| Анотація: | Методологія дослідження. Дослідження базується на використанні системного аналізу, а також методів наукової абстракції (при розгляді сутності поняття «резильєнтність економічних систем»). За рахунок методу класифікацій структуровано рівні прояву резильєнтності. Метод загального й особливого дозволив визначити специфічні види стійкості підприємств. Результати. У статті проведено всебічний аналіз концептуальних підходів до розуміння резильєнтності економічних систем як ключового показника їхньої стійкості, гнучкості та здатності до адаптації в умовах глобальних викликів і високої невизначеності. Автори відзначають, що сучасна економічна наука дедалі більше розглядає резильєнтність не лише як здатність системи до відновлення після негативних впливів, а й як динамічний процес трансформації, що забезпечує збереження функціональності й розвиток у нових екзогенних умовах. У результаті дослідження виділено два основних підходи до трактування резильєнтності. Перший, інженерний (механістичний), орієнтований на швидке повернення системи до початкової точки рівноваги після шокових подій, де головним критерієм є здатність до реституції. Другий — адаптивний (еволюційний) підхід, який наголошує на ролі структурних змін, інновацій і гнучкості як відповідь на зовнішні стресори, що дозволяє системі не тільки відновлюватися, а й перебудовуватися у відповідності з новими викликами. Новизна. Автором статті обґрунтовано необхідність синтезу цих підходів у рамках інтегрованої моделі резильєнтності, де процес початкового відновлення балансу поєднується з подальшою адаптацією та інноваційним оновленням системи. Запропоновано авторське визначення резильєнтності, яке трактує її як багатоаспектну характеристику економічної системи, що проявляється на різних рівнях: мега (макросистема), мезо (організаційнорегіональний рівень), мікро (підсистеми та окремі підприємства) та індивідуальний (персонал і окремі агенти). У статті також структуруються рівні прояву резильєнтності, визначаються специфічні види стійкості, які їм відповідають, зокрема, національна, регіональна, організаційна та особистісна резильєнтність. Акцентовано увагу на принципах ефективного управління резильєнтністю, що базуються на проактивності, міждисциплінарності, системності та стратегічній гнучкості. Практична значущість. Отримані результати можуть стати методологічною основою для формування політик підвищення стійкості економічних систем, а також розробки адаптивних стратегій розвитку підприємств, регіонів і держав у посткризовий період, сприяючи посиленню їх конкурентоспроможності та стійкості до майбутніх викликів. |
| Література: | - 1. Klimek, P., Poledna, S., & Thurner, S. (2019). Quantifying economic resilience from input- output susceptibility to improve predictions of economic growth and recovery. Nature Communications, Vol. 10, no. 1. https://doi.org/10.1038/s41467-019-09357-w
- 2. Tsiotas, D. A 3D index for measuring eco- nomic resilience with application to the modern international and global financial crises. arXiv.org. Retrieved from https://arxiv.org/abs/2202.08564
- 3. Lugnet, J., Ericson, A., & Larsson, T. (2020). Design of Product-Service Systems: Toward An Updated Discourse. Systems, Vol. 8, no. 4, P. 45. https://doi.org/10.3390/systems8040045
- 4. Eichengreen, B., Park, D., & Shin, K. (2024). Economic resilience: Why some countries recover more robustly than others from shocks. Economic Modelling, Vol. 136, P. 106748. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2024.106748
- 5. Capoani, L., Fantinelli, M., & Giordano, L. (2025). The concept of resilience in economics: a comprehensive analysis and systematic review of economic literature. Continuity & Resilience Review. https://doi.org/10.1108/crr-11-2024-0045
- 6. Rimidis, M., & Butkus, M. (2025). From Adversity to Advantage: A Systematic Literature Review on Regional Economic Resilience. Urban Science, Vol. 9, no. 4, P. 118. https://doi.org/10.3390/urbansci9040118
- 7. Wang, X., & Li, M. (2022). Determinants of Regional Economic Resilience to Economic Crisis: Evidence from Chinese Economies. Sustainability, Vol. 14, no. 2, P. 809. https://doi.org/10.3390/su14020809
- 8. Martin, R. (2012). Regional economic resilience, hysteresis and recessionary shocks. Journal of economic geography, 12(1), 1-32. https://doi.org/10.1093/jeg/lbr019
- 9. He, P, Ng, TS, & Su, B. (2017). Energy-economic recovery resilience with input-output linear programming models. Energy Economics, 68, 177-191, https://doi.org/10.1016/j.eneco.2017.10.005
- 10. Khaustova, V.Y., & Reshetnyak, O.I. (2023). Resilience of Economy: Its Essence and Challenges for Ukraine. Business Inform, Vol. 7, no. 546, P. 30-41. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-7-30-41
- 11. Ligonenko, L., & Andriichuk, V. (2023). Resilience in the economic aspect: analysis of global trends and prospects for research. Strategy of Economic Development of Ukraine, No. 52, P. 16-37. https://doi.org/10.33111/sedu.2023.52.016.037
- 12. Leshchukh, I. (2024). Evoliutsiia teoretychnykh pidkhodiv do doslidzhennia sotsialno-ekonomichnoi rezylientnosti krainy ta rehioniv v umovakh nestabilnosti. Ekonomika ta suspilstvo, № 61. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-50
- 13. Prokhorova, V.V., Bezuhla, Yu.Ye., & Hrytsai, O.Yu. (2024). Protsesnyi pidkhid v upravlinni tsyfrovymy zminamy na pidpryiemstvakh v umovakh tsyrkuliarnoi ekonomiky. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 3(87), 131-140. DOI: https://doi.org/10.33271/ebdut/87.131
- 14. Prokhorova, V.V., & Chobitok, V. I. (2020). Potentsial yak stratehichnyi resurs zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv. Innovatsiini platformy upravlinnia ekonomichnymy protsesamy v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky. V.V. Prokhorova. (Ed.). (pp. 237-243). Kharkiv: Vydavnytstvo Ivanchenka I.S..
- 15. Prokhorova V.V., & Shkurenko, O.V. (2020). Konsolidatsiia resursnoho i intelektualnoho potentsialu innovatsiinoho spivrobitnytstva vidpovidno do stratehichno vyznachenykh umov ryzyk investuvan- nia. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, № 4, Tom 3, 61-72. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2020-284-4(3)-10
- 16. Prokhorova, V., Zalutska, Kh., & Maslak, T. (2021). Mekhanizm upravlinnia rozvytkom suchasnykh pidpryiemstv yak adaptatsiina perevaha yikh stratehichnoho funktsionuvannia. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Seriia Ekonomika, 11(22). DOI: https://doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-08
- 17. Prokhorova, V., Shkurenko, O., & Pikula, H. (2024). Vplyv hlobalizatsiinykh zmin na upravlinnia intelektualnym potentsialom pidpryiemstv. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka, Ser. Ekonomika, 18(36). DOI: https://doi.org/10.33296/2707-0654-18(36)-16
- 18. Hoian, I. «et al.» (2023). Sutnist fenomenu «rezylientnosti» ta osnovni pidkhody do yoho vyznachennia. Perspektyvy ta innovatsii nauky, 15(33). https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-15(33)-665-674
|
Архів