| Анотація: | Методологія дослідження. В основу дослідження покладено структурно- функціональний аналіз, який дозволяє реалізувати принцип системності і завдяки цьому прослідкувати процес формування та реалізації інноваційних стратегій розвитку міжнародних компаній. Поряд з цим у процесі дослідження застосовувалися такі методи, як: абстрагування при − з’ясуванні сутності понять «стратегія» та «інноваційна стратегія», типологізації – при виокремленні сучасних інноваційних стратегій розвитку; класифікації – при виявленні чинників впливу на мінливість інноваційної стратегії. Результати. У процесі дослідження узагальнено поняття «стратегія» та «інноваційна стратегія». Проаналізовано переваги та недоліки інноваційних стратегій на прикладі діяльності міжнародних компаній. Класифіковано типи та виокремлено характерні риси сучасних інноваційних стратегій міжнародних компаній. Виявлено, що найбільш дієвою є інноваційна стратегій компаній тоді, коли в процесі її реалізації враховуються внутрішні та зовнішні чинники впливу в певний період. Проаналізовано чинники, які суттєво впливають на формування гнучкості інноваційної стратегії розвитку компанії в умовах глобалізації. Новизна. Обґрунтовано, що процес зародження інноваційної стратегії в умовах глобалізації відбувається шляхом послідовного перетворення «ідеї» на готовий продукт. Продемонстровано, що інноваційна стратегія повинна бути гнучкою, і в умовах ринкових змін має швидко трансформуватися в нову стратегію, яка забезпечує інноваційний розвиток компанії. Практична значущість. Досвід міжнародних компаній, які є лідерами інноваційного розвитку свідчить про необхідність застосування інноваційної стратегії, оскільки це є запорукою тривалого успіху компанії та засобом забезпечення її конкурентної стійкості й конкурентоспроможності в умовах глобалізаційних викликів. |
| Література: | - 1. Porter, M. (2005). Konkurentsiya. (Trans.). Moskva: Publishing House «Williams».
- 2. Barker, A. (2004). Alkhimiya innovatsiy. (A.R. Khanukaev, Trans.). Moskva: Vershina.
- 3. Schumpeter, Y. (1982). Teoriya ekonomicheskogo razvitiya. Moskva: Progress.
- 4. Chubay, V.M. (2010). Sut i vydy innovatiynykh stratehiy mashynobudivnykh pidpryiem- stv. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonomich- noho forumu, T.2, 1(3), 347-356.
- 5. Kuzmin, O.Ye., Melnik, O.H., & Romanko, O.P. (2011). Konkurentospromozhnist pidpryiemstva: planuvannia ta diahnostyka. Ivano-Frankivsk: IFNTUNH.
- 6. Krasnokutska, N.V. (2003). Innovatsiynyy menedzhment. Kyiv: KNEU.
- 7. Ivaschenko, O.V., & Yezhachenko, Ye.V. (2013). Innovatiyni stratehii ta ekonomichnyy rozvytok. Donbas, Zaporizka derzhavna inzhenerna akademiya, 1-3.
- 8. Berdanova, O., & Vakulenko, V. (2012). Stratehichne planuvannia mistsevoho rozvytku. Shvey- tsarsko-ukrainskyy proekt «Pidtrymka detsentralizatsii v Ukraini». Kyiv: TOV «Sofia-A».
- 9. Rakhimova, S.A. (2017). Realizatsiya inno- vatsionnykh proektov posredstvom formirovaniya inno- vatsionnoy politiki razvitykh i bystrorazvivayushchikhsya stran. Nauchnoe obozrenie. Ekonomicheskie nauki, (2), 108-117.
- 10. Morbey, G.K. R & D. (1989). Expenditures and Profit Growth // Research-Technology Management, Vol. 32, № 3, May-June. pp. 20-23.
- 11. Freeman, C., Nelson, R., Silverberg, G. & Soete. L. (1988). Technical Change and Economic Theory, in G. Dosi «Japan: A New National System of Innovation», Pinter, P. 330-348.
- 12. The Global Competitiveness Report 2016-2017 Retrieved from https://www.weforum.org/reports/the- globalcompetitiveness-report-2016-2017.
- 13. Lazarieva, Ye. (2009). Doslidzhennia za- konomirnostey innovatsiynykh peretvoren u rehionalniy ekonomitsi. Ekonomist, (9), 35-37.
- 14. TOP-10 naybilsh innovatsiynykh kompaniy vid Forbes 2017. Retrieved from https://mind.ua/news/20175360-top-10-najbilsh- innovacijnih-kompanij-vid-forbes.
- 15. TOP-20 naybilshykh kompaniy svitu 2019. Retrieved from https://marketer.ua/ua/top-20-largest- companies-in-the-world/-.
|
Архів