Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №2 (86)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.341:338.2
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/86.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-20
Заголовок:Цифрові детермінанти технологічного розвитку економіки
Автори:Уманців Ю. М., Державний торговельно-економічний університет,
Білявська Ю. В., Державний торговельно-економічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Загальнонауковий підхід покладено в основу аналізу передумов, тенденцій та закономірностей технологічного розвитку економіки. Діалектичний підхід дозволив сформувати загальні засади, чинники та умови цифрових технологічних змін в економіці. З метою проведення бібліометричного аналізу застосовувалися онлайн-платформа для моніторингу та аналізу міжнародних наукових досліджень з використанням інструментів візуалізації й сучасних метрик цитування, інструментарій для побудови та візуалізації бібліометричних мереж VOSviewer. Застосування програмного забезпечення дало можливість виявити основні зв’язки між наявними концепціями візуалізації даних та ідентифікувати нові й малодосліджені аспекти цифрових детермінант технологічного розвитку економіки. Результати. Досліджено зміни розвитку економіки від Індустрії 1.0 до цифрової екосистеми. Поява нових технологій свідчить про трансформацію економічних систем, а також про їхню роль як рушіїв суспільного поступу. Охарактеризовано ризики, що виникають унаслідок цифровізації економіки. Через невміле управління інформаційними потоками та даними найпоширенішою проблемою є кібератаки, що створюють загрози національній безпеці у секторі критичної інфраструктури. Визначено цифрові активатори технологічного розвитку з метою подолання ризиків, які виникають у процесі цифрової трансформації економіки. Представлені складові забезпечать розвиток цифрових екосистем і створять підґрунтя для дотримання правил цифрової безпеки в умовах технологічного розвитку. Новизна. Проведено бібліометричний огляд публікацій за ключовим словом «digital technology», що дозволило визначити наукові кластери, галузеві особливості цифрових технологій, а також стратегічні напрями цифровізації. Доведено, що бібліометричний аналіз виступає дієвим інструментом для проведення узагальненого дослідження опублікованих робіт за встановленим ключовим словом. Практична значущість. Цифрові технології кардинально модифікують сферу роздрібної торгівлі, рекламу та видавничу діяльність, управління та маркетинг, а також розширюють можливості для збору даних про зміни кон’юнктури ринку. Такий процес модернізації здійснює вплив не тільки на світову економіку, але й на новий етап індустріальної трансформації. Протягом останніх років майже кожна сфера економіки суттєво змінилася під впливом цифровізації. 
Ключові слова:Технологічний розвиток, Цифровізація, Технології, Цифрові активатори технологічного розвитку, Цифрова трансформація, Ризик, Цифрова екосистема, Кібербезпека
Файл статті:EV20242_009-020.pdf
Література:
  • 1. Tarasevych, V. (2021). Teoretychnyi vymir informatsiino-tsyfrovoi ekonomiky: osnovy i systema pervynnykh informatsiinykh fenomeniv. Ekonomika Ukrainy, (1), 3-23. doi.org/10.15407/economyukr.2021.06.021
  • 2. Yanenkova, I.H. (2023). Tsyfrova industrializatsiia yak chynnyk ekonomichnoi dynamiky. Ekonomichna teoriia, (3), 84-99. doi.org/10.15407/etet2023.03.084
  • 3. Hrytsenko, A.A., & Hrytsenko, O A. (2021). Institutionalization of the Digital Economy: Contradic- tions and Approaches to Settling the Differences. Economic Theory and Law, (1), 11-28. doi.10.31359/2411-5584-2021-44-1-11
  • 4. Hrytsenko, A. (2018). Tsyfrovyi rozvytok: struktura, kapitalizatsiia ta sotsializatsiia. Ekonomichna teoriia, (4), 5-20. doi.10.15407/etet2018.04.005
  • 5. Hubarieva, I.O., Buka, S.A., & Bielikova, N.V. (2023). Otsinka rivnia tsyfrovizatsii ekonomiky Ukrainy ta krain - chleniv YeS. Problemy ekonomiky, (4), 14-21. doi.org/10.32983/2222-0712-2023-4-14-21
  • 6. Taranych, A.V., Pelekhatskyi, D.O. (2024). Vykorystannia shtuchnoho intelektu v protsesakh stratehichnoho upravlinnia pidpryiemstvamy. Ekonomika Ukrainy, (1), 54-65. doi.org/10.15407/economyukr.2024.01.054
  • 7. Westerman, G., Bonnet, D., & McAfee, A. (2014). Leading digital: Turning technology into business transformation. Harvard Business Press. 292 p.
  • 8. Mariano E.B., Ferraz, D., de Oliveira Gobbo, S.C. (2021). The Human Development Index with Mul- tiple Data Envelopment Analysis Approaches: A Comparative Evaluation Using Social Network Analysis. Social Indicators Research, (157), 443-500. doi.org/10.1007/s11205-021-02660-4
  • 9. Remeikiene, R., Gaspareniene, L., Fedajev, A. & Vebraite, V. (2021). The role of ICT Development in Boosting Economic Growth in Transition Economies. Journal of International Studies, 14(4), 9-22. doi.10.14254/2071-8330.2022/14-4/1
  • 10. Sklyara, A., Kowalkowskia, C., Tronvollc, B., & Sörhammare, D. (2019). Organizing for digital servitization: A Service Ecosystem Perspective. Journal of Business Research, (104), 450-460. doi.10.1016/j.jbusres.2019.02.012
  • 11. Kolagar, M., Parida, V., & Sjodin, D. (2022). Ecosystem Transformation for Digital Servitiza- tion: A Systematic Review, Integrative Framework and Future Research Agenda. Journal of Business Research, (146), 176-200. doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.03.067
  • 12. Dwivedi, Y.K., Hughes, L., Kar, A.K., Baabdullah, A.M., Grover, P., Abbas, R., & Wade, M. (2022). Climate Change and COP26: Are Digital Tech- nologies and Information Management Part of the Problem or the Solution? An Editorial reflection and call to action. International Journal of Information Management, (63). doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2021.102456
  • 13. V.P. Vyshnevskyi, & S.I. Knizieva (Eds.) (2020). Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transformatsiinyi potentsial. Instytut ekonomiky promti NAN Ukrainy. Kyiv: Akademperiodyka.
  • 14. Marchenko, O.I., Shramkovska, A.H. (2020). Tsyfrova ekonomika yak seredovyshche proiavu konkurentnykh perevah Ukrainy. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomi- ka», T.7, (2), 31-39. doi.10.31339/2313-8114-2020-7(2)-31-39
  • 15. Kobets, V., Yatsenko, V., Mazur, A., & Zubrii, M. (2020). Data Analysis of Personalized Investment Decision Making Using Robo-Advisers. Science and innovation. Issue 16, (2), 87-100. doi.10.15407/scine16.02.080
  • 16. Novikova, N., Diachenko, O., & Holovnia, Yu. (2020). Global Trends of Digitalization: Potential of Ukraine. Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, (6), 4-15. doi.org/10.31617/visnik.knute.2020(134)01
  • 17. Vinnyk, O. (2020). Tsyfrovizatsiia v rakursi derzhavnoi ekonomiko-pravovoi polityky. Hospodarske pravo i protses, (8), 44-50. doi.org/10.32849/2663-5313/2020.8.10
  • 18. Umantsiv, Yu., & Babkova, Ye. (2021). Tsyfrovizatsiia ekonomiky u konteksti hlobalnykh tendentsii suspilnoho rozvytku. Heopolityka Ukrainy: istoriia ta suchasnist, (2), 102-113. doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).102-113
  • 19. Ferratstsi, K., Hokhar, K., Veirich, N. (2023). Konkurentsiia v novomu sviti pratsi. Yak radykalana adaptyvnist vyrizniaie naikrashchykh. (K. Korniienko, Trans.). Kyiv: Laboratoriia.
  • 20. Osiyevskyy, O., Shevchenko, L., Marchenko, O., Umantsiv, Y. (2022). Hybrid Firm: The Future of Organizing for Industry 4.0. Rutgers Busi- ness Review, Issue 7, (3), 289-308.
  • 21. Shestack, Y., Biliavska, Y., Osetskyi, V., Mykytenko, N., Umantsiv, Y. (2023). Devising a Comprehensive Method to Manage Digital Competencies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Issue 13, (3), 86-97. doi.10.15587/1729-4061.2023.281933
  • 22. Osiyevskyy O., Umantsiv Y., Biliavska Y. (2023). Digital Ecosystem: A Mechanism of Economic Organization of Enterprises of the Future. Rutgers Business Review, Issue 8, (2), 175-194.
  • 23. Yansiti, M., & Lakhani, K. (2021). Konkurentsiia za doby shtuchnoho intelektu. (Yu. Hryhorenko, Tans.). Kyiv: Fors Ukraina.
  • 24. Vyshnevskyi (Ed.). (2018). Smart-promyslovist v epokhu tsyfrovoi ekonomiky: perspektyvy, napriamy i mekhanizmy rozvytku. Kyiv. Instytut ekonomiky promyslovosti NAN Ukrainy.
  • 25. Novak, M., Ermakov, O., Demianyshyna, O., & Revytska, A. (2020). Digitalization As A Vector Of Technological Changes Of Ukraine In 2020. International Journal of Scientific & Technology Research, Vol. 9, Issue 1, 3429-3434.
  • 26. Panchenko, M. (2023). Tsyfrova transformatsiia yak napriam pisliavoiennoho vidnovlennia ta realizatsii innovatsiino-investytsiinoho potentsialu Ukrainy. Ekonomika ta suspilstvo, (51). Retrieved from: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article /view/2452/2371. doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-4
  • 27. Jonek-Kowalska, I. (2023). Innovation in the Economies of Central and Eastern Europe - Long-Term Benchmarking. Journal of International Studies, Issue 16,. (4), 27-38. doi.10.14254/2071-8330.2023/16-4/2

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.