Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №2 (74)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:339.972
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/74.021
Мова статті:Українська
Сторінки:21-35
Заголовок:Конкурентоспроможність інтелектуальної екосистеми України: інституційно-регуляторний аспект
Автор:Нямещук Г. В., Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Анотація:Методологія дослідження. Результати дослідження отримано в ході застосування методів: наукової абстракції та експлікації – при визначенні дефініції «інтелектуальна екосистема», індукції, дедукції, аналізу і синтезу, структурно-функціонального, інституційного аналізу – для відслідковування закономірностей і динаміки розвитку інтелектуальної екосистеми України з позицій її конкурентоспроможності. Результати. Виявлено, що Україна значно поступається за конкурентними позиціями країнам-інтелектуальним лідерам (Ізраїль, Південна Корея, Тайвань, Швеція, Японія, Австрія, Німеччина, Данія, США, Фінляндія) та, на відміну від них, характеризується нечіткістю розподілу функцій управління ДіР між національними державними й іноземними замовниками. Встановлено, що тривалі інституційно-регуляторні перетворення у науковій сфері України у середньостроковій ретроспективі вплинули на розвиток інтелектуального ресурсу і потенціалу, формування інтелектуальної платформи дестабілізуючим чином. Визначено, що недофінансування діяльності національних інституцій – основних продуцентів науково-технічної продукції, ініціаторів заявок на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності, учасників проєктів міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, у надзвичайних умовах політичної ситуації в Україні пояснюється актуальністю соціальних та інфраструктурних програм транскордонної взаємодії. Об’єктивно оцінивши наведені вище факти, автор доходить висновку про незавершеність процесу формування інтелектуальної екосистеми України. Новизна. В ході дослідження дефініції «інтелектуальна екосистема» запропоновано її авторське визначення, сформовано бачення архітектури та компонентне наповнення у сучасних реаліях України. Виявлено, що на сьогодні домінантний вплив на конкурентоспроможність інтелектуальної екосистеми України мають особливості інституційно-регуляторного забезпечення сфери ДіР. Практична значущість. Виявлені в ході дослідження розбіжності у методичних підходах міжнародних та національних урядових інституцій щодо оцінки інтелектуальної екосистеми, диспропорції фінансування сфери ДіР в Україні, недосконалість механізмів програмної і грантової підтримки наукових установ можуть слугувати основою для удосконалення профільної державної політики. 
Ключові слова:Інтелектуальна екосистема, Інтелектуальна платформа, Інтелектуальний потенціал, ДіР, Міжнародна конкурентоспроможність, Україна, Інституційно-регуляторне забезпечення
Файл статті:EV20212_021-035.pdf
Література:
  • 1. Verkhovna Rada Ukrainy (2015). Zakon Ukrainy «Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist» № 848-VIII vid 26.11.2015 r. (redaktsiia vid 03.09.2020 r.) : Zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text.
  • 2. Verkhovna Rada Ukrainy (2018). Zakon Ukrainy «Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2019 rik» vid 23.11.2018 r. № 2629-VIII (redaktsiia vid 13.12.2019 r.). Zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19#Text.
  • 3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2014). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2013 rik. O.H. Osaulenko (Ed.). Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/10/sz_2013_uk.zip.
  • 4. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2019). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2018 rik. I.M. Zhuk (Ed.). Zhytomyr: TOV «Buk-Druk». Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf.
  • 5. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy (2008). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy 2007. O.H. Osaulenko (Ed.). Kyiv: Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/st_sc/st_sc2007_uk.zip.
  • 6. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy (2020). Derzhavnyi reiestr naukovykh obiektiv, shcho stanovliat natsionalne nadbannia. Retrieved from https://data.gov.ua/dataset/e1a0ac4b-e96d-4dbc-8e7e-b1c97bfec27e.
  • 7. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii (2015). Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi, naukovo-tekhnichnoi, innovatsiinoi diialnosti, transferu tekhnolohii za 2014 rik. Analitychna dovidka. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/stan-rozvitku-nauki-i-tekhniki-ta-rezultativnist.pdf.
  • 8. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii (2016). Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi, naukovo-tekhnichnoi, innovatsiinoi diialnosti, transferu tekhnolohii za 2015 rik. Analitychna dovidka. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2-3-ad-kmu-2015.pdf.
  • 9. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy ta informatsii (2017). Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi i naukovo-tekhnichnoi diialnosti za 2016 rik. Analitychna dovidka. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/na-sajt-mon-ad-kmu-11.07.17.pdf.
  • 10. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy ta informatsii (2018). Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi i naukovo-tekhnichnoi diialnosti za
  • 2017 rik. Analitychna dovidka. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/AD_NAUKA_2017.pdf.
  • 11. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy ta informatsii (2019). Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi i naukovo-tekhnichnoi diialnosti za
  • 2018 rik. Analitychna dovidka. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2019/07/12/kmu2018final.pdf.
  • 12. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy ta informatsii (2020). Naukova i naukovo-tekhnichna diialnist v Ukraini u 2019 rotsi. Naukovo-analitychna dopovid. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf.
  • 13. Brooking, A. (1997). Intellectual Capital, London, International Thomson Business Press. 204 p. Retrieved from https://archive.org/stream/intellectualcapi0000broo#page/n7/mode/2up.
  • 14. Eurostat (2020). Intramural R&D expenditure (GERD) by source of funds. Last update: 24-09-2020. Retrieved from https://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/submitViewTableAction.do.
  • 15. Gawer, A., & Cusumano, M.A. (2013). Industry Platforms and Ecosystem Innovation, J Prod Innov Manag 31. No. 3 (September 4). P. 417-433. Retrieved from https://dspace.mit.edu/bitstream/handle/1721.1/98590/Cusumano_Industry%20platforms.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
  • 16. Kelly, K. (1998). New Rules for the New Economy: 10 radical strategies for a connected world, New York, Penguin Books. 180 p. Retrieved from https://archive.org/stream/newrulesfornewec00kell_0#page/n195/mode/2up.
  • 17. Nelkin, D. (1984). Science as Intellectual Property: Who Controls research? New York: Macmillan Publishing Company. 146 p. Retrieved from https://archive.org/stream/scienceasintelle0000nelk#page/n3/mode/2up.
  • 18. Nyameshchuk, A.V. (2014). Rapporto delle tecnologie dell'informazione e della comunicazione nella realizzazione di 'economia in rete'. Italian Science Review. Issue 3(12). pp. 400-403. Retrieved from http://www.ias-journal.org/archive/2014/march/Nyameshchuk.pdf.
  • 19. Nyameshchuk, A.V., Boiko, V.O., Verkhoglyadova, N.I., Volska, O.M., & Hranovska, V.H. (2020). The Intellectual-Knowledge Imperative of the Global Economy in the 21st Century. Scientific approaches to modernizing the economic system: vector of development: collective monograph (Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment - SENSE). Lviv-Toruń: Liha-Pres. 352 p., pp. 212-232.
  • 20. Organization for economic Cooperation and Development (2020). Main Science and Technology Indicators, OECD.stat. Retrieved from https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=MSTI_PUB.
  • 21. Ritchhart, R. (2002). Intellectual Character: What it is, Why It Metters and How To Get it? San Francisco: Jossei-Bass. 340 p. Retrieved from https://archive.org/stream/intellectualchar0000ritc_g9v6#page/n7/mode/2up.
  • 22. Tiwana, A. (2014). Platform ecosystems: Aligning Architecture, Governance, and Strategy. Waltham, Morgan Kaufmannis an imprint of Elsevier.
  • 304 p. Retrieved from https://static1.squarespace.com/static/5ba7b499755be22c410b1cae/t/5d619cf14aa7270001322054/1566678272862/Platform+Ecosystems.pdf.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.