Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Економічна теорія
УДК:332.1:711.4:316.334.56
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-18
Заголовок:Потенціал агломерацій в умовах трансформації моделі просторового розвитку: переосмислення крізь призму сучасних теоретико-концептуальних підходів
Автор:Лещух І. В., ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України»
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є міждисциплінарний підхід, що інтегрує положення нової економічної географії, ендогенної теорії економічного зростання, інституціонального аналізу, теорій глобальних міст і креативної урбаністики. Використано методи системного аналізу, порівняльного теоретичного узагальнення, інтерпретації міждисциплінарних концепцій та критичного осмислення їх застосовності в умовах сучасної просторової трансформації. Результати. У статті здійснено теоретико-концептуальне переосмислення потенціалу агломерацій в умовах трансформації моделі просторового розвитку. Встановлено, що агломерації трансформуються із просторово-економічних вузлів у складні інноваційноінституційні екосистеми, здатні акумулювати знання, інновації, людський капітал та формувати стійкі міжтериторіальні зв’язки. Визначено основні чинники, що впливають на стійкість агломерацій у періоди структурних зрушень і глобальних викликів. Обґрунтовано, що потенціал агломерацій визначається не лише масштабами економічної активності, а й якістю інституційного середовища, соціальної взаємодії, рівнем довіри, відкритості інноваціям та здатністю до адаптивного управління в умовах глобальних викликів. Новизна роботи полягає в системному переосмисленні агломераційних процесів через призму глобалізаційних, технологічних і соціокультурних трендів із урахуванням специфіки просторової нестабільності, особливо в контексті відновлення країн із посткризовою економікою. Акцентовано увагу на необхідності переорієнтації просторової політики на забезпечення інклюзивного зростання, інтеграції локальних інноваційних середовищ та формування стійких екосистем розвитку. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості використання сформульованих висновків і концептуальних положень для розроблення стратегій інтегрованого розвитку агломерацій України в процесі післявоєнного відновлення економіки, з орієнтацією на зміцнення їхнього інноваційного, соціального та інституційного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності регіональних економік і посилення міжтериторіальної взаємодії. 
Ключові слова:Агломерація, Просторовий розвиток, Людський капітал, Стійкість, Глобалізація, Креативна економіка, Урбанізація, Модель просторового розвитку, Економіка регіону, Теоретико-концептуальні підходи
Файл статті:EV20252_009-018.pdf
Література:
  • 1. European Commission. (1999). European Spa- tial Development Perspective: Towards balanced and sustainable development of the territory of the European Union. https://territorialagenda.eu/wp-content/uploads/ESDP.pdf
  • 2. Rodríguez-Pose, A. (2018). The revenge of the places that don’t matter (and what to do about it). Cam- bridge Journal of Regions, Economy and Society, 11(1), 189-209. https://doi.org/10.1093/cjres/rsx024
  • 3. Doroshchuk, O. M. (2017). Poniattia «miska ah-lomeratsiia»: rozvytok uiavlen i suchasne rozuminnia. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universyte- tu, Ser. : Heohrafichni nauky, Issue 6, 52-58.
  • 4. Pidhrushnyi, H., Marushynets, A., & Ishchen- ko, Yu. (2021). Kyivskyi metropolisnyi rehion: problemy formuvannia, sklad i mezhi. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, (4). 47-56. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.04.047
  • 5. Melnyk, I.M. (Ed.). (2025). Instytutsiini problemy ta vyklyky funktsionuvannia ahlomeratsii v Ukraini: elektron. naukova dopovid. DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy». Lviv. Retrieved fromhttp://ird.gov.ua/irdp/p20250031.pdf
  • 6. Melnyk, M., & Leschukh, I. (2024). The role of agglomerations in ensuring integrated spatial devel- opment. Inclusive Economy, 4(06), 27-35. https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.6-4
  • 7. Leschukh, I. (2025). Rozvytok velykykh mist yak stratehichnyi imperatyv inhibuvannia mihratsiinykh vtrat. Yevropeiskyi naukovyi zhurnal ekonomichnykh ta finansovykh innovatsii, 1(15), 228-243. http://doi.org/10.32750/2025-0120.
  • 8. Ahlomeratsii: mizhnarodnyi dosvid, tendentsii, vysnovky dlia Ukrainy: analitychna zapyska. (2018). Retrieved from https://www.csi.org.ua/wp- content/uploads/2018/02/AGLOMERATSIYI-Final.pdf
  • 9. Kononenko, O., & Hnatiuk, O. (2024). Metody urbanistychnykh doslidzhen. Kyiv: Vydavets Kravchenko Ya.O.
  • 10. Melnyk, M.I. (Ed.). (2016). Metropoliini funktsii velykykh mist Ukrainy: potentsial rozvytku ta perspektyvy realizatsii. DU «In-stytut rehionalnykh doslidzhen im. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy». Lviv. Retrieved from https://ird.gov.ua/irdp/p201603011f.pdf
  • 11. Doxiadis Associates. (2025). Ecumenopolis: The inevitable city of the future. Konstantinos Doxiadis Foundation. Retrieved from https://www.doxiadis.org/Downloads/City%20of%20the %20Future.pdf
  • 12. Storonyanska, I. (Ed.). (2022). Smart- spetsializatsiia rehioniv Ukrai-ny: metodolohiia ta prah- matyka realizatsii. DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy». Lviv. https://ird.gov.ua/irdp/p20220006.pdfDolishniy
  • 13. Stepanenko, S.V. (Ed.). (2010). Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky. Kyiv: KNEU.
  • 14. Dzhaman, M.O. (2014). Teoriia ekonomiky rehioniv. Kyiv: Tsentr uchbjvoi literatury. https://textbook.com.ua/rps/1473452913Theory
  • 15. Zvarych, I., Dmytryshyn, L., & Zvarych, O. (2023). Rol mizhnarodnykh torhovo-ekonomichnykh vidnosyn u formuvanni potentsialu rozvytku rehionu: teoretyko-prykladnyi aspekt. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (3), 91-102. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-318-3-13.
  • 16. Pavlova, O., Pavlov, K., & Kudenchuk, A. (2021). Teoretychni aspekty doslidzhennia poniattia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehionu. Ekonomichnyi chasopys Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, T.1, (25). 6-15. DOI: https://doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-6-15
  • 17. Lysiak, N.M. (2021). Teoretyko- metodolohichni zasady intehrovanoho rozvytku urbanizovanykh system. Doctor’s thethis. Lviv: Natssonalnyi universytet «Lvivska. politekhnika», DU «In-t rehion. doslidzh. imeni M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy». https://ird.gov.ua/irdd/d20210930_a805_LysyakNMc.pd
  • 18. Storper, M. (2010). Why does a city grow? Specialization, human capital, or institutions?. Urban Studies, 47(10), 2027-2050. https://doi.org/10.1177/0042098009359957
  • 19. Storper, M. (2013). Keys to the city: How economics, institutions, social interaction, and politics shape development. Princeton: Princeton University Press. https://dokumen.pub/keys-to-the-city-how-economics-institutions-social-interaction-and-politics-shape-development-9781400846269.html
  • 20. Dronova, O. L. (2014). Heourbanistyka. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi univer- sytet».
  • 21. Little, D. (2013). The global city: Saskia Sas- sen. Understanding Society. Retrieved from https://understandingsociety.blogspot.com/2013/09/the-global-city-saskia-sassen.html
  • 22. Sassen, S. (2001). The Global City: New York, London, Tokyo. Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/2152688
  • 23. Prostir Media. (n.d.). Postcolonial criticism and urban theory. https://www.prostranstvo.media/uk/postkolonialna-krytyka-ta-urbanistychna-teoriya-pereklad/
  • 24. Serhienko, L. V. (2022). State policy of ensur- ing the security of urbanized territories (Monograph). Zhytomyr: Buk-Druk Publishing House.
  • 25. Moretti, E. (2012). The New Geography of Jobs. Boston: Houghton Mifflin Harcourt. https://journal.c2er.org/2012/11/the-new-geography-of-jobs-enrico-moretti/
  • 26. O'Toole, K. (2013). Enrico Moretti: The Geography of Jobs. Stanford Graduate School of Business. http://stanford.io/1DcuPoB

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.