Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Менеджмент
УДК:316.46/330.3:004
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.123
Мова статті:Українська
Сторінки:123-132
Заголовок:Застосування лідерських стратегій у цифровому середовищі
Автор:Гурман О. М., Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані шляхом комплексного підходу, який включає методи системного та порівняльного аналізу, аналіз сучасних наукових публікацій та досліджень, а також кейси з прикладами впровадження лідерських стратегій та застосування HR-маркетингових кампаній у сфері цифрової економіки. Увага акцентується на аналізі діяльності провідних підприємств, які показують, як поєднання лідерських стратегій та цифрових інструментів сприяє підвищенню ефективності в управління персоналом. Результати. Висвітлено, як саме лідери компаній ініціюють цифрові зміни, формуючи нову організаційну культуру, що орієнтована на інновації, відкритість в спілкуванні та прозорість процесів і ефективно проваджують новітні цифрові інструменти у рутинні процеси підрозділів з управління кадрами. Показано, яким чином роль менеджерів впливає на трансформацію функцій управління персоналом та створення ефективних HR-маркетингових стратегій, які спрямовані на залучення, навчання та утримання працівників. Наведено конкретні приклади реалізації лідерських стратегій на прикладі міжнародних компаній-лідерів та українських компаній (Google, PwC, GitLab, BMW Group, Rakuten, Monobank), які демонструють ефективність у поєднанні цифрових технологій з лідерськими стратегіями. Проведено аналіз використання таких інструментів, як штучний інтелект, цифровізовані платформи рекрутингу, кадрова аналітика, персоналізовані системи розвитку співробітників. Проаналізовано участь управлінців у реалізації HR-кампаній через присутність у цифровому просторі та підтримку внутрішніх ініціатив та її сприяння зміцненню бренду компанії і формуванню довіри в колективі на основі «Найкращого продавця у світі» від Ogilvy & Mather, загадкового білборду Google та «Внутрішньої роботи» від Volkswagen, які демонструють, як завдяки лідерському підходу можна донести цінності компанії та підвищити залученість кваліфікованих працівників, покращивши репутацію підприємства на ринку праці. Підкреслюється, що саме лідери відіграють основну роль у визначенні напрямків трансформації HR-політик та створенні довгострокових стратегій в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій, враховуючи всі аспекти змін. Новизна. Особливістю дослідження можна назвати поєднання теоретичних концепцій діджиталізації в лідерстві з практиками у сфері управління кадрами, а також виявленні конкретних механізмів, за допомогою яких цифровий менеджмент сприяє підвищенню ефективності HR-маркетингових кампаній. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані HRфахівцями, керівниками відділів та менеджерами у сфері управління кадрами для адаптації HR-маркетингових стратегій до умов цифровізації економіки. Підходи, що пропонуються в дослідженні можуть сприяти підвищенню ефективності комунікації, залученню талантів та зміцненню конкурентоспроможності компанії як роботодавця. 
Ключові слова:Цифрове лідерство, НR-маркетинг, Цифрова трансформація, Стратегія, Бренд роботодавця, Управління персоналом, Залучення талантів, Цифрові технології, Діджиталізація, НR-маркетингова кампанія
Файл статті:EV20252_123-132.pdf
Література:
  • 1. Md Alamgir Mollah, Ibrahim Abdullah Al Masud, & Md Sohel Chowdhury (2024). How does digital leadership boost competitive performance? The role of digital culture, affective commitment, and strategic agility. Heliyon, Vol. 10, № 23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e40839.
  • 2. Guanming Qiao, Yannan Li, & Ahreum Hong (2024). The Strategic Role of Digital Transformation: Leveraging Digital Leadership to Enhance Employee Performance and Organizational Commitment in the Digital Era. Systems, Vol. 12, № 11. DOI: https://doi.org/10.3390/systems12110457.
  • 3. Bruce J. Avolio, & Surinder S. Kahai (2003). Adding the «E» to E-Leadership: How it May Impact Your Leadership. Organizational Dynamics, Vol. 31, №. 4, pp. 325-338. DOI: https://doi.org/10.1016/S0090-2616(02)00133-X.
  • 4. Wayne F Cascio, & Ramiro Montealegre (2016). How Technology Is Changing Work and Organizations. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior. Vol. 3. № 1. pp. 349-375. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-041015-062352.
  • 5. Talent Management Institute (2023). HR Digital Transformation Explained: Strategies, Challenges & Case Studies. Retrieved from https://www.tmi.org/blogs/hr-digital-transformation-explained-strategies-challenges-and-case-studies?utm_source=chatgpt.com.
  • 6. Orel, Yu.L., & Smahliuk, A.A (2022). HR-menedzhment v ukrainskomu biznesi: vyklyky tsyfrovizatsii. Akademichni vizii, (19). DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7954499
  • 7. Zbrytska, T., & Soroka, O. (2021). Upravlinnia personalom v epokhu tsyfrovoi ekonomiky. Ekoonomika ta suspilstvo, (31). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-20.
  • 8. Engagement Recedes for the First Time in Four Years. 2024. Retrieved from https://www.gallup.com/workplace/349484/state-of-the-global-workplace-2022.aspx
  • 9. Fortune 100 Best Companies to Work For. Retrieved from https://fortune.com/best-companies/2019/
  • 10. Taking a people-centred approach to maximize human potential at a time of relentless change. Retrieved from https://www.pwc.com/ca/en/industries/banking-capital-markets/transformation-talks/people-first-approach.html
  • 11. Reinvention on the edge of tomorrow (2025). PwC’s 28th Annual Global CEO Survey. Retrieved from https://www.pwc.com/gx/en/issues/c-suite-insights/ceo-survey.html
  • 12. Responsible AI - Maturing from theory to practice. Retrieved from https://www.pwc.com/gx/en/issues/data-and-analytics/artificial-intelligence/what-is-responsible-ai/pwc-responsible-ai-maturing-from-theory-to-practice.pdf
  • 13. Artificial intelligence. (2024). Retrieved from https://www.pwc.com/gx/en/about/global-annual-review/artificial-intelligence.html
  • 14. Diversity, Inclusion, and Belonging. Retrieved from https://about.gitlab.com/diversity-inclusion-belonging/
  • 15. Innovations by the BMW Group. Retrieved from https://www.bmwgroup.com/en/innovation.html
  • 16. BMW Group Digital Identity: Five Guiding Principles For Dealing With Digital Technology. (2024). Retrieved from https://www.bmwgroup.com/content/dam/grpw/websites/bmwgroup_com/innovation/downloadds/en/2024/Digitales_Selbstverstaendnis_EN.pdf
  • 17. Rakuten Shugi (Rakuten Basic Principles). Retrieved from https://global.rakuten.com/corp/about/philosophy/principle/
  • 18. Yak vlashtovanyi marketynh u banku bez viddilen. Laba. (2021). Retrieved from https://laba.ua/blog/4163-marketing-direktor-monobank-pro-te-hto-vygadav-kota.
  • 19. Recruitment Marketing: From Trendy to Necessary. Roy Maurer. SHRM. (2017). Retrieved from https://www.shrm.org/topics-tools/news/talent-acquisition/recruitment-marketing-trendy-to-necessary.
  • 20. Recruitment Marketing: Your Secret Weapon in Today's Talent Wars. Vee Nathoo. Allegis Global Solutions. (2025). Retrieved from https://blog.allegisglobalsolutions.com/why-recruitment-marketing-matters.
  • 21. Would You Buy a Brick from Ogilvy?. Anthony Iannarino. (2010). Retrieved from https://www.thesalesblog.com/blog/would-you-buy-a-brick-from-ogilvy.
  • 22. Google Entices Job-Searchers with Math Puzzle. (2004). Retrieved from https://www.npr.org/2004/09/14/3916173/google-entices-job-searchers-with-math-puzzle.
  • 23. The Time Google Enticed Job Applicants With a Math Riddle. Michele Debczak. (2025). Retrieved from https://www.mentalfloss.com/article/68106/time-google-enticed-job-applicants-math-riddle-billboard.
  • 24. Taking on Google’s Foobar Challenge. Fahad Nadeem. Medium. (2023). Retrieved from https://medium.com/@fahnub/taking-on-googles-foobar-challenge-dab4f7a4da78.
  • 25. Volkswagen’s Genius Recruitment Campaign. Linkedin. (2025). Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/volkswagens-genius-recruitment-campaign-foxdigitaltechnoservices-ec8wc/.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.