостей. |
| Література: | - 1. Vovkanych, S.I. (2001). Dukhovno-intelektualnyi potentsial Ukrainy ta yii natsionalna ideia. Lviv: Vydavnytstvo LBA.
- 2. Dubnytskyi, V.I. (Ed). (2015). Hlobalna ekonomika. Dnipropetrovsk: UDKhTU.
- 3. Zavadskyi, Y.S., Osovska, T.V., & Yushkevych, O.O. (Eds.). (2006). Ekonomichnyi slovnyk. Kyiv: Kondor.
- 4. Kendiukhov, O.V. (2007). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm upravlinnia intelektualnym potentsialom pidpryiemstva. Doctor’s thesis.
- 5. Liakhovych, H.I. (2009). Shchodo suchasnoho rozuminnia sutnosti ta osoblyvostei derzhavnoho upravlinnia v derzhavi. Visnyk KhNUVS, 3(46), 129-136.
- 6. Moisenko, I.P. (2007). Problemy strukturnoho analizu intelektualnoho potentsialu pidpryiemstv. Aktualni problemy ekonomiky, №10. 165-166.
- 7. Desiatov, T.M., Kobernyk, O.M., Tevlin, B.L., & Chepurna, N.M. (2004). Nauka upravlinnia zahalnoosvitnim navchalnym zakladom. Kharkiv: «Osnova».
- 8. Nikolenko, Yu.V. (Ed.). (1998). Osnovy ekonomichnoi teorii. (Vols 1-2). Kyiv: Lybid, 1998.
- 9. Pererva, P.H. (2008). Ekonomika ta orhanizatsiia innovatsiynoi diialnosti. P.H. Pererva, S.A. Mekhovych, M.I. Pohorielov (Eds.). Kharkiv: NTU «KhPI».
- 10. Pererva, P.H., & Hliznutsa, M.Yu. (2015). Benchmarketynh yak metod otsiniuvannia intelektualnoho potentsialu rehioniv: Naukova stattia.
- 11. Porter, M. (1998). Stratehyia konkurentsyy: (Trans.). Kiev: Osnovy.
- 12. Reka, H.V. (2009). Intelektualnyi kapital ta intelektualnyi potentsial: kryterii rozmezhuvannia. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, Vol. 19.1. 228-232.
- 13. Sytnyk, Yu.S. (2012). Intelektualnyi potentsial yak faktor intelektualizatsii system menedzhmentu pidpryiemstva. Ekonomichnyi visnyk NTYY «KPI», 277-287.
- 14. Soloviov, V.M. (2007). Poniattia i sutnist pravovoho rehuliuvannia derzhavnoho upravlinnia v Ukraini. Universytetski naukovi zapysky, 3(23), 27-33.
- 15. Surmin, Yu. (2008). Terminolohichna systema derzhavnoho upravlinnia: sutnist i perspektyvy stanovlennia. Visnyk NADU, (4), 5-14.
- 16. Chobitok, V.I. (2020). Intelektualizatsiia upravlinnia kholistychnym rozvytkom pidpryiemstv: katehorialnyi sylohizm. Biznes Inform, (2), 463-472. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-2-463-472
- 17. Levitt T. The Globalization of Markets // Harvard Business Review. 1983. № 61, May-June, pp. 92-102. https://doi.org/10.1002/tie.5060250311
- 18. Pylypenko, H., Pylypenko, Yu., Prokhorova, V., Mnykh, O. & Dubiei ,Yu. (2021). Transition to a new paradigm of human capital development in the dynamic environment of the knowledge economy. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 6. Pp.142-148. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-6/170
- 19. Ratlend, P. (2002). Hlobalyzatsyia i pos tkommunyzm. Mezhdunarodnaia ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniia, (4), 15-18.
|
Архів