Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №1 (69)
Рубрика:Маркетинг
УДК:339.138
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/69.187
Мова статті:Українська
Сторінки:187-196
Заголовок:Вплив атрибутів бренду на формування його цільового іміджу в нових ринкових і технологічних умовах
Автор:Яцентюк С. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: абстракції – при визначенні сутності категорії «імідж бренду» та актуальних ключових атрибутів бренду; стандартних методів маркетингових досліджень – при здійсненні діагностики впливу атрибутів бренду на процес створення цільового ринкового «іміджу бренду», який планується сформувати у цільової аудиторії спонсорами бренду, його власниками та менеджерами; методи критичного аналізу практики брендингу в аспекті організації і розвитку ключових атрибутів бренду в умовах перманентних змін; метод Gap аналізу розриву бренду на основі логічних ланцюгів атрибутів бренду. Результати. Доведено актуальність і важливість ключових атрибутів бренду в процесі реалізації цілей і завдань брендингу підприємства по формуванню необхідного йому цільового «іміджу бренду». Висновки зроблено на підставі аналізу практичної маркетингової діяльності підприємств з бренд-менеджменту, практики глобального брендингу в аспекті організації і розвитку ключових атрибутів бренду та їх сприйняття цільовою аудиторією в сучасних умовах перманентних змін, перебудові формату системи суспільних комунікацій, модернізації існуючих і появі нових споживчих трендів, швидкій динаміці і пертурбації запитів та вподобань нових поколінь стейкхолдерів брендів. Визначено сутність і значення основних складових стратегії брендингу, які реалізуються у практичному бренд-менеджменті при формуванні запланованого спонсорами бренду ринкового «позиціонування бренду» з метою досягнення цільового «іміджу бренду». Доведено, що «імідж бренду», або його ринкова «позиція», є відображеним результатом його сприйняття ринковими стейкхолдерами бренду, а, відповідно, потребує від спонсорів бренду організації постійного моніторингу ключових атрибутів бренду з точки зору його цільової аудиторії і швидкої адаптації власної практики реалізації стратегії брендингу. Новизна. Для формування ефективної системи швидкого реагування та адаптації стратегії брендингу до змін у сприйнятті ринковими стейкхолдерами бренду запропоновано застосувати метод управління «Gap - розривом бренду» як ефективного інструменту підтримки конкурентоспроможного бренд-менеджменту підприємства і як базового підходу щодо визначення реальних напрямів і показників прикладного моніторингу актуальності та відповідності ключових атрибутів бренду в процесі організації і реалізації цільового «іміджу бренду» на ринку. Практична значущість. Надано практичні рекомендації щодо організації системи постійного моніторингу ключових атрибутів бренду з точки зору його цільової аудиторії і швидкої адаптації власної практики реалізації стратегії брендингу. Наведено ключові кроки, необхідні для формування ефективної системи управління Gap - розривом бренду. 
Ключові слова:Бренд, Ключові атрибути бренду, Бренд - менеджмент підприємства, Брендинг, Цільова аудиторія бренду, Позиціонування бренду, Цільовий імідж бренду, «Gар - розрив бренду»
Файл статті:EV20201_187-196.pdf
Література:
  • 1. These are the top 10 brands in the world in 2019. Facebook isn't one of them. Retrieved from https://markets.businessinsider.com/news/stocks/inter- brand-top-10-brands-in-the-world-2019-10-
  • 1028610273#5-coca-cola-brand-value-63-4-million6
  • 2. Zoloti imena. Skilky koshtuyut desyat nay- dorozhchyx brendiv svitu. Retrieved from https://nv.ua/ukr/biz/markets/amazon-i-naydorozhchi- brendi-svitu-reyting-2020-roku-novini-biznesu-
  • 50068630.html
  • 3. Brand Finance Global 500 February 2016 Re- trieved from https://brandfinance.com/images/up- load/global_500_2016_website.pdf]
  • 4. It has never been easier to launch a new brand. / Retrieved from https://www.economist.com/busi- ness/2020/01/23/it-has-never-been-easier-to-launch-a- new-brand
  • 5. Christopher Wallace, 5 Key Strategies To Build Your Brand Online. Retrieved from https://searchengine- land.com/5-key-strategies-to-build-your-brand-online-39420
  • 6. Aaker, D. Sozdanie silnykh brendov [Creating strong brands] Retrieved from http://ru- docs.exdat.com/docs/index-28703.html .
  • 7. Traut, Dzh. & Rays, E. (2004). Pozitsion- irovanie. Bitva za uznavaemost. Seriya: Delovoy best- seller. Sankt-Peterburg: Piter.
  • 8. Uiller, A. (204). Individualnost brenda. Rukovodstvo po sozdaniyu, prodvizheniyu i podderzhke silnykh brendov. Moskva: Alpina Biznes Buks.
  • 9. Neumeier, Marty. (2011). The Brand Gap: How To Bridge The Distance Between Business Strategy And Design. New Riders; 5th edition 2011.
  • 10. Tkachev, O. (2009). Visual brend: Prityagivaya vzglyady potrebiteley. Moskva: Alpina Buks.
  • 11. Vdovychenko, Yu.V. (2018). Tsyfrovі tekhnologіi yak osnova ta rushіyna syla rozvytku suchasnoi globalnoi ekonomіky. [Digital technologies as the basis and driving force for the development of today's global economy] Ekonomіka ta derzhava, (1), 79-82.
  • 12. Yatsentyuk, S.V. (2013). Formuvannia identychnosti ta imidzhu brendu u protsesi yoho pozytsionuvannia. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomika, Issue 3, T.18, 163-166.
  • 13. Yatsentyuk, S.V. (2015). Stvorennya efek- tyvnoho pidxodu shhodo formuvannya ta rozvytku kapitalu brendu za dopomohoyu metodu upravlinnya «Gap - rozryvom brendu». Ekonomichnyj visnyk Natsion- alnoho Hirnychoho Universytetu, 4 (52), 153-160.
  • 14. Vazhnost brenda v epokhu tsifrovogo darv- inizma. Retrieved from https://adindex.ru/publica- tion/opinion/marketing/2012/03/19/87465.phtml
  • 15. Hafiz Muhammad Ali. Leading The Way: Seven Brands That Are Doing Digital Right. Retrieved from https://www.entrepreneur.com/article/317949
  • 16. Tsyfrova adzhenda Ukrayiny - 2020 («Tsyfrovyj poriadok dennyy» - 2020) Kontseptualni zasady (versiya 1.0) Torhovo-promyslova palata Ukrayiny Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty «tsyfrovizatsiyi» Ukrayiny do 2020 roku. Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
  • 17. Khalid Saleh, How Branding Influences Pur- chase Decisions [Infographic]. Retrieved from https://www.invespcro.com/blog/how-branding-influ- ences-purchase-decisions-infographic/
  • 18. Smert hihantiv: provalni proekty vid vidomykh brendiv [Death of Giants: Failure Pro- jects from Famous Brands] / Retrieved from https://navkolonas.com/archives/3811 [in Ukrainian]
  • 19. Harish Sharma. The Top 28 Digital Mar- keting Terms You Need to Know. Retrieved from https://www.lyfemarketing.com/blog/marketing-terms/
  • 20. Attribute. Definition of Attribute by Merriam-Webster. Retrieved from https://www.mer- riam-webster.com/dictionary/attribute
  • 21. Brian Solis. WTF!? What’s The Future Of Business: Changing The Way Businesses Cre- ate Experiences. Retrieved from https://www.bri- ansolis.com/2019/08/wtf-whats-the-future-of-business- changing-the-way-businesses-create-experiences/
  • 22. McDonald’s vidkryv druhyy restoran u formati «dosvid maybutnoho» v Ukrayini [McDonald's has opened a second restaurant in the “experience of the future” format in Ukraine] / Retrieved from https://rau.ua/novyni/novini-kom- panij/mcdonalds-opyt-budushhego/
  • 23. Gavryliuk, V. Diskauntery novogo pokoleniya: zachem «ATB-market» menyaet maga- ziny [Discounters of the new generation: why ATB market changes stores] / Retrieved from https://retailers.ua/news/menedjment/7854-diskaunteryi- novogo-pokoleniya-zachem-atb-market-menyaet-maga- zinyi---ekspertyi

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.