Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №1 (85)
Рубрика:
УДК:338.45
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/85.073
Мова статті:Українська
Сторінки:73-80
Заголовок:Соціологічний дискурс технологічного розвитку: глобальні виклики та українські реалії
Автори:Лазебник Л. Л., Державний податковий університет,
Рябініна Н. О., Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження стали такі наукові методи, як аналітичний – при узагальненні результатів наукових пошуків вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності, значення та факторів впливу на науково-технологічну активність в країні; абстрактно-логічний – при формулюванні гіпотези щодо взаємозв’язку соціальних відносин оподаткування та економічних результатів управління інноваційно-технологічним розвитком; економіко-статистичний – під час дослідження соціальних характеристик оподаткування в Україні. Результати. На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених підтверджено, що технології сприяють інноваціям, створюють робочі місця та сприяють довгостроковому економічному зростанню. Встановлено, що такі загальновизнані фактори впливу на науково-технологічну активність в країні, як промислова, грошово-кредитна та податкова політика, а також фінансове заохочення бізнесу до запровадження інновацій та передових технологій у поєднанні з організаційними змінами, потребують системного підходу до запровадження і доповнення додатковими регуляторами залежно від ситуації. Акцентовано увагу на необхідності розширення переліку факторів впливу на суспільні зміни, зокрема, за рахунок податкової соціології. Новизна. Встановлено, що сфера податкової соціології може доповнити традиційні уявлення про економічну модель поведінки, визначаючи фундаментальну динаміку, довгострокову здатність інвестувати в дослідження та технології. Практична значущість. Результати дослідження мають прикладний характер як такі, що на основі аналітики податкової статистики дозволяють спрогнозувати далекосяжні наслідки впливу податкової соціології на суспільно-економічні зміни взагалі, і науково-технологічний розвиток, зокрема. 
Ключові слова:Соціально-економічний розвиток, Технологічний розвиток, Фактори технологічного розвитку, Високотехнологічна індустрія, Науково-технологічна активність, Інновації, Інноваційний розвиток, Інтелектуальні ресурси, Оподаткування, Податкова політика, Податкова соціологія
Файл статті:EV20241_073-080.pdf
Література:
  • 1. Kontseptsiia naukovo-tekhnolohichnoho ta innovatsiynoho rozvytku Ukrainy, skhvalena Postanovoiu Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 13 lypnia 1999 roku № 916-XIV. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/916-14#Text
  • 2. Stratehiia ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku Ukrainy «Shliakhom yevropeyskoi intehratsii» na 2004-2015 roky, zatverdzhena ukazom Prezydenta Ukrainy 28 kvitnia 2004 roku № 493/2004 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493/2004#Text
  • 3. Kontseptsiia rozvytku natsionalnoi innovatsiynoi systemy, skhvalena rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.06.2009 r. № 680-r Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/680-2009-%D1%80#Text
  • 4. Stratehiia innovatsiynoho rozvytku Ukrainy na 2010-2020 roky v umovakh hlobalizatsiynykh vyklykiv», skhvalena Postanovoiu Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 21.10.2010 r.. № 2632-VI Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2632-VI#Text
  • 5. Kuzmenko, Yu. Premier-ministr Ukrainy Denys Shmyhal 14 hrudnia skazav, shcho kilka vidomstv spilno napratsovuiut Stratehiiu innovatsiynoho rozvytku derzhavy do 2030 roku. Retrieved from https://suspilne.media/639408-kabmin-pracue-nad-strategieu-innovacijnogo-rozvitku-ukraini-do-2030-roku-smigal/
  • 6. Christine Zhen-Wei Qiang. (2006). «Telecommunications and Economic Growth», Washington, D.C. : World Bank, unpublished paper.
  • 7. Taylor Reynolds. (2009). «The Role of Communication Infrastructure Investment in Economic Recovery», Working Party on Communication Infrastructures and Services Policy, OECD, March, 2009.
  • 8. Erik Brynjolfsson & Adam Saunders. (2009). Wired for Innovation, Cambridge, Massachusetts: MIT Press.
  • 9. Phusavat, K., Comepa, N., Sitko‐Lutek, A. And Ooi, K. (2011). «Interrelationships between intellectual capital and performance: Empirical examination», Industrial Management & Data Systems, Issue 111, (6), pp. 810-829. Retrieved from https://doi.org/10.1108/02635571111144928
  • 10. Amosha, O.I., & Salomatina, L.M. (2017). Innovatsiynyi rozvytok promyslovykh pidpryiemstv u rehionakh: problemy ta perspektyvy. Ekonomika Ukrainy, 3(664), 20-34.
  • 11. Kirdina, O.H. (2011). Obmezhennia ta oriientyry tekhniko-tekhnolohichnoho rozvytku Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Marketynh i menedzhment innovatsiy, (4), T.1, 179-184.
  • 12. Bazhal, Yu.M. & Dombrovska, A.O. (2023). Rezultatyvnist faktoriv ekonomichnoho zrostannia: produktyvnist ta innovatsii. Naukovi zapysky NaUKMA, Ekonomichni nauky, T.8, Issue (1), 3-9. Retrieved from https://doi.org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.3-9
  • 13. Bazhal, Yu.M. (2022). Innovatsiyna ekosystema yak chynnyk zabezpechennia prohresyvnykh strukturnykh zmin v ekonomitsi. Naukovi zapysky NaUKMA. Ekonomichni nauky, Issue 7, (1), 3-9. DOI: 10.18523/2519-4739.2022.7.1.3-9.
  • 14. Yehorov, I.Yu., Bazhal, Yu.M., Kindzerskyi, Yu.V., Sidenko, S.V., Boiko, O.M. «et al.» (2023). Otsinka innovatsiynoho rozvytku ta strukturni transformatsii v ekonomitsi Ukrainy. I.Yu. Yehorova & Yu.V. Kindzerskiy (Eds.). Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy». Kyiv: DU «Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy».
  • 15. Material z Vikipedii, vilnoi entsyklopedii «Fiscal sociology». Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Fiscal_sociology
  • 16. Schumpeter, J.A. (1918). Die Krise des Steuerstaates. In: Zeitfragen aus dem Gebiet der Soziologie (4). Graz/Leipzig.
  • 17. Staatssozialismus oder Staatskapitalismus. Schriften zur Finanzsoziologie, herausgegeben und mit einem Nachwort von Arno Bammé, München/Wien 2020, ISBN 978-3-89019-746-3.
  • 18. Martin, I.W., Mehrotra, A.K., & Prasad, M. (2009). The thunder of history: The origins and development of the new fiscal sociology. In The New Fiscal Sociology Taxation in Comparative and Historical Perspective (pp. 1-28). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511627071.002
  • 19. Shvabiy, K.I., & Savchenko, S.O. (2023). Ekonomichni interesy, opodatkuvannia ta spravedlyvist. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 4(74), 45-52. https://doi.org/10.33271/ebdut/84.045
  • 20, Bird, R.M. The Tax Kaleidoscope: Perspectives on Tax Reform in Canada. Retrieved from https://www.ctf.ca/ctfweb/Documents/PDF/2002ctj/2002ctj2_brooks.pdf
  • 21. Alberto Alesina & George-Marios Angeletos (2003). «Fairness and Redistribution: U.S. versus Europe» Working Paper 9502, National Bureau of Economic Research, Cambridge MA, February.
  • 22. Akcigit, Ufuk, Salomé, Baslandze, and Stefanie, Stantcheva. 2016. «Taxation and the International Mobility of Inventors». American Economic Review, 106 (10): 2930-81. Retrieved from DOI: 10.1257/aer.20150237
  • 23. Ofitsiinyi sait NBU. Makroekonomichni pokaznyky. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indicators#4
  • 24. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. Ekonomichna statystyka: Nauka, tekhnolohii ta innovatsii. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.