Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №3 (87)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:004.056; 005.8; 519.8
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/87.034
Мова статті:Українська
Сторінки:34-43
Заголовок:Зрілість системи кібербезпеки країни в умовах війни: тенденції оцінювання
Автори:Доценко Т. В., Сумський державний університет,
Кузьменко М. В., Сумський державний університет
Анотація:Методологія дослідження. Під час дослідження використано такі методи, як: індуктивний підхід – при формулюванні сутності поняття зрілості системи кібербезпеки країни у військових умовах; дедуктивним методом виведено поняття оцінювання зрілості системи кібербезпеки країни під час військових дій; шляхом контент-аналізу виділено ключові елементи оцінки зрілості національної системи кібербезпеки в умовах війни; на основі застосування стратегічного аналізу визначено основні вектори оцінювання досліджуваної проблеми, виокремити новітні підходи оцінки національної системи кібербезпеки. Результати. Визначено останні тенденції оцінювання зрілості системи кібербезпеки країни, враховуючи аспект військових умов: проаналізовано існуючу нормативно-правову законодавчу базу міжнародного та національного рівнів; сформульовано поняття зрілості та оцінювання зрілості системи кібербезпеки країни під час військових дій. У роботі окреслено ключові елементи оцінки зрілості національної системи кібербезпеки в умовах проведення воєнних операцій: адаптивність, суміжність, готовність, партнерство, кіберрезерви, вразливості та загрози, навчання. Визначено основні вектори оцінювання: оцінка кіберзагроз, кібератак, захисту інфраструктури, взаємодії суб’єктів кібербезпеки, рівня підготовки кадрів; виокремлено новітні підходи оцінки системи. Сформовано схему майбутніх ключових викликів, тенденцій, рекомендацій щодо оцінки зрілості національної системи кібербезпеки в умовах війни. Новизна. Під час дослідження особливостей оцінювання зрілості системи кібербезпеки країни ідентифіковано ключові елементи, вектори, підходи, методики до оцінки системи кіберзахисту. Виявлено слабкі місця та вразливості, визначено наявний прогрес у розвитку кіберзахисту системи, продемонстровано необхідні активності для посилення ефективності національної безпеки в умовах війни. Практична значущість. Узагальнено досвід попередніх надбань щодо функціонування систем кібербезпеки, виявлено найефективніші практики та методики кіберстійкості, запропоновано рекомендації щодо оцінки зрілості національної системи кібербезпеки в умовах війни, що дозволить оптимізувати наявні та потенційні ресурси, а також допоможе сформувати передумови для подальшої побудови новітньої моделі оцінки кіберзахисту. 
Ключові слова:Кібербезпека, Зрілість системи, Методики оцінювання, Моделювання кіберзахисту, Кіберризики, Кібервразливості
Файл статті:EV20243_034-043.pdf
Література:
  • 1. Aljohani, T.M. (2024). Cyberattacks on Energy Infrastructures as Modern War Weapons-Part II: Gaps, Standardization, and Mitigation. IEEE Technology and Society Magazine, 43(2), 70-77. https://doi.org/10.1109/MTS.2024.3395697
  • 2. Carlo, A., & Obergfaell, K. (2024). Cyber attacks on critical infrastructures and satellite communications. International Journal of Critical Infrastructure Protection, 46, 100701. https://doi.org/10.1016/j.ijcip.2024.100701
  • 3. Cremer, F., Sheehan, B., Mullins, M., Fortmann, M., Ryan, B.J., & Materne, S. (2024). On the insurability of cyber warfare: An investigation into the German cyber insurance market. Computers & Security, 142, 103886. https://doi.org/10.1016/j.cose.2024.103886
  • 4. Crotty, J., & Daniel, E. (2022). Cyber threat: its origins and consequence and the use of qualitative and quantitative methods in cyber risk assessment. Applied Computing and Informatics, (ahead-of-print). https://doi.org/10.1108/ACI-07-2022-0178.
  • 5. Directive (EU) 2022/2555 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on measures for a high common level of cybersecurity across the Union. (2022). European Union. http://data.europa.eu/eli/dir/2022/2555/2022-12-27
  • 6. Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing Council Directive 2008/114/EC. (2022). European Union. http://data.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj
  • 7. Dotsenko, T., Dvořák, M., Lyeonov, S., & Kovács, A. (2023). Socially relevant factors of organizational mortality of enterprises: context of corporate sustainability in European countries. Economics and Sociology, 16(1), 284-299. DOI:10.14254/2071- 789X.2023/16-1/18.
  • 8. Folino, F., Folino, G., Pisani, F.S., Pontieri, L., & Sabatino, P. (2024). Efficiently approaching vertical federated learning by combining data reduction and conditional computation techniques. Journal of Big Data, 11(1), 77. https://doi.org/10.1186/s40537-024-00933-6
  • 9. Hameed, K., Naha, R., & Hameed, F. (2024). Digital transformation for sustainable health and well-being: a review and future research directions. Discover Sustainability, 5(1), 104. https://doi.org/10.1007/s43621-024-00273-8
  • 10. Hansen, F.S. (2024). The Russian approach to peacekeeping. International Affairs, 100(3), 1023-1042. https://doi.org/10.1093/ia/iiae072
  • 11. INFORMATION SECURITY CONTROLS. (2022). In ISO/IEC 27001:2022 (S. 28-36). IT Governance Publishing. https://doi.org/10.2307/j.ctv30qq13d.8
  • 12. ISO 27002. (2023). In ISO 27001/ISO 27002 (S. 71-76). IT Governance Publishing. https://doi.org/10.2307/jj.9039966.9
  • 13. Jenkins, J., Roy, K. (2024). Exploring deep convolutional generative adversarial networks (DCGAN) in biometric systems: a survey study. Discov Artif Intell 4, 42. https://doi.org/10.1007/s44163-024-00138-z.
  • 14. Kjell Hausken. (2024). Fifty Years of Operations Research in Defense. European Journal of Operational Research, 318, Issue 2, 355-368. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2023.12.023.
  • 15. Krawczyk, D., Babenko, V., Yemchuk, L., Lienkov, S., Dzhulii, V., Dzhulii, L., & Muliar, I. (2024). Analysis of Information Security Under the Conditions of Hybrid War in Ukraine: Social Aspects. Management Systems in Production Engineering, 32(2), 235-243. https://doi.org/10.2478/mspe-2024-0023
  • 16. Lyeonov, S., Kuzmenko, O., Yarovenko, H., & Dotsenko, T. (2019). The Innovative Approach to Increasing Cybersecurity of Transactions Through Counteraction to Money Laundering. Marketing and Management of Innovations, 3, 308-326. http://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-24.
  • 17. Mario Angelelli, Serena Arima, Christian Catalano, Enrico Ciavolino. (2024). A robust statistical framework for cyber-vulnerability prioritisation under partial information in threat intelligence. Expert Systems with Applications, 255 B. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2024.124572.
  • 18. Rasim Alguliyev, Ramiz Aliguliyev, Lyudmila Sukhostat (2024). An approach for assessing the functional vulnerabilities criticality of CPS components. Cyber Security and Applications, Volume 3. https://doi.org/10.1016/j.csa.2024.100058.
  • 19. Rocco, B., Moschovas, M.C., Saikali, S. et al. (2024). Insights from telesurgery expert conference on recent clinical experience and current status of remote surgery. J Robotic Surg, 18, 240. https://doi.org/10.1007/s11701-024-01984-w.
  • 20. Sharma, M. (2024). The World War III and the emerging role of AI based expert systems in cyber defense. In The Emerging Role of AI-Based Expert Systems in Cyber Defense and Security.
  • 21. Sigetová, K., Užíková, L., Dotsenko, T., & Boyko, A. (2022). Recent trends in the financial crime of the world. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5(46), 258-270. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3897.
  • 22. Schmüser, J., Sri Ramulu, H., Wöhler, N., Stransky, C., Bensmann, F., Dimitrov, D., Schellhammer, S., Wermke, D., Dietze, S., Acar, Y., & Fahl, S. (2024). Analyzing Security and Privacy Advice During the 2022 Russian Invasion of Ukraine on Twitter. Proceedings from: The CHI Conference on Human Factors in Computing Systems. (pp. 1-16). https://doi.org/10.1145/3613904.3642826
  • 23. The EU's Cybersecurity Strategy for the Digital Decade. (2020). European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A52020JC0018
  • 24. Vasylieva, T., Gavurova, B., Dotsenko, T., Bilan, S., Strzelec, M., & Khouri, S. (2023). The Behavioral and Social Dimension of the Public Health System of European Countries: Descriptive, Canonical, and Factor Analysis. Int. J. Environ. Res. Public Health, 20, 4419. https://doi.org/10.3390/ijerph20054419.
  • 25. Xie, J. (2024). Application Study on the Reinforcement Learning Strategies in the Network Awareness Risk Perception and Prevention. Int J Comput Intell Syst, 17 , 112. https://doi.org/10.1007/s44196-024-00492-x.
  • 26. Konventsiia pro kiberzlochynnist, Konventsiia Rady Yevropy (2005). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575#Text
  • 27. Zakon Ukrainy Pro Derzhavnu sluzhbu spetsialnoho zviazku ta zakhystu informatsii Ukrainy №. 3475-IV, 2024. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3475-15#Text
  • 28. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro zatverdzhennia Zahalnykh vymoh do kiberzakhystu obiektiv krytychnoi infrastruktury №. 518, 2022. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-#Text
  • 29. Postanova Natsionalnoho banku Ukrainy Pro zatverdzhennia Polozhennia pro orhanizatsiiu kiberzakhystu v bankivskii systemi Ukrainy ta vnesennia zmin do Polozhennia pro vyznachennia obiektiv krytychnoi infrastruktury v bankivskii systemi Ukrainy №. 178, 2022. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0178500-22#Text
  • 30. Zakon Ukrainy Pro osnovni zasady zabezpechennia kiberbezpeky Ukrainy №. 2163-VIII, 2024. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text
  • 31. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 14 travnia 2021 roku «Pro Stratehiiu kiberbezpeky Ukrainy» №r. 447/2021 2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447/2021#Text

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.