| Анотація: | Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження стали загально-наукові та спеціальні методи пізнання процесів і явищ цифрової трансформації економіки: статистичні методи – для обробки даних при оцінці рівня цифрової трансформації економіки; експертних оцінок – для визначення факторів впливу на розвиток цифрової економіки; кореляційного аналізу – при встановленні взаємозв’язку між детермінантами та масштабами цифровізації економіки. Результати. Розкрито значення кібербезпеки у формуванні цифрової економіки. Проаналізовано рівень готовності країн до захисту даних у кіберпросторі за «Глобальним індексом кібербезпеки» (Global Cybersecurity Index, GCI) та «Національним індексом кібербезпеки» (National Cyber Security Index, NCSI), розкрито особливості їх складових. Акцентовано увагу на оцінці впливу кібербезпеки на рівень розвитку цифрової економіки. Виявлено проблему волатильності взаємозв’язку між кібербезпекою та рівнем цифрового розвитку крізь призму показників розвитку ІКТ і мережевої готовності. Виявлено, що підвищення рівня кібербезпеки неминуче веде до прискорення розвитку цифрової економіки і відповідного зростання загального добробуту. Запропоновано спрямовувати зусилля держави на розробку й впровадження дієвих систем кібербезпеки державного і корпоративного управління, на проведення наукових досліджень з розроблення засобів кіберзахисту в правовому, організаційному і технічному аспектах, на започаткування інформаційних і навчальних кампаній щодо підвищення обізнаності та формування навичок діяльності у сфері кібербезпеки. Новизна. Встановлено взаємозв’язок між рівнями безпеки кіберпростору та цифрового розвитку. Показано, що підвищення рівня кібербезпеки є необхідною, проте недостатньою умовою для більш активного використання інформаційно-комунікаційних технологій та прискорення темпів розвитку цифрової економіки. Практична значущість. Результати дозволяють більш гнучко підійти до формування параметрів політики держави щодо безпеки кіберпростору. |
| Література: | - 1. The new digital economy (2011). How it will transform business (White paper). Oxford: Oxford Economics.
- 2. UNCTAD (2017). Information Economy Report: digitalization, trade and development. Retrieved from http: Unctad.org/en/PublicationsLibrary/ier2017_en.pdf.
- 3. Mat, B., Pero, S., Wahid, R., & Sule, B. (2019). Cybersecurity and Digital Economy in Malaysia: Trusted Law for Customer and Enterprise Protection. International Journal of Innovative Technology and Exploring Engineering. Retrieved from http: www.ijitee.org/wp-content/uploads/papers/v8i8s3/H10610688S319.pdf
- 4. Kearney, A.T. (2018). Cybersecurity in ASEAN: An Urgent Call to Action. Retrieved from http: www.atkearney.com/documents/20152/1792707/Cybersecurity+in+ASEAN%E2%-80%94An+Urgent+Call+to+Action.pdf/1e25fefa-8ecb-9f50-e262-2467ac4ea458?t=1544723905824
- 5. Baranov, O.A. (2018). Internet rechei: teoretyko-metodolohichni osnovy pravovoho rehuliuvannia. Kyiv. Proceedings from T.1: Sfery zastosuvannia, ryzyky i bariery, problemy pravovoho rehuliuvannia.
- 6. Honchar, S.F. (2019). Otsiniuvannia ryzykiv kiberbezpeky informatsiinykh system obiektiv krytychnoi infrastruktury. Kyiv.
- 7. Hranovskyi, M.V. (2019). Derzhavna polityka u sferi zapobihannia ta protydii kibernetychnym zahrozam - dosvid Respubliky Polshcha. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, Issue 4, 212-220.
- 8. Hrabar, I.H., Hryshchuk, R.V., & Molodetska, K.V. (2019). Bezpekova synerhetyka: kibernetychnyi ta informatsiinyi aspekty. Zhytomyr.
- 9. Dudykevych, V.B., Mykytyn, H.V., & Rebets, A.I. (2018). Kvintesentsiia informatsiinoi bezpeky kiberfizychnoi systemy. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Informatsiini systemy ta merezhi, (887), 58-68.
- 10. Tkachenko, O., & Tkachenko, K. (2018). Kiberprostir i kiberbezpeka: problemy, perspektyvy, tekhnolohii. Tsyfrova platforma: informatsiini tekhnolohii v sotsiokulturnii sferi, Issue 1. 75-86.
- 11. Iakoviv, I. (2017). Informatsiino-telekomunikatsiina systema, kontseptualna model kiberprostoru i kiberbezpeka. Information Technology and Security, Issue 5, (2), 134-144.
- 12. ITU. Global Cybersecurity Index (GCI), 2018. Retrieved from www.itu.int/en/ITU-D/Cybersecurity/Documents/draft-18-00706_GlobalCybersecurity-Index-EV5_print_2.pdf
- 13. Machuha, R.I., & Borukh, O.S. (2016). Suchasnyi stan rynku informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii Ukrainy. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia, (3), 260-264.
- 14. Sehyda, H. (2020). Pochemu biznes dolzhen seriyozno vosprynimat kiberuhrozy vo vremya pandemii i udalenki. Ynternet-portal «Delo.ua». Retrieved from https://delo.ua/opinions/pochemu-biznes-dolzhen-serezno-vosprinimat-kiber-372407/
- 15. Kiberbezopasnost: bolshe chem zashchita? Mezhdunarodnoe issledovanie EY v oblasti informatsionnoy bezopasnosti, 2018-2019 god?. Ernst & Young, 2018. Retrieved from https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/ey-global-information-security-survey-rus/$FILE/ey-global-information-security-survey-rus.pdf
- 16. Monin, D. (2020). Ryzyky y vyklyky novoho chasu. Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/macrolevel/riziki-j-vikliki-novoho-chasu.html.
|
Архів