Економічний вісник НГУ

 

ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.4:339.96(477+430+438+437.6)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.050
Мова статті:Українська
Сторінки:50-59
Заголовок:Порівняльна оцінка мультиплікатора випуску видів економічної діяльності в України та окремих країн Європейського Союзу
Автор:Созанський Л. Й., ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження проведено з метою наукового обґрунтування особливостей формування мультиплікативного ефекту зміни кінцевого попиту на продукцію видів економічної діяльності України шляхом порівняння мультиплікатора випуску з відповідними показниками Німеччини, Польщі та Словаччини. Для досягнення поставленої мети розраховано загальний і внутрішній мультиплікатори випуску за оберненою матрицею Леонтьєва з використанням національних таблиць «витрати–випуск» ОЕСР для України, Німеччини, Польщі та Словаччини. На основі отриманих значень для кожного виду економічної діяльності визначено масштаб мультиплікативного витоку, зумовленого використанням імпортованої продукції проміжного споживання, як відносну різницю між загальним і внутрішнім мультиплікаторами випуску. Результати. Встановлено, що середня величина загального мультиплікатора випуску в економіці України становить 3,04 і перевищує відповідні значення Німеччини на 0,78, Польщі – на 0,57, Словаччини – на 0,42. Водночас середня величина внутрішнього мультиплікатора випуску становить 1,92, тоді як у Німеччині та Польщі – 1,71, а у Словаччині – 1,65. Це засвідчує, що високий загальний мультиплікатор випуску в українській економіці зумовлений не лише матеріаломісткістю внутрішнього виробництва, а й значною роллю імпортованої продукції проміжного споживання Новизна. Обґрунтовано, що високий загальний мультиплікатор випуску в Україні не є самодостатньою ознакою глибини внутрішніх виробничих зв’язків, оскільки за внутрішнім мультиплікатором випуску відмінність України від Німеччини, Польщі та Словаччини є значно меншою, а частка мультиплікативного витоку – істотною. Практична значущість. Одержані результати формують емпіричну базу для визначення видів економічної діяльності, у яких зміна кінцевого попиту може забезпечити найбільший приріст валового випуску, а також для обґрунтування напрямів повоєнної відбудови з урахуванням ролі імпортованої продукції проміжного споживання. 
Ключові слова:Мультиплікатор випуску, Аналіз «витрати–випуск», Обернена матриця Леонтьєва, Внутрішній мультиплікатор, Мультиплікативний витік, Імпортована продукція проміжного споживання, Міжгалузеві зв’язки, Структурна політика
Файл статті:EV20262_050-059.pdf
Література:
  • 1. Miller, R. E., & Blair, P. D. (2022). Input-output analysis: Foundations and extensions (3rd ed.). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108676212
  • 2. ten Raa, T. (2005). The economics of input-out-put analysis. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511610783
  • 3. Dietzenbacher, E. (2002). Interregional multipliers: Looking backward, looking forward. Regional Studies, 36(2), 125-136. https://doi.org/10.1080/00343400220121918
  • 4. Oosterhaven, J., & Stelder, D. (2002). Net multipliers avoid exaggerating impacts: With a bi-regional illustration for the Dutch transportation sector. Journal of Regional Science, 42(3), 533-543. https://doi.org/10.1111/1467-9787.00270
  • 5. Dietzenbacher, E., Los, B., Stehrer, R., Timmer, M., & de Vries, G. (2013). The construction of world input-output tables in the WIOD project. Economic Systems Research, 25(1), 71-98. https://doi.org/10.1080/09535314.2012.761180
  • 6. Timmer, M. P., Dietzenbacher, E., Los, B., Stehrer, R., & de Vries, G. J. (2015). An illustrated user guide to the World Input-Output Database: The case of global automotive production. Review of International Economics, 23(3), 575-605. https://doi.org/10.1111/roie.12178
  • 7. Yamano, N., & Webb, C. (2018). Future development of the Inter-Country Input-Output (ICIO) data-base for global value chain (GVC) and environmental analyses (OECD Science, Technology and Industry Working Papers No. 2018/05). OECD Publishing. https://doi.org:10.1111/jiec.12758
  • 8. Boratyński, J., Plich, M., & Przybyliński, M. (2010). Krótkookresowe efekty zmian cen energii w polskiej gospodarce [Short-term effects of energy price changes in the Polish economy]. Studia Prawno- Ekonomiczne, LXXXII, 187-207.
  • 9. Grodzicki, M. J., & Skrzypek, J. (2020). Cost-competitiveness and structural change in value chains - Vertically-integrated analysis of the European automotive sector. Structural Change and Economic Dynamics, 55, 276-287. https://doi.org/10.1016/j.strueco.2020.08.009
  • 10. State Statistics Service of Ukraine. (2018). Metodolohichni polozhennia z orhanizatsii derzhavnoho statystychnoho sposterezhennia «Tablytsia ‘vytraty- vypusk». Order No. 236 of November 1, 2018. Retrieved from https://www.ukr-stat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2018/236/mp_tvv.pdf
  • 11. Heiets, V. M. (2023). Formuvannia profiliu stratehichno vazhlyvykh vydiv promyslovoi diialnosti v Ukraini (pohliad na perspektyvu). Ekonomika Ukrainy, 9(742), 3-29. https://doi.org/10.15407/econo-myukr.2023.09.003
  • 12. OECD. (2025). Input-Output Tables [Data set]. Organisation for Economic Cooperation and Development. Retrieved from https://www.oecd.org/en/data/da-tasets/input-output-tables.html