| Випуски | Рубрики | Автори | Ключові слова |
Стаття
| Випуск: | 2026 №3 (95) |
| Рубрика: | Менеджмент |
| УДК: | 330.341.1:334.722(477) |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/95.222 |
| Мова статті: | Українська |
| Сторінки: | 222-231 |
| Заголовок: | Інноваційний потенціал України як ресурсна основа розвитку підприємства в стартап-екосистемі: детермінанти та перспективи |
| Автори: | Дідур С. В., Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Глазунова О. О., Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Гришко Н. Є., Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Солодков Д. Є., Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського |
| Анотація: | Методологія дослідження. Результати отримано за допомогою застосування системного підходу до аналізу стартап-екосистеми як сукупності взаємопов’язаних суб’єктів та ресурсів, у межах якої інноваційний потенціал України визначається як ресурсна база її функціонування та розвитку. Використано авторську методику, що передбачає нормування 13 первинних показників та їх агрегування у три компоненти інноваційного потенціалу: фінансоворесурсний, кадрово-науковий, цифровий, інфраструктурний, а також компонент реалізації інновацій. На їх основі розраховано інтегральний індекс рівня інноваційного потенціалу та інтегральний індекс його реалізації, розрив між ними (GAP), коефіцієнт інноваційної віддачі (IER) і коефіцієнт варіації компонентів (CV). Результати. Встановлено, що взаємозв’язок між інноваційним потенціалом України та його реалізацією у стартап-екосистемі має незбалансований характер. У 2020–2021 рр. інтегральний індекс інноваційного потенціалу перевищував індекс його реалізації, тоді як з 2022 р. спостерігається протилежна ситуація, за винятком 2024 р. Значення ІІП знизилося з 0,502 у 2021 р. до 0,030 у 2022 р., тоді як ІІР скоротився значно менше – з 0,383 до 0,310. Водночас коефіцієнт інноваційної віддачі зріс до 10,26 у 2022 р., а ресурсовіддача – до 4,71, що за формальними показниками може трактуватися як підвищення ефективності, але в контексті різкого скорочення ресурсної бази свідчить про її виснаження. Новизна. Запропоновано авторський підхід до оцінювання взаємозв’язку між інноваційним потенціалом України та його реалізацією у стартап-екосистемі, який, на відміну від рейтингових оцінок, забезпечує їх зіставлення на єдиній нормалізованій шкалі у часовій динаміці. Удосконалено діагностику інноваційної результативності шляхом одночасного використання інтегральних індексів потенціалу та реалізації, розриву GAP, коефіцієнта інноваційної віддачі IER і коефіцієнта структурної незбалансованості CV, що дозволяє розмежувати реальне підвищення ефективності та псевдоефективність, зумовлену скороченням ресурсної бази. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для моніторингу стану інноваційного потенціалу України, визначення пріоритетів державної інноваційної політики та формування заходів підтримки стартап-екосистеми. Запропонована система показників базується на відкритих статистичних даних, що забезпечує можливість її регулярного відтворення та щорічного оновлення. |
| Ключові слова: | Інноваційний потенціал України, Стартап-екосистема, Інноваційна діяльність, Реалізація інновацій, Ресурсне забезпечення інновацій |
| Файл статті: | EV20263_222-231.pdf |
| Література: |
|
Архів