| Випуск: | 2019 №2 (66) |
| Рубрика: | Економічна теорія |
| УДК: | 330.4 : 008.2 |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ev/66.009 |
| Мова статті: | Українська |
| Сторінки: | 9-17 |
| Заголовок: | Теоретико-методологічний плюралізм і тоталітарний спадок в економічних дослідженнях |
| Автор: | Гузенко І. Ю., НТУ «Дніпровська політехніка» |
| Анотація: | Статтю присвячено теоретико-методологічній будові економічної науки під кутом зору дослідження процесів посттоталітарної трансформації та впливу тоталітарних залишків на зазначену будову. Теоретико-методологічний монізм тлумачиться як один із проявів тоталітарності в суспільствознавстві. Натомість, теоретико-методологічний плюралізм визначено головним опонентом тоталітаризму в суспільній науці й головним засобом подолання його залишків у суспільствознавчій царині. Встановлено безпосередній взаємозв’язок між комплексністю і розмаїттям «предмету» та комплексністю і розмаїттям «методу»: плюралізм предметної сфери передбачає такий самий плюралізм сфери теоретико-методологічної. Тому економічні дослідження імперативно плюралістичні і за своєю предметною сферою, і за своєю теоретико-методологічною базою. Насамперед, йдеться про дослідження таких складних і різноманітних процесів, як процеси трансформаційні чи глобалізаційні. Одним із проявів зазначеного плюралізму економічних досліджень може вважатися їх зростаюче звернення до інтердисциплінарністі. Визначено плюралістичний характер не лише теоретико-методологічної сфери економічної науки, але й усього суспільствознавства. Компаративістським чином і під кутом зору пізнавальних потреб економічної науки в галузі дослідження посттоталітарних процесів, розглянуто визначення «методології» та тлумачення принципу «методологічного плюралізму». Наголошено на непродуктивності та деформуючому характері моністичних пізнавальних і методологічних схем та їх зв’язку із тоталітарними практиками. Жодна окрема теорія, зокрема економічна, не має монопольного права на істину, оскільки наукова творчість несумісна із будь-яким монополізмом та й власне наукова істина є конструктом відносним. Тому наука, передусім суспільна, за формою організації та принципами функціонування, значно ближча ринку і демократії й суперечить тоталітаризму. Насамперед, йдеться про конкуренцію і комбінування теорій за умов теоретико-методологічного плюралізму. Доведено плюралістичний характер не лише усієї теоретико-методологічної сфери економічної науки, але й окремих її методів, що продемонстровано на прикладі системного методу. Виокремлено чотири базові форми плюралізму. |
| Ключові слова: | Економічна наука, Предмет і метод, Теоретико-методологічний плюралізм, Тоталітаризм, Посттоталітарна трансформація, Економічні дослідження |
| Файл статті: | EV20192_009-017.pdf |
| Література: | - 1. Kononenko, S. (2012). Formy politolohichnoho rozuminnya misznarodnih vidnosyn. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t vsesvitnoi istorii.
- 2. Feyerabend, P. (1986). Izbrannyye trudyy po metodologii nauki. Moskva: Progress.
- 3. Lakatos, I. (1995). Falsifikatsiya i metodologiya nauchno-issledovatelskikh programm. Moskva: Medium.
- 4. Popper, K. (2002). Obyektivnoye znaniye. Evolyutsionnyyy podkhod. Moskva: Editorial URSS.
- 5. Leontyev, V. (1990) Ekonomicheskiye esse. Teoriya, issledovaniya, fakty i politika. Moskva: Politizdat.
- 6. Rodrik, D. (2016). Ekonomika reshayet: sila i slabost «mrachnoy nauki». Moskva: Izd. -vo Instituta Gaydara.
- 7. Halchinskyy, A. (2010). Ekonomichna metodologiia. Logika onovlennia: Kurs Lektsiy. Kyiv: ADEF-Ukraina.
- 8. Vlasyuk, O. S., & Kononenko, S. V. (2017). Kremlivska ahresiya protiv Ukrainy : rozdumy v kontexti viyny. Kyiv : NISD.
|
Архів