Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Маркетинг
УДК:330.3:378
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.068
Мова статті:Англійська
Сторінки:68-78
Заголовок:Тенденції цифровізації в українській вищій освіті: потреби та вподобання зацікавлених сторін
Автори:Пілова К. П., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Куваєва Т. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Пілова Д. П., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Череп А. Ю., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: стратифікованої вибірки – при визначенні вподобань, досвіду та очікувань студентів щодо інтеграції цифрових інструментів в освіту, а також якість і формати цифрових навчальних матеріалів; збору даних – з метою вивчення ключових аспектів цифровізації вищої освіти; case-study – для визначення найкращих практик та стратегій, які використовують ЗВО для підвищення якості та доступності освіти; аналізу даних – для узагальнення вподобань і потреб студентів і викладачів ЗВО при впровадженні цифрових інструментів в освіту. Результати. Проведено опитування викладачів та студентів серед більш ніж 50% від загальної кількості ЗВО України щодо цифровізації освітнього контенту та загальних трендів в сучасній вищій освіті. Встановлено адаптивність студентів та викладачів ЗВО України до сучасних умов функціонування та цифровізації вищої освіти з необхідністю (на рівні більш ніж 90%) постійного удосконалення дисциплін, що викладаються. Визначено необхідність адаптації навчальних програм, а також посиленій співпраці з європейськими університетами як в освітній, так і в науковій діяльності для створення сучасного контенту, який відповідатиме потребам студентів та ринку праці та їх конкурентоспроможності в сучасних умовах глобалізації. Новизна. Результати дослідження зазначають необхідність вдосконалення цифрових освітніх технологій і контенту університетами України, їх активного залучення до нових форматів навчання та інтеграції міжнародного досвіду зі створенням спільних освітніх ініціатив з іноземними партнерами та розширенням можливостей для інтернаціоналізації вищої освіти. Практична значущість. Визначені стратегічні шляхи розвитку української системи вищої освіти, які полягають в інтеграції освітнього контенту в Європейській освітній простір шляхом створення спільних освітніх програм та наукових проєктів, які забезпечать обмін досвідом та підвищать конкурентоспроможність ЗВО України та випускників на глобальному ринку праці. 
Ключові слова:Економічний розвиток, Конкурентоспроможність, Ринок праці. цифровізація освіти, Вища освіта, Освітній контент, Інтернаціоналізація
Файл статті:EV20252_068-078.pdf
Література:
  • 1. Revenko, D., Romanenkov, Y., Polozova, T., Lebedchenko, V., & Molchanova, K. (2024). The impact of digitalization on the economic growth of the European Union: an empirical study. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13), (129), 46-56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.304256
  • 2. Eda, Kaya, and Yusuf, Karakuş (2024). Digitalization in Human Resources Management: A Conceptual Study on Hotel Organizations Journal of tourism research institute, 5(1), 43-53.
  • 3. Gargi, Malhotra and Mridula, Mishra (2023). A Study on the Impact of Digitalization on SME Growth. In book: Drivers of SME Growth and Sustainability in Emerging Markets. DOI: 10.4018/979-8-3693-0111-1.ch007
  • 4. Zikri Habibi, Djunaidi, and Nikmah, Dalimunthe (2024). The Impact of Digitalization on Work Patterns and the Protection of Workers' Rights: a Study of Labor Law in the Banking Sector. International Journal Of Education Social Studies And Management (IJESSM), 4(3), 1187-1193. DOI: 10.52121/ijessm.v4i3.499
  • 5. Tamara B., Harris (2024). Digital Transformation in Education: Emerging Trends and Best Practices Across Borders DOI: 10.59613/armada.v2i3.2871
  • 6. Van Thanh, Duong, Mark, Ashwill, and Hoang Anh, Tuan (2024). Redefining Higher Education in Vietnam in the Digital Age. In book: Vietnamese Higher Education at a Crossroads. DOI: 10.1007/978-3-031-61838-3_1
  • 7. Shermaine, Barrett, and Eraldine, Williams-Shakespeare (2024). A Study of Digitalization of Higher Education Institutions in the Caribbean. Journal of Comparative & International Higher Education, 16(2). DOI: 10.32674/jcihe.v16i2.5704
  • 8. Y., Orazbek, M.T., Davletova, and Nazym, Dulatbekova (2024). Assessment of Digitalization in Higher Education: A Case Study of Turan University. BULLETIN OF THE KARAGANDA UNIVERSITY ECONOMY, SERIES 11529(3), 79-88. DOI: 10.31489/2024ec3/79-88
  • 9. Maguatcher, Jeremie, and Ning, Ru (2023). Research on advancing the digital transformation of higher education in Cameroon. International Journal of Current Research, 15(05), 24506-24511. DOI: https://doi.org/10.24941/ijcr.45254.05.2023
  • 10. Sakeena, Alikhan, and Thayananthy, Sritharan (2024). Online Learning Challenges Encountered by University Students Amidst the COVID-19 Pandemic: A Systematic Review of Digital Divide Perspective. Journal of the University Librarians Association of Sri Lanka, 27(2). DOI: 10.4038/jula.v27i2.8092.
  • 11. Mahikala, Niranga, and Darshana, Sedera (2024). «Is It Hype or Reality?»: A Global Study of Assessing the Rate of Digitalization. In book: Encyclopedia of Information Science and Technology, Sixth Edition. DOI: 10.4018/978-1-6684-7366-5.ch049
  • 12. G.G., Pivnyak, O.S., Kovrov, A.Yu. Cherep (2013). Modern role of resource universities for ensuring sustainable environmental development of mining regions. Scientific Bulletin of National Mining University, (1), 77-83.
  • 13. Nida, Mačerauskienė, and Emre, Dinçer (2024). Envisioning the Entrepreneurial University 2.0: A Foresight Study on Creativity and Digitalization. Global and Lokal Distance Education- GLOKALde 10(3)
  • 14. Navneet, Kumar, and Sachin, Saini (2024). Study of Digitalization and Industry 4.0 Implementation in SME’s Scope, 14(2), 1901-1917.
  • 15. Parkev, Avetisyan, Naira, Gevorgyan, and Mary, Tadevosyan (2024). The Role of Managerial Competencies in Higher Education: Navigating Current Transformational Trends. Revista de Gestão Social e Ambiental, 18(10), e09400. DOI: 10.24857/rgsa.v18n10-277
  • 16. Recovery of Ukraine [Internet]. Retrieved from https://recovery.gov.ua/project/program/improve-education-system
  • 17. Kuvaieva, T, & Pilova, K. (2021). Forms of organization of production activity of enterprises in terms of probabilistic nature of demand. Scientific Bulletin of National Mining University, (4), 177-184. https://doi.org/10.33271/nvngu/20214/177
  • 18. Ministry of Education and Science of Ukraine. Concept of digital transformation of education and science for the period until 2026. Retrieved from https://mon.gov.ua/news/kontseptsiya-tsifrovoi-transformatsii-osviti-i-nauki-mon-zaproshue-do-gromadskogo-obgovorennya
  • 19. Olatunbosun, Bartholomew Joseph, Obianuju Clement, Onwuzulike, and Kazeem, Shitu (2024). Digital transformation in education: Strategies for effective implementation. World Journal of Advanced Research and Reviews, 23(2). DOI: 10.30574/wjarr.2024.23.2.2668
  • 20. Alina, Androshchuk (2022). Higher education of Ukraine in the conditions of war and digital transformation: state and prospects for development. EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, (4), 4-19. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2022.4.01
  • 21. Volodymyr, Tyshchenko, Yaroslav, Bielousov, Vadym, Yemets, and Dmytro, Beder (2024) The impact of digital transformation on the development of post-war regions of Ukraine. Revista Amazonia Investiga, 13(81), 86-97. DOI: 10.34069/AI/2024.81.09.6
  • 22. Qi, Zhang, Boxuan, Shi, Yuchao, Liu, Zhou, Liang, & Liangqun, Qi (2024). The impact of educational digitalization on the creativity of students with special needs: the role of study crafting and creative self- efficacy. Humanities and Social Sciences Communications, 11(1). DOI: 10.1057/s41599-024-03232-w

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.